Рішення № 17267902, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/15015.06.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 10441,20 грн. страхового відшкодування

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю.

В судовому засіданні 15.06.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"про стягнення 10441,20 грн. страхового відшкодування та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 порушено провадження у справі №35/150, розгляд справи призначено на 11.05.2011.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №35/150 знято зі складу справ, призначених до розгляду на 11.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011 №35/150 розгляд справи призначено на 25.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.06.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.06.2011р.

До початку розгляду справи, через канцелярію суду, від відповідача надійшли додаткові документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2011 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні останнього.

В судовому засіданні 15.06.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2009 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(надалі позивач) та Кравченко Тетяною Суренівною (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту №212.202279, згідно якого обєктом страхування є автомобіль «VOLVO S40», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

29 жовтня 2010 року о 17 00 у місті Донецьку по просп. Садовому відбулась дорожньо транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 з автомобілем «VOLVO S40», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно правова відповідальність ОСОБА_3, водія автомобіля «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національній акціонерній страховій компанії «ОРАНТА»(надалі відповідач).

Постановою Марїнського районного суду м. Донецька №3-2038/10 від 17.11.2010р. встановлено вину ОСОБА_3 у настанні дорожньої транспортної пригоди, яка відбулась 29.10.2010р.

22 листопада 2010 року позивачем було складено Страховий акт №2010-10-29/005 та 06.12.2010р. на підставі вказаного Страхового акту, відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про страхування», позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10441, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №468.

16.02.2011р. позивач направив відповідачу, претензію про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (вих. №315 від 04.02.2011).

Проте, відповідач не відреагував на вищевказану претензію.

Враховуючи наведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10441, 20 грн.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на те, що відповідач не був повідомлений про настання страхового випадку в строк передбачений Законом України «Про страхування»та Законом України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів». Тобто відсутнє повідомлення ОСОБА_4 про настання страхового випадку станом на 29.10.2010р. але не пізніше трьох робочих днів страховика, з якими було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності.

Відповідач вказує на те, що не є заподіювачем шкоди, а також страховиком, який належно і в строк відповідно до законодавства України був повідомлений страхувальником або потерпілою особою про настання страхового випадку для відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної безпеки.

В даному випадку страховик не є винною особою у спричиненні шкоди потерпілій стороні, а також відповідач зазначає, що немає відшкодування потерпілій особі з боку позивача, а є оплата авторемонтних робіт.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», обовязкове страхування цивільно правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди заподіяної життю, здоровю, та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Відповідно до пунктів 37.4 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

На підставі наданих позивачем доказів у справі судом встановлено, що ТОВ «Страхова компанія «НАСТА», відповідно до Договору добровільного комплексного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспорту №212.202279 від 09.11.2009р., 22.11.2010р. на підставі заяви страхувальника та Акту №2010-10-29/005, виконуючи свої зобовязання за вказаним Договором страхування, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 10441,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №468.

Разом з тим, судом було встановлено, що цивільно правова відповідальність іншого учасника ДТП ОСОБА_3 транспортний засіб «Lexus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується Полісом №ВЕ/2022381 обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого наявна в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджено, що вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП доведена належним чином (Постанова Марїнського районного суду м. Донецька №3-2038/10 від 17.11.2010р.) у звязку з чим у відповідача виникає обовязок відшкодувати завдані потерпілому збитки (або особі яка має право на таке відшкодування), в даному випадку позивачу, який отримав право вимоги від потерпілого.

Таким чином, особами відповідальними за завдані ОСОБА_4 збитки, у даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону України «Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем, як страховиком.

Отже, виходячи з наявних в матеріалах доказів та системного аналізу вищенаведених норм Закону, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, дійсно є винний у скоєнні ДТП ОСОБА_3, однак, якщо його цивільно правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладання договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе всю відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Отже, внаслідок невірного тлумачення відповідачем поняття «винний у скоєнні ДТП»та «винний в заподіянні шкоди»із поняттям «особа, відповідальна за завдану шкоду», останній помилково зазначає про відсутність у страховика (позивача) за договором майнового страхування, який сплатив страхове відшкодування, права регресної вимоги до страховика (відповідача), який застрахував цивільно правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 10441,20 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд. 75; код ЄДРПОУ 35893575) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»(01025, м. Київ, вул. Володимириська, 5Б; код ЄДРПОУ 35893575) 10441,20 грн. (десять тисяч чотириста сорок одна гривня 20 коп.) - суму страхового відшкодування в порядку регресу, 104,41 грн. (сто чотири гривні 41 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.06.2011р