Рішення № 17267752, 30.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/393-7/13330.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Мазурка”

простягнення 281390, 51 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 629/11-10 від 05.11.2010;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари” звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мазурка” - 275005,72 грн. основного боргу, 3519,47 грн. пені, 639,70 грн. 3% річних та 2225, 62 грн. збитків від інфляції, а всього 281390, 51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договорів поставки товару № 07-10 від 04.02.2009 та № 04 від 05.05.2010 частково розрахувався за поставлений товар, заборгувавши позивачу 275 005,72 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 275 005,72 грн. - боргу, 3519,47 грн. пені, 639,70 грн. 3% річних та 2225, 62 грн. збитків від інфляції, а також 2 814,00 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.12.2010 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мазурка" на користь позивача стягнуто 281390, 51 грн. боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 вказане рішення скасовано, прийнято нове рішення яким позов також задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 у справі № 26/393 скасовано. Справу № 26/393 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою суду від 10.05.2011 справу прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М. з присвоєнням їй номеру № 26/393-7/133 та призначено до розгляду на 30.05.2011.

В судове засідання 30.05.2011 представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвала суду, надсилалась відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2011 надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 205671, 27 грн. основного боргу, 16 965,13 грн. пені, 3 844,57 грн. 3% річних та 15 675, 30 грн. збитків від інфляції, а також 2 421,56 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 07 червня 2010року по 09 жовтня 2010р. позивач на підставі договору №07-10 від 04.02.2009р. поставив відповідачу паперово-картонну продукцію на загальну суму 348 775,59грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№п/пНазва документа№ документаДата документаСума, грн.

1.Видаткова накладнаФГ-000177415.09.201058 488,65

2.Видаткова накладнаФГ-000180520.09.201069 564,72

3.Видаткова накладнаФГ-000183121.09.201067 983,70

4.Видаткова накладнаФГ-000187327.09.201069 565,01

5.Видаткова накладнаФГ-000188429.09.201070 852,75

6.Видаткова накладнаФГ-000195909.10.201012 320,76

ВСЬОГО:348 775,59

За вказаний період позивачем було поставлено відповідачу паперово-картонну продукцію та макулатуру на загальну суму 150 664,54грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними, зазначеними в таблиці нижче:

№п/пНазва документа№ документаДата документаСума, грн.

1.Видаткова накладнаФГ- 000095707.06.201021 958,50

2.Видаткова накладнаФГ- 000098008.06.201032 325,00

3.Видаткова накладнаФГ-000167804.09.201029 978,12

4.Видаткова накладнаФГ-000174612.09.201066 402,92

ВСЬОГО:150 664,54

Згідно пункту 4.1. договору №07-10 від 04.02.2009р. відповідач зобовязався здійснити оплату за товар у повному обсязі протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Отже, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати вартості товару, отриманого згідно договору №07-10 від 04.02.2009р., наступив 24.10.2010р.

Однак, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, за вказаний вище період відповідач оплатив товар на суму 293 768,86 грн., що підтверджується банківськими виписками, зазначеними в таблиці нижче:

№п/пНазва документаДата документаСума, грн.

1.Виписка банку13.09.201029 978,12

2.Виписка банку24.09.201066 402,92

3.Виписка банку28.09.201058 488,65

4.Виписка банку06.10.201050 000,00

5.Виписка банку11.10.201019 564,72

6.Виписка банку13.05.201169 334,45

ВСЬОГО:293 768,86

Таким чином, станом на 25.05.2011 заборгованість відповідача за поставлений товар становить 205 671,27 грн.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 266 ГК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання по договору виконав належним чином, поставив відповідачеві товар відповідно до умов Договору, тоді як відповідач у встановлений Договором строк лише частково оплатив поставлений товар.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 3 844,57 грн. 3% річних та 15 675, 30 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 3 844,57 грн. 3% річних та 15 675, 30 грн. збитків від інфляції, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 5.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 16 965,13 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Пунктом 5.3 Договору сторони встановили, що у випадку прострочення строків оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 16 965,13 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мазурка” (юр. адреса: 04080, м. Київ, вул. Хвойки, 15/15; факт. адреса: 03127, м. Київ, прт Голосіївський, готель “Голосіївський”, офіс 106-115, код ЄДРПОУ 22956437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волинська фабрика гофротари” (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 25, код ЄДРПОУ 33211353) 205 671 (двісті пять тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 27 коп. основного боргу, 16 965 (шістнадцять тисяч девятсот шістдесят пять) грн. 13 коп. пені, 15 675 (п'ятнадцять тисяч шістдесят сімдесят пять) грн. 30 коп. - збитків внаслідок інфляції, 3 844 (три тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 57 коп. 3 % річних, 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн. 56 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко