Рішення № 17267464, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/19608.06.11 За позовом:Приватного підприємства «Центр туристичних послуг «Карта Тур»

До відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про: стягнення 17898, 73 грн.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_2 дов. № 1 від 20.12.2010. Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Центр туристичних послуг «Карта Тур»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17898, 73 грн., із них: 14222, 62 грн. сума основного боргу, 3676, 11 грн. пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 61/196, розгляд справи призначено на 20.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника відповідача, розгляд справи відкладено до 08.06.2011.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

У судове засідання 08.06.2011 відповідач повторно не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, оскільки ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.01.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Центр туристичних послуг «Карта Тур»(надалі також туроператор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі також турагент) було укладено агентський договір № КТ/276 на реалізацію туристичного продукту, відповідно до умов якого позивач доручив, а відповідач прийняв за винагороду права й обовязки агента з реалізації турпродукту на умовах договору в інтересах та від імені позивача із самостійним набором та комплектацією туристичних груп.

Згідно п. 2.2. договору турпродукт включає в себе: бронювання та продаж проїзних документів; забезпечення проживання; харчування; трансферів; екскурсійне обслуговування; страхування.

Умовами договору, зокрема п. 4.1 договору сторони погодили, що відповідач здійснює повну оплату замовленого турпродукту згідно виставленим рахунком, протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов договору № КТ/276, позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000043 від 10.08.2009 за турпакет до Таїланду, який залишився відповідачем неоплаченим.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач скористався наданим правом, у звязку з чим 22.11.2010 надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості.

Вимогу позивача відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав пакет документів, зокрема акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, тобто докази, які підтверджують надання туристичних послуг позивачем.

Відповідач, в порушення умов договору № КТ/276 не виконав взяті на себе зобовязання , у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 222,62 грн.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 222,62 грн. основного боргу, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 676, 11 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на п. 6.2.2 договору, згідно якого у випадку невиконання зобовязань по оплаті турпродукту, турагент зобовязаний перерахувати туроператору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу, за кожен день прострочки до моменту його погашення заборгованості.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення пені в сумі 3 676, 11 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Приватним підприємством «Центр туристичних послуг «Карта Тур»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Центр туристичних послуг «Карта Тур»(01133, м. Київ, бульвар Лихачова, буд. 4, кв. 70, ідентифікаційний код 35851451) 14222 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 62 коп. сума основного боргу, 3676 (три тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 11 коп. пеня, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 99 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011