Рішення № 17266920, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/24108.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС"

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості 6 458 грн. 04 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_2, довіреність №20 від 20.12.2010 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 6 458 грн. 04 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі №61/241, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2011 зявився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 08.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2010 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №1776 (надалі Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач зобовязується передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі партії товару відповідачу.

Так, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6268 грн. 92 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними №К0527169 від 27.05.2010 на суму 594 грн. 80 коп., №К0723119 від 23.07.2010 на суму 915 грн. 44 коп., №К0728112 від 28.07.2010 на суму 283 грн. 38 коп., №К0729122 від 29.07.2010 на суму 745 грн. 10 коп., №К0730082 від 30.07.2010 на суму 385 грн. 35 коп., №К0807033 від 07.08.2010 на суму 862 грн. 24 коп., №К0807032 від 07.08.2010 на суму 485 грн. 74 коп., №К0811025 від 11.08.2010 на суму 1 063 грн. 81 коп., №К0804096 від 04.08.2010 на суму 933 грн. 06 коп. (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 94 грн. 01 коп. 25.06.2010 згідно виписки банку.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу відповідача склала 6174 грн. 91 коп. (6268 грн. 92 коп.- 94 грн. 01 коп.).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6174 грн. 91 коп. і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно п.п. 6.1. Договору при порушенні строку оплати, відповідач сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 5% від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань нараховано пеню у розмірі 152 грн. 25 коп.

Однак, за розрахунком суду пеня складає:

1)за товарно-транспортною накладною №К0527169 від 27.05.2010

500 грн. 79 коп. * 19% * 27 (з 11.06.2010 року по 07.07.2010 року) / 365 = 7 грн. 04 коп.

500 грн. 79 коп. * 17% * 33 (з 08.07.2010 року по 09.08.2010 року) / 365 = 7 грн. 70 коп.

500 грн. 79 коп. * 15,5% * 123 (з 10.08.2010 року по 10.12.2010 року) / 365 = 26 грн. 16 коп.

2)за товарно-транспортною накладною №К0723119 від 23.07.2010

915 грн. 44 коп. * 17% * 3 (з 07.08.2010 року по 09.08.2011 року) / 365 = 1 грн. 28 коп.

915 грн. 44 коп. * 15,5% * 181 (з 10.08.2010 року по 06.02.2011 року) / 365 = 70 грн. 36 коп.

3)за товарно-транспортною накладною №К0728112 від 28.07.2010

283 грн. 38 коп. * 15,5% * 184 (з 12.08.2010 року по 11.02.2011 року) / 365 = 22 грн. 14 коп.

4)за товарно-транспортною накладною №К0729122 від 29.07.2010

745 грн. 10 коп. * 15,5% * 184 (з 13.08.2010 року по 12.02.2011 року) / 365 = 58 грн. 22 коп.

5)за товарно-транспортною накладною №К0730082 від 30.07.2010

385 грн. 35 коп. * 15,5% * 184 (з 14.08.2010 року по 13.02.2011 року) / 365 = 30 грн. 11 коп.

6)за товарно-транспортною накладною №К0807033 від 07.08.2010

862 грн. 24 коп. * 15,5% * 184 (з 22.08.2010 року по 21.02.2011 року) / 365 = 67 грн. 37 коп.

7)за товарно-транспортною накладною №К0807032 від 07.08.2010

485 грн. 74 коп. * 15,5% * 184 (з 22.08.2010 року по 21.02.2011 року) / 365 = 37 грн. 95 коп.

8)за товарно-транспортною накладною №К0811025 від 11.08.2010

1 063 грн. 81 коп. * 15,5% * 184 (з 26.08.2010 року по 25.02.2011 року) / 365 = 83 грн. 12 коп.

9)за товарно-транспортною накладною №К0804096 від 04.08.2010

933 грн. 06 коп. * 15,5% * 184 (з 19.08.2010 року по 18.02.2011 року) / 365 = 72 грн. 91 коп.

Таким чином, за розрахунком суду розмір пені становить 484 грн. 36 коп., та підлягає задоволенню пеня за Договором в зазначеному позивачем розмірі 152 грн. 25 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 130 грн. 88 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26; код 36088095) 6 174 (шість тисяч сто сімдесят чотири) грн. 91 коп. основного боргу, 130 (сто тридцять) грн. 88 коп. трьох відсотків річних, 152 (сто пятдесят дві) грн. 25 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011