Рішення № 17266620, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/15906.06.11

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця"

до Приватного акціонерного товариства " Українська транспортна страхова компанія"

третя особа: Відкрите акціонерне товариство “Червоноградський завод металоконструкцій”

про стягнення 56 966,98 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача: Соколова А.В. представник

від відповідача: Мазецький М.С. представник

від третьої особи: не зявилися

У судовому засіданні 06 червня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"заборгованості у розмірі 56 966,98 грн.

Ухвалою суду від 07.03.11 р. порушено провадження у справі №44/159 та призначено розгляд справи на 21.03.11р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.03.2011р. відкладено розгляд справи на 11.04.2011р.

11.04.2011р. у звязку з відпусткою судді розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2011р. призначено розгляд справи на 17.05.2011р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2011р. розгляд справи відкладено на 06.06.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2011р. надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги в обсязі та з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача подав додаткові пояснення по суті справи та заперечує проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2003 року між Приватним акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" перестрахувальник (далі - позивач) та Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія"- перестраховик (далі - відповідач) був укладений безстроковий договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії).

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих сторонами) на факультативній (необовязковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обовязки сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії).

25 жовтня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум № 370/10 (далі договір перестрахування).

Відповідно до п. 1.1 договору перестрахування предметом цього договору є страхування позивачем на визначених дійсним договором умовах ризику виконання частини свої обовязків за договором добровільного страхування автотранспорту (КАСКО транспортних засобів).

Пункт 1.3. договору перестрахування встановлює, що дія цього договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів), які укладені позивачем зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

17 січня 2007 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством “Червоноградський завод металоконструкцій” (далі третя особа) був укладений договір страхування транспортних засобів № 3/1423/АТ/07, відповідно до умов якого обєктом страхування є майнові інтереси третьої особи, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем марки «Шкода Октавія Комбі», державний номер НОМЕР_1.

Вище вказаний транспортний засіб було перестраховано (п. 14 бордеро за січень 2007 року) у відповідача.

15 травня 2007 року стався страховий випадок викрадення автомобіля марки «Шкода Октавія Комбі», державний номер НОМЕР_1.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2010р. та постанови Апеляційного господарського суду Львівської області від 09.08.2010р., на підставі страхового акту № 42/К/07 від 06.08.2007р. позивач здійснив виплату страхового відшкодування третій особі у розмірі 92000,94 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2271 від 06.08.2007р. та № 3221 від 26.10.2010р.

Відповідно до п. 3.2.6. договору перестрахування, протягом 5-ти робочих днів з дня, коли позивачу стало про це відомо, він зобовязаний повідомити відповідача про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогнозними розрахунками, може перевищувати суму 30000,00 грн.

Позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується листом за вих. № 453 від 17.05.2007р.

На виконання п. 3.2.5. договору позивачем були надані відповідачу документи, які стосуються даного страхового випадку, що підтверджується дебет-нотою № 855 від 08.12.2010р.

Відповідно до п. 3.4.3. договору відповідач зобовязаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від позивача документів, передбачених п. 3.2.5. цього договору, сплатити позивачу свою частку страхового відшкодування. У випадку відмови у виплаті своєї частки страхового відшкодування по окремому збитку, протягом 10 робочих днів надати позивачу обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування.

В порушення умов договору відповідач виплату своє частки страхового відшкодування не здійснив.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача склала 56966,98 грн.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях, судом до уваги не беруться, у звязку з їх необґрунтованістю, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 56966,98 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 569,66 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610 - 612, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код ЄДРПОУ 13809430) 56966 (пятдесят шість тисяч девятсот шістдесят шість) грн. 98 коп. основного боргу, 569 (пятсот шістдесят девять) грн. 66 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення: 20.06.2011р.