Вирок № 17255087, 25.06.2011, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Справа № 1-94/11/2211

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2011 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі головуючого Стасюк Р.М., при секретарі Алексюк О.О., за участю прокурора Сопронюка В.В, захисника ОСОБА_1, розглянувши кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кривин Славутського району Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ:

що 10.03.2011 року, в м. Нетішин, о 18-00 год., ОСОБА_2 маючи за мету таємно викрасти чуже майно, з корисливих мотивів, протиправно таємно викрав з дачної ділянки господарства належного громадянину ОСОБА_3, яке розташоване в АДРЕСА_2 металобрухт у вигляді масивного металевого кутника довжиною 3 м. та шириною 200 мм., металеві труби діаметром 60 мм. в кількості 4 штук, металеву конструкцію у вигляді драбини, обрізок труби та частина кутника всього загальною вагою 200,00 кг. Здійснити крадіжку ОСОБА_2 допомогли ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та хлопця на ім`я ОСОБА_4, яким він сказав, що даний металобрухт належить йому

Розпоряджаючись викраденим майном на власний розсуд, ОСОБА_2 здав його ОСОБА_7 за суму близько 450 гривень. В подальшому за отримані гроші він купив хлопцям пива та по пачці цигарок, а іншу суму грошей витратив на особисті потреби.

Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_2 заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 500,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав, а саме факт викрадення металобрухту вагою близько 200,00 кг., та пояснив, що 10 березня 2011 року він йшов до лікарні, де проходив обстеження і після того о 13-00 год. по дорозі поруч з будинком по вул. Будівельників, 1 зустрів своїх знайомих хлопців, яких попросив, щоб вони допомогли йому вивезти з дачі металолом.

Даний металолом він помітив раніше, на одній з дачних ділянок, коли ходив на риболовлю. Хлопці на його пропозицію погодилися і він викликав вантажний автомобіль таксі яким вони поїхали на дачну ділянку, з якої хлопці завантажили металобрухт на який він їм вказав. В подальшому він попросив водія завезти їх до АДРЕСА_3, де він здав викрадений металобрухт незнайомому чоловікові за суму близько 450 гривень. За отримані кошти він розрахувався з водієм таксі та купив хлопцям пива та по пачці цигарок, а іншу суму грошей витратив на особисті потреби. В скоєнні крадіжки металобрухту він чистосердечно розкається, шкодує, що так вчинив.

Потерпілий ОСОБА_3, показав, що він має у власності присадибну ділянку розміром 9 соток, яка розташована в АДРЕСА_2. Дану ділянку він використовує для вирощування сільськогосподарської продукції. На ній розташований двохповерховий будинок, сарай для зберігання матеріальних цінностей. З тильною сторони будинку, у нього зберігався металобрухт у вигляді металевих труб, залишків металевих кутників, арматури, проволоки, швелерів.

11 березня 2011 року, близько 10-00 год. він виявив відсутність належного йому металобрухту. Сума викраденого у нього металобрухту становить суму близько 4000 гривень, загальною вагою приблизно півтори тонни.

Частину належного йому металобрухту він виявив на території АДРЕСА_3 у вагончику, де приймають металобрухт. Даний металобрухт був вилучений працівниками міліції та переданий йому на зберігання.

Претензій до підсудного в нього немає, ОСОБА_2 просив у нього вибачення, просить суворо його не карати.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6, кожен окремо показали, що 10.03.2011 року, близько 10-00 год. вони зустрілись з ОСОБА_2, який в ході розмови запропонував їм, ОСОБА_5 та хлопцю на імя ОСОБА_4 поїхати до нього на дачу та допомогти здати металобрухт. ОСОБА_2 викликав автомобіль таксі, на якому вони всі поїхали на дачну ділянку, що в районі УТЦ за озером. Таксистові ОСОБА_2 показував дорогу куди їхати. Автомобілем таксі вони приїхали до дачі, яка зі слів ОСОБА_2 належала його батькам. Там знаходився двохповерховий будинок і металеві ворота. Господарство було огороджено дерев`яним забором невеликої висоти. Вони через забор брали та діставали різні металеві конструкції, які їм показував ОСОБА_2. Серед них були труби, кутник та інші обрізки металу.

ОСОБА_2 сказав, що металобрухт потрібно відвезти на пункт прийому металобрухту, що в районі АДРЕСА_3 і йому треба допомогти вивантажити. В подальшому водій таксі за проханням ОСОБА_2 завіз їх до пункту прийому металобрухту, до одного з гаражів вищевказаного кооперативу. Тоді вони всі разом з хлопцями вивантажили з автомобіля металобрухт і піднесли його до ваги. Так як у ОСОБА_2 була хвора нога, за його проханням металобрухт несли вони. За металобрухт незнайомий молодий чоловік, який його приймав дав ОСОБА_2 приблизно 400-450 гривень. За те, що вони допомогли, ОСОБА_2 купив їм по пляшці пива та по пачці цигарок і вони розійшлися. Про те, що металобрухт виявився крадений вони не знали, так як ОСОБА_2 їх запевняв, що метал належить йому особисто, а дача батькам.

Свідок ОСОБА_7, показав, що має у власності гараж, який розташований в гаражному кооперативі АДРЕСА_3.

10 березня 2011 року, близько 17-00 год. до його гаража під`їхав вантажний автомобіль. Звідти вийшли 4 чи 5 незнайомих молодих хлопців та принесли з собою чорний метал, у вигляді труб та кутника. Дві труби було приблизно по 3 метра, а інша близько 4-х метрів, а також кутник та інші обрізки металу. На його запитання де ті взяли вказаний метал, на що останні відповідали, що привезли його з села від баби. ОСОБА_2 запевнив його, що даний метал не крадений та належить йому особисто і у нього з ним проблем не буде. Так як він купував у власних цілях метал, він зваживши його заплатив за нього для ОСОБА_2 близько 400 гривень. Вага придбаного ним металобрухту була близько 200,00 кг.

В подальшому, 12.03.2011 року, в денний час до його гаража приїхали працівники Нетішинського МВ та сказали, що метал, який він прийняв у хлопців викрадений ОСОБА_3, у і в присутності понятих його вилучили. Вказаний метал, який був упізнаний ОСОБА_3., він добровільно віддав. Іншого металу, на який би вказував потерпілий у нього не було.

Крім визнання підсудним своєї вини, вона обєктивно підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом усної заяви потерпілого ОСОБА_3 про скоєння крадіжки (а.с.6); протоколом огляду місця події (а.с.10-13); явкою з повиною (а.с. 14); протоколом огляду вилучення ( а.с. 15-18 ).

Враховуючи вищевикладене з обвинувального висновку слід виключити перелік викраденого, а саме: металеві труби діаметром 60 мм. в кількості 5 штук, металеві труби обмотані гідроізоляцією діаметром 50 мм. по 3 м. довжиною в кількості 4 штук, арматурні прути довжиною від 1,5 до 3 м. в кількості 20 штук, металева проволока діаметром 5 мм. в кількості 30 штук, обрізки металевого кутника в кількості 10 штук, 30 металевих підкладок та 100 металевих костилів до них загальною вагою близько 1,3 тонни, оскільки факт викрадення вищезазначеного металобрухту будь-якими обєктивними доказами не підтверджено.

Відповідно до розяснень які дані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під сховищем слід розуміти певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо.

Не може визнаватися сховищем неогороджена і така, що не охороняється, площа або територія, на яку вхід сторонніх осіб є вільним, а також та, що була відведена та використовується для вирощування продукції чи випасу тварин (сад, город, ставок, поле тощо).

На підставі вищезазначеного дії підсудного по факту крадіжки з проникненням у сховище з ч.3 ст.185 КК України необхідно перекваліфікувати на ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), оскільки основним призначенням земельної ділянки біля дачного будинку є вирощування продукції, а не збереження товарно-матеріальних цінностей.

Обираючи підсудному покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості (ст. 372 КПК України).

При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, відповідно до ст.12 КК України, а саме: те, що скоєний злочин є середньої тяжкості, особу підсудної, а саме: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку в лікарів нарколога та я психіатра не перебуває.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, явка з повинною, добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків, думку потерпілого, який не настоює на суворій мірі покарання підсудному.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання підсудного, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2, покарання відповідно до санкції ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу, оскільки вважає, що його перевиховання та виправлення можливі без ізоляції від суспільства.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_2, на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області витрати за проведення трасологічної експертизи

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.81 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді штрафу, в розмірі пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн.

Стягнути з засудженого судові витрати в розмірі 619,20 ( шістсот дев'ятнадцять гривень 20 коп.) на користь науково - дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Хмельницькій області, р/р 31258272210321, МФО 815013, банк УДК в Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу «за дослідження-5».

Речові докази, які знаходяться у потерпілого ОСОБА_3 залишити йому, як законному володільцеві.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без змін-підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Нетішинський міський суд.

Суддя:Стасюк Р. М.