Постанова № 17247235, 26.05.2011, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» травня 2011 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., за участю ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2011 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 18 березня 2011 року, о 21 годині 30 хвилинах, на 11 км Качинського шосе, керував транспортним засобом мопедом «Ямаха» з ознаками алкогольного спяніння. Від проходження медичного огляду на стан спяніння відповідно до встановленого порядку, а також з використанням спеціального пристрою «Алкотест», відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини і правильність кваліфікації дій, ставить питання про зміну постанови і просить накладене на нього стягнення замінити на стягнення, яке не повязане із позбавленням прав керування. Вважає, що таке стягнення є більш, ніж суворим тоді, як він визнав себе винним, щиро покаявся у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має на утриманні батька пенсіонера і мати інваліда 2 групи, які потребують його турботи. Стверджує, що судом не були прийняті до уваги представлені ним позитивні характеристики з міста проживання і міста роботи, де він працює водієм; не враховано, що із позбавленням посвідчення водія його сімя не буде мати єдиного джерела доходу, що негативно скажеться на їхньому матеріальному стані.

Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апелянта, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення при зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які ніким під сумнів не ставляться.

Дії винного за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.

Проте, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд в достатньої мірі не врахував розяснення, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. та порушив вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП, згідно до яких стягнення слід застосовувати з урахуванням не тільки характеру вчиненого правопорушення і ступеня вини правопорушника, але й із врахуванням даних про його особу, майновий стан, обставин, що не тільки обтяжують, але і помякшують його відповідальність; судом не досліджені матеріали справи, які позитивно характеризують останнього.

Зокрема, судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав себе винним, щиро покаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання; має на утриманні батька пенсіонера і матір інваліда 2 групи, які потребують його турботи. Крім того, в установчій і мотивувальній частині судом першої інстанції необґрунтовано було зазначено про безроботність останнього, тоді як ОСОБА_1 (відповідно до наданої ним копії трудової книжки а. 18) працює водієм в ПП «Магістраль-Юг», і в наслідок позбавлення прав керування, може позбавитися місця роботи, яка є єдиним джерелом доходу його сімї.

Враховуючи потрібність ОСОБА_1 у наявності посвідчення водія, а також те, що покладене на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік може привести до скрутного матеріального становища його сімї, в якій він є єдиним годувальником, вважаю за можливе постанову суду змінити.

З метою виправлення правопорушника і виховання поважного ставлення ОСОБА_1 до Правил дорожнього руху України, вважаю за достатнє замінити покладене на нього стягнення на штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті для даного виду стягнення.

Порушень закону, які могли б стати підставою для скасування постанови, з матеріалів справи не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 15 квітня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, в частині покладеного на нього виду стягнення змінити.

Замінити покладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді 1 року позбавлення права керування транспортними засобами на штраф у розмірі 2550 грн., якій підлягає сплаченню на рахунок держави ( М. БАХЧИСАРАЙ М/Р БАХЧИСАРАЙСЬКОГО РАЙОНУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ) :

- № 33114336700049 ГУДКУ в АР Крим,

- код банку (МФО ГУДКУ) 824026,

- код ЄДРПОУ № 34741000.

В останній частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.