№2025/2-633/11
РІШЕННЯ
іменем України
18 липня 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій зазначає, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 30.03.2007 року, актовий запис у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області №58. Від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає і знаходиться на повному утриманні позивача. З березня 2010 року позивач мешкає зі своєю матірю. Спільного господарства з відповідачем позивач не веде, взаємовідносини не підтримуються. На протязі 2011 року відповідач взагалі не цікавиться матеріальним забезпеченням сімї, не відвідує навчальний заклад, де навчається син, не піклується про стан його здоровя, фізичний та духовний розвиток. Заощаджень позивача не вистачає у достатній кількості для утримання сина на рівні самого необхідного харчування, сплати комунальних платежів, дитячих речей. Позивач працює на станції Лозова Південної залізниці, на посаді оператора поста централізації. Відповідач має постійний дохід, працює у Лозівському РЄС електромонтером, має задовільний стан здоровя, має інші аліментні зобовязання сплачує аліменти на сина першого шлюбу ОСОБА_5, 14 років, у розмірі ? частини всіх доходів. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (іншого доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей даної категорії, щомісячно до повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом, допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць та допустити негайне виконання рішення.
Позивач в судовому засіданні зменшила розмір позовних вимог, а саме просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 17,5% усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей даної категорії, щомісячно до повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, крім цього повідомив, що з нього проводяться стягнення за виконавчим листом на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі ? частини всіх доходів, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя, працює в АК «Харківобленерго».
Третя особа ОСОБА_3 до судового засідання не зявилась, причини неявки суду не повідомила. Відповідно до ст.36 ЦПК України, якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що сторони знаходяться з 30.03.2007 року у шлюбі, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області (а.с.15).
З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у шлюбі у позивача та відповідача, народилася дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.14).
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільної дитини не надає.
В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».
Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача.
Суд враховує, що відповідач повністю визнав позов позивача, працює, з нього проводяться стягнення за виконавчим листом, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя.
Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 17,5% усіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Судові витрати суд вирішує на підставі ч.2 ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей»від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Лозова, Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого в АК “Харківобленерго”, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 17,5% усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 01.04.2011 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня (р/р 31416537700015 УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (р/р №31211259700015 УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А.Ткаченко
Повний текст рішення виготовлений 19.07.2011 року.
Судове рішення № 17247162, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 19.07.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2-663/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: