Рішення № 17243152, 21.07.2011, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

№ 2016/2-738/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Орловій І.С.

з участю судового розпорядника Акіншиной Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_2

з участю третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Ізюмської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2011 року подав до суду позовну заяву про визнання за ним права власності зазначивши в позовній заяві, що у жовтні 2009 року позивач після виходу із складу учасників ОСОБА_3 став єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Сакура”, ідентифікаційний код 24156161, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1. 15 жовтня 2009 року позивачем було прийнято рішення про ліквідацію даного підприємства. Під час роботи ліквідаційної комісії ТОВ “Сакура”, згідно п.22.2 Статуту ТОВ “Сакура”, рішення ліквідаційної комісії від 19.10.2009 р., та акту приймання-передачі від 20.10.2009 р. позивач ОСОБА_4 отримав у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення прохідної під літ. “Б”, складу під літ. “В” та котельні під літ. “Г-2” загальною площею 2167,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. 05 лютого 2010 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ “Сакура” в результаті її ліквідації за рішенням засновників. У травні та червні 2011 року, керуючись пп. “а” п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, позивач звертався до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради з проханням видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке отримано у власність під час припинення (ліквідації) юридичної особи. Однак, згідно відповідей Виконавчого комітету Ізюмської міської ради позивачу було відмовлено в задоволенні його звернення. Просить суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову. Щодо спростування заперечень, наданих з боку представника відповідача, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що по перше думка представника відповідача щодо пропуску строку який надавався кредиторам для предявлення претензій є помилковою, оскільки позивач ОСОБА_4 був не кредитором ТОВ «Сакура», а його засновником. По друге, в запереченнях переліковується процедура ліквідації підприємства. Однак саме ця процедура і була виконана з боку ліквідаційної комісії, що підтверджується відповідною довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яка була видана на основі ліквідаційних документів.

Представник відповідача Ізюмської міської ради Харківської області в судове засідання не зявився, надав до суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав у повному обсязі. З наданих до суду заперечень вбачається що позивач пропустив строки, які надавались кредиторам для предявлення претензій, так як 15.10.2009 року було протоколом № 3 прийняте рішення про ліквідацію ТОВ «Сакура», а 19.10.2009 року було вирішено ліквідаційною комісією про передачу нерухомого майна у власність ОСОБА_4, але в ст.60 ч.2 ЦК України зазначається що орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію субєкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Крім цього, згідно положення «Про порядок оформлення та підготовки свідоцтв про право власності на обєкти нерухомого майна», затвердженого рішенням 78 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання від 30.04.2010 року № 3748, Закона України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, повинні надаватись оригінали документів та належним чином завірені копії необхідних документів.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання зявилась, проти задоволення позову не заперечувала, пояснивши що дійсно у жовтні 2009 року вона добровільно вийшла зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сакура”, та на даний час ніяких претензій до позивача ОСОБА_4 не має. Даний факт також підтверджується копією нотаріально засвідченої заяви від 29.09.2009 року, наданої до суду, з якої вбачається, що ОСОБА_3 прохає вивести її зі складу засновників ТОВ «Сакура»з уступкою усіх належних їй прав та обовязків. При цьому належну їй частку в статутному фонді розміром 15 % вартістю 15750,00 грн. повністю передає ОСОБА_4

Представник третьої особи КП «Ізюмське МБТІ»в судове засідання не зявився, надав до суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вислухавши показання сторін, представників сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи серії А00 № 701219, 25.01.1996 року було створено Товариство з обмеженою відповідальністю “Сакура”, ідентифікаційний код 24156161, засновниками якого були ОСОБА_4, ОСОБА_3 (а.с. 7-21).

Відповідно до змін до Статуту ТОВ «Сакура» (протокол № 2 від 29 вересня 2009 року), позивач ОСОБА_4 став єдиним учасником вказаного товариства (а.с.23-24).

15 жовтня 2009 року позивачем прийнято рішення про ліквідацію підприємства, що підтверджується протоколом № 3 від 15.10.2009 року (а.с.25).

Під час роботи ліквідаційної комісії ТОВ “Сакура”, згідно п.22.2 Статуту ТОВ “Сакура”, рішення ліквідаційної комісії від 19.10.2009 р., та акту приймання-передачі від 20.10.2009 р. позивач ОСОБА_4 отримав у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення прохідної під літ. “Б”, складу під літ. “В” та котельні під літ. “Г-2” загальною площею 2167,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_5 пояснила що згідно протоколу № 3 рішення загальних зборів учасників ТОВ “Сакура” від 15.10.2009 року, вона була призначена головою ліквідаційної комісії. Вся процедура ліквідації підприємства була здійснена згідно норм діючого законодавства. Згідно п.22.2 Статуту ТОВ “Сакура”, рішення ліквідаційної комісії від 19.10.2009 р., та акту приймання-передачі від 20.10.2009 р. позивач ОСОБА_4 отримав у власність вищевказане нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина 5 статті 11 ЦК України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Як вбачається з відповідей Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 03.06.2011 року за №2187, та від 20.06.2011 року за №2451, позивачу було відмовлено в задоволенні його звернення щодо отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було отримано ним у власність під час припинення (ліквідації) юридичної особи.

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Крім того стаття 392 ЦК України передбачає право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено у статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Матеріалами справи встановлено, що 05 лютого 2010 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Сакура»в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією. Даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 09.03.2011 року (а.с.28-32).

Частина 4 статті 111 ЦК України визначає, що майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Згідно пп. “а” п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно:

а) органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам, які в разі припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що припиняється.

За таких підстав суд вважає що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 18, 60, 208, 209, 210, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 104, 111, 316, 328, 391 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Ізюмської міської ради Харківської області, треті особи ОСОБА_3, Комунальне підприємство «Ізюмське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на нежитлові будівлі загальною площею 2167,6 кв.м., а саме: прохідної під літ. «Б», складу під літ. «В», котельні під літ «Г-2», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: