Постанова № 1723942, 05.06.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.08

Справа №АС9/164-08.

За позовом : Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс», м. Шостка

До відповідача: Управління пенсійного фонду України в м. Шостка

Про зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Лущик м.С.

При секретарі с/з Гордієнко ж.м.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився.

від відповідача: не з’явився. .

СУТЬ СПОРУ: позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд зобов’язати відповідача здійснити зарахування переплати суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам (згідно списку в кількості 338 чол.) в сумі 810 929 грн. 12 коп. в рахунок майбутніх платежів.

Відповідач відповідно до наданих заперечень зазначає. Що ні права ні законні інтереси позивача відповідачем не порушено, дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства, що не дає йому підстав погодитись з позовними позивача.

29.05.2008 року надав заперечення на відзив відповідача.

05.06.2008 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник перебуває у відрядженні.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази для вирішення справи по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно п. 1.1. Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, управління у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в АР Крим, областях містах Києві та Севастополі, що разом з цим утворюють систему органів Пенсійного фонду.

З наведеного випливає, що Управління пенсійного фонду України в м. Шостка діє як орган державної влади у здійсненні ним владних управлінських функцій, і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Призначення пенсій на пільгових умовах визначається нормами ЗУ«Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.

Зокрема ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначає, працівники яких категорій мають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Згідно зі статтею 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону ( до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше чинним законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії знижується пропорційно наявному стажу, виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством.

Особам, які до і після 01.01.1992 р. працювали на роботах, передбачених пільговими Списками № 1 і № 2, пенсія на пільгових умовах призначається відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ЗУ «Про збір на обоє 'язкове пенсійне страхування» від 26.06.1997№ 400/97-ВР відшкодування Пенсійному фонду України підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Отже пенсії, призначені відповідно до ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відшкодуванню не підлягають.

Обґрунтовуючи заперечення, Відповідач стверджує, що для призначення пенсії у відповідності до ст. 100 Закону України особа має досягнути пенсійного віку до моменту набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.1992 р.

Але, статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.1992) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р.

З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. Зазначене підтверджує Лист Пенсійного фонду України від 13.09.2007№ 14741/03-20.

Згідно вищезазначеного листа порядок відшкодування підприємствами видатків Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений в п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. Цим порядком, зокрема, передбачено:

6.4. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058- ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених перерахованих) пенсій.

Отже, оскільки пільгові пенсії, призначені відповідно до ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» не підлягають відшкодуванню, Позивач не повинен був відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам , які набули необхідний стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювали на цих роботах.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 р. передбачено, що особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, застосування статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» можливо при призначенні пенсії і в майбутньому часі, тобто після моменту набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення.»

В результаті помилкового застосування Відповідачем норм ЗУ «Про пенсійне забезпечення» зокрема ст. 13, згідно з якою було призначено пільгову пенсію 338 -ми особам (за Списком), які відпрацювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці необхідний для призначення пільгової пенсії стаж до 01.01.1992.

За таких умов їм необхідно було призначити пільгову пенсію відповідно до ст. 100 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а не відповідно до ст. 13 цього Закону.

Як наслідок , Позивачем при здійсненні відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій було здійснено переплату за Списком № 1 за 2007 рік в сумі ( вісімсот десять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гри. 12 коп.

Відповідно до п. 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суми надмірно чи помилково сплачених платежів повертаються страхувальникам за х згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції по справі відповідач стверджує, що права оскаржувати рішення органів Пенсійного фонду України про призначення пенсій у Позивача не має.

Обґрунтовуючи заперечення на позов тим, що Позивач, як колишній роботодавець пенсіонера, не має встановленого законодавством права оскаржувати рішення органів Пенсійного фонду України про призначення пенсій.

Дане твердження відповідача спростовується наступним: Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 -IV (далі - Закон № 1058 —IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, та відповідно до статті 5 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового пенсійного страхування.

Оскільки діючим законодавством на підприємства покладено обов'язок щодо часткового відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону № 1788, то фактичні виплати платника податку, здійснені у зв'язку з таким відшкодуванням, з метою оподаткування прирівнюються до збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 3 Закону № 1058 -IV визначає, що одним із суб'єктів системи пенсійного забезпечення є страхувальники, тобто роботодавці, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до положень статті 17 Закону № 1058 -IV страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду, а також захищати свої права а законні інтереси, в тому числі в суді.

Стаття 23 Закону № 1058 -IV закріплює, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Щодо законодавчого регулювання відповідальності Пенсійного фонду, його органів та посадових осіб за порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, то статтею 107 Закону № 1058 -IV визначено, що суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення.

Подане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд визнав таким, що не підлягає задоволенню оскільки ним не надано ніяких доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин як на підставу своїх вимог, крім того в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення спору по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В клопотанні про відкладення розгляду справи відмовити.

2. Адміністративний позов задовольнити повністю.

3. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Шостка (41100, м. Шостка, вул.. Депутатська, 1 код 22977058) здійснити зарахування передплату суми відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначеним особам (згідно списку в кількості 338 чол.)в сумі 810 929 грн. 12 коп. в рахунок майбутніх платежів Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41101, м. Шостка, вул.. Куйбишева, 41, код 14314452).

4. Роз’яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.С. Лущик.