Вирок № 17236694, 23.06.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2011 Справа №1-647/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Чайковської М.В.

прокурораБенедюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бистриця Надвірнянського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого,

за ч.2 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 в квітні 2010 року під час проведення польових робіт в себе на земельній ділянці, що знаходиться в с. Вівся Козівського району Тернопільської області, знайшов штик ніж та знаючи про те, що даний штик ніж є холодною зброєю, нехтуючи цим, підібрав його та заховав в свій одяг. Принісши його додому, віг виготовив та замінив у вказаному штик-ножі ручку та в подальшому незаконно носив його при собі з метою самозахисту, не маючи при цьому відповідного дозволу.

Так, 21 квітня 2011 року, ОСОБА_1, заховавши собі в одяг штик ніж, приїхав рейсовим автобусом в м. Тернопіль для вирішення особистих питань. Близько 15.00 год. цього ж дня, останній прийшов на залізничний вокзал станції Тернопіль з метою поїхати додому. В подальшому, щоб дочекатися дизель-поїзда сполученням «Тернопіль-Підвисоке», присів на лавки очікування пасажирів в приміщенні залізничного вокзалу. Однак, близько 15 год. 30 хв. 21 квітня 2011 року ОСОБА_1 був доставлений по підозрі незаконного носіння холодної зброї працівниками міліції в чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль, де в нього було виявлено та вилучено штик ніж, який є холодною зброєю колюче ріжучої дії штик ножем.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину, у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що в квітні 2010 року під час проведення польових робіт на своїй земельній ділянці, що в с. Вівся Козівського району Тернопільської області, він знайшов в землі заржавілий штик-ніж. Нікому не розповідаючи про це він приніс його додому, де відчистив, зробив та прикріпив до нього нову деревяну ручку, оскільки попередня зігнила та зберігав вдома. Зранку 21 квітня 2011 року він маршрутним транспортним засобом поїхав в м. Тернопіль для вирішення власних питань та для самозахисту взяв з собою знайдений ним ніж, який заховав серед одягу. Вирішивши всі поставлені перед собою питання, він близько 15.00 год. цього ж дня прийшов на залізничний вокзал станції Тернопіль, щоб доїхати до місця свого проживання. Чекаючи вечірнього дизель-поїзда він присів на лавки очікування пасажирів, що розташовані з лівої сторони перону залізничного вокзалу станції Тернопіль. Однак через 30 хв. до нього підійшли працівники міліції та запросили в відділення міліції, де в присутності двох понятих провели його особистий огляд, в результаті якого виявили та вилучили ніж, який був знайдений ним в квітні 2010 року. У вчиненому підсудний ОСОБА_1 щиро розкаюється і просить його суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1, у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч.2 ст.263 КК України, як носіння та ремонт холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, його особу, те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що помякшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудного.

Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

По справі є судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 528 від 30 квітня 2011 року в сумі 344 грн. (триста сорок чотири гривні), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці, оскільки вони виникли у звязку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речовий доказ по справі:

-штик ніж холодна зброя колюче-ріжучої дії, який зданий на склад АТО УМВС України на Львівській залізниці передати в музей зброї УМВС України в Тернопільській області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи холодної зброї № 528 від 30 квітня 2011 року в сумі 344 грн. (триста сорок чотири гривні) в користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці (Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31253272210394, МФО 825014, код ЕДРПОУ 25576416.

Речовий доказ по справі:

-штик ніж холодна зброя колюче-ріжучої дії, який зданий на склад АТО УМВС України на Львівській залізниці передати в музей зброї УМВС України в Тернопільській області.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо