Рішення № 172295, 02.10.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2006 р.

Справа № 10/157-2853

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

розглянув справу

за позовом : Державної акціонерної компанії “ Хліб України “ м. Київ вул. Саксаганського 1

до відповідача : Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль вул. Танцорова 11 ;

Відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю “ Віконт “ с. Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської області

Третьої особи : Дочірнього підприємства ДАК “ Хліб України “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів м. Тернопіль вул. Гайова 21

За участю представників :

Позивача : Ларіної Т.П. головного юрисконсульта ДАК “ Хліб України “ , довіреність № 02-14/489 від 24.07.2006 року

Відповідача 1 : Прокопишин О.А. –юриста РВ ФДМУ по Тернопільській області , довіреність № 05 від 10.01.2006 року

Відповідача 2 : Дуровича М.Ф. –директора ТОВ “ Віконт “ –протокол загальних зборів від 12.08.1999 року

Третьої особи :Волошина Л.З. –директора ДП , наказ № 56-к від 21.02.2006 року ; Горбової О.М. , представника , довіреність № 12-14/572 від 25.09.2006 року ;

Представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено процесуальні права та обов’язки відповідно до статей 20, 22 Господарського процесуального Кодексу України .

За відсутності відповідного клопотання сторін фіксація процесу технічними засобами не здійснюється .

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулася з позовом Державна акціонерна компанія “ Хліб України “ м. Київ про визнання недійсним договору Оренди не житлових приміщень на майбутнє , укладеного між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Віконт “ с. Миролюбівка Тернопільського району 23.09.1999 року.

Позивач по справі стверджує , що Регіональне відділення ФДМ України по Тернопільській області не було наділене повноваженнями на укладання зазначеного договору оренди , а такими повноваженнями наділена ДАК “ Хліб України ; тому вважає , що укладений договір не відповідає вимогам закону і повинен бути визнаний в судовому порядку недійсним .

Відповідач –РВ ФДМ України по Тернопільській області м. Тернопіль письмового відзиву на позов не подав , однак його представник у судовому засіданні заперечив заявлені вимоги , вважає їх необґрунтованими , а договір оренди таким , що укладений у відповідності до вимог Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ .

У відзиві на позов за № 44 від 25.07.2006 року відповідач ТОВ “ Віконт “ с. Миролюбівка Тернопільського району відхиляє повністю заявлені вимоги і вважає їх безпідставними та такими , що не підлягають до задоволення . Зазначає , що майно знаходиться на балансі Дочірнього підприємства ДАК “ Хліб України “ Тернопільського комбінату хлібопродуктів . Дозвіл на укладання оспорюваного договору було надано позивачем –ДАК “ Хліб України “ , про що говориться у виписці з протоколу засідання ДАК від 11.05.1999 року № 10 та наказу РВ ФДМ України по Тернопільській області № 616 від 23.09.1999 року ; повноваження Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області на укладання договорів оренди визначені у статті 5 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ .

Стверджує , що відповідач чітко , без будь-яких порушень виконує умови зазначеного договору і за період оренди не поступало жодних зауважень до Товариства . Просить в позові відмовити .

Ухвалою господарського суду від 04.07.06 р. розгляд справи вперше призначено на 10 годин 30 хвилин 25 липня 2006 року ; у судовому засіданні оголошувалася перерва до 16 годин 03.08. 2006 року ; 11 годин 20 хвилин 15 серпня 2006 року та 15 годин 02 жовтня 2006 року в порядку статті 77 ГПК України .

Ухвалою господарського суду від 15 серпня 2006 року залучено до участі у справі Дочірнє підприємство “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ м. Тернопіль в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача .

У відзиві на позов за № 01/139 від 26.09.2006 року ДП ДАК “ Хліб України “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів м. Тернопіль підтримує позовні вимоги повністю ; вважає , що РВ ФДМУ по Тернопільській області незаконно уклало з ТОВ “ Віконт “ договір оренди не житлового приміщення № 6 , оскільки воно не наділене повноваженнями на укладання договору оренди . Зазначає , що приміщення виробничого корпусу млина в с. Миролюбівка рахується на балансі Тернопільського комбінату хлібопродуктів ; дозвіл на укладання оспорюваного договору мало саме дочірнє підприємство .

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги повністю .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача , третьої особи , заперечення представників відповідачів , господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2,29 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, а також, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено , що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів . Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб’єктів , зокрема , шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав , передбачених законом .

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає , що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів .

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом ( частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України )

Позивач – Державна акціонерна компанія “ Хліб України “ , місцезнаходження керівних органів якої м. Київ вул. Саксаганського 1 , зареєстрована як юридична особа , форма власності –державна і у своїй діяльності керується Статутом , який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 14 березня 2001 року ( копія статуту знаходиться в матеріалах справи ).

Відповідач по справі 1 –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області є юридичною особою , організаційно-правова форма –державна організація , ідентифікаційний код 14037372 і включене до ЄДРПО України , що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 07-66 від 13.07.2006 року .

Відповідач по справі 2 : Товариство з обмеженою відповідальністю “ Віконт “ є юридичною особою , місцезнаходження керівних органів якого с. Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 30495874 і включене до ЄДРПО України , що підтверджується Довідкою № 22-33 , виданого Тернопільським обласним управлінням статистики ( належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи ) .

Третя особа : Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії “ Хліб України “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів , місцезнаходження керівних органів якого м. Тернопіль вул. Гайова 21 є юридичною особою , яка включена до ЄДРПОУ , ідентифікаційний код 009456158 , форма власності –державна , що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області від 22.08.2006 року і діє на підставі Статуту , затвердженого рішенням Спостережної ради ДАК “ Хліб України “ від 10 березня 1998 року № 3 та зареєстрованого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 20 травня 1998 року.

У поданій до суду позовній заяві ДАК “ Хліб України “ м. Київ визначила спосіб захисту свого права як визнання недійсним на майбутнє договору оренди № 6 від 23 вересня 1999 р.

Відповідно до статті 37 Закону України “ Про власність “ майно , що є державною власністю і закріплене за державним підприємством , належить йому на праві повного господарського відання , крім випадків , передбачених законом .

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном , вчиняючи щодо нього будь-які дії , які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства . До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності , якщо інше не встановлено законодавчими актами .

Як вбачається із інвентаризаційного опису основних засобів № 49 ( станом на 01 серпня 2006 року ) та Довідки № 01/140 від 27.09.2006 року трьохповерхова будівля млина з цокольним поверхом , площею 2293 кв. м. , яка знаходиться в с. Миролюбівка Тернопільського району значиться на балансі Дочірнього підприємства ДАК “ Хліб України “ Тернопільського комбінату хлібопродуктів м. Тернопіль .

Згідно ст. 33 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) суб’єкти права державної власності можуть покласти обов’язок управляти державним майном на відповідні уповноважені ними державні органи. Що ж до загальнодержавної власності, то Декретом КМУ від 15.12.1992 N 8-92 ( 8-92 ) “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” залишено дію пункту 1 постанови Верховної Ради України від 14.02.1992 “Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності” ( 2116-12 ) в частині повноважень ФДМУ. Здійснення функцій управління покладене на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів органи державної виконавчої влади.

Майно, яке належить до державної власності і закріплене за державним підприємством належить йому на праві повного господарського відання. Права підприємства щодо розпорядження закріпленим за ним майном, у тому числі державним, були визначені в п. 5, 6 ст. 10 Закону України “ Про підприємства в Україні” ( чинному на момент укладання оспорюваного договору ) .

Підставою недійсності правочину, відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України ( 17/17-456-ЕП ), є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Як зазначено у п. 1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року “ Про деякі питання практики вирішення спорів , пов’язаних з визнанням угод недійсними “ ( із наступними змінами та доповненнями ) вирішуючи спори про визнання угод недійсними , господарський суд повинен встановити наявність тих обставин , з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків , а саме : відповідність змісту угоди вимогам закону ; додержання встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за угодою ; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення спору .

У статті 4 Цивільного кодексу України визначено , що цивільні права та обов’язки сторін виникають з угод, передбачених законом , внаслідок інших дій громадян і організацій , тощо .

Угодами визнаються дії громадян і організацій , спрямовані на встановлення , зміну або припинення цивільних прав або обов’язків ( частина 1 статті 41 ЦК України ) .

Частиною 2 статті 154 ЦК України визначено , якщо договір має бути укладений у письмовій формі , він може бути укладений як шляхом складання одного документа , підписаного сторонами , так і шляхом обміну листами , телеграмами , телефонограмами тощо підписаними стороною , що їх надсилає .

Статтею 4 Закону України “ Про власність “ встановлено , що власник на свій розсуд володіє , користується і розпоряджається належним йому майном . Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії , що не суперечать закону : використовувати майно для здійснення господарської та іншої , незабороненої діяльності , зокрема : передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам .

Як встановлено у судовому засіданні , 11 травня 1999 року правління ДАК “ Хліб України “ на своєму засіданні розглянуло питання “ Про надання дозволу дочірньому підприємству ДАК “ Хліб України “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ на передачу в оренду терміном на 10 років нерухомого майна , а саме приміщення виробничого корпусу млина , розташованого в с. Миролюбівка , загальною площею 2293 кв. м. товариству з обмеженою відповідальністю “ Віконт “

Пунктом 3 прийнятого рішення ДАК “ Хліб України “ надав дозвіл ДП “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ на передачу в оренду терміном на 10 років нерухомого майна , а саме приміщення виробничого корпуса млина в с. Миролюбівка загальною площею 2293 кв. м. товариству з обмеженою відповідальністю “ Віконт “ .

Згідно Статуту позивача –Державної акціонерної компанії “ Хліб України “ –майно Компанії складається з основних фондів , обігових коштів , цінних паперів , акцій дочірніх підприємств , а також фінансових та інших активів , відображених у бухгалтерському балансі Компанії ( пункт 27 Статуту ) .

Компанія є власником , зокрема , майна ( в тому числі коштів ) , переданого їй у власність засновником та акціонерами ( пункт 29 статуту ) .

Компанія володіє , користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд , вчиняючи стосовно нього будь-які дії , що не суперечать законодавству , цьому Статуту та меті діяльності Компанії ( пункт 30 Статуту ) .

Майно , яке не підлягає приватизації і передане до статутного фонду Компанії , перебуває у державній власності до прийняття відповідно до законодавства спеціального рішення про приватизацію ( пункт 31 Статуту ).

Отже , пунктом 30 Статуту визначено , що ДАК “ Хліб України “ наділена правом розпорядження майном , в тому числі і на укладання угод , направлених на передачу майна в користування , однак майно перебуває у державній власності . А тому в силу приписів п. 30 Статуту правління ДАК 11.05.1999 року надало дозвіл ДП Тернопільський комбінат хлібопродуктів м. Тернопіль саме на передачу в оренду нерухомого майна ( а не на підписання договору оренди ) приміщення виробничого корпусу млина , розташованого в с. Миролюбівка Тернопільського району ТОВ “ Віконт “ .

Матеріали справи свідчать , що 23 вересня 1999 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Віконт “ с. Миролюбівка Тернопільського району було укладено Договір оренди не житлового приміщення № 6 , згідно умов якого Орендодавець передає , а Орендар приймає в строкове платне користування трьохповерхову будівлю млина з цокольним поверхом площею 2293 кв. м. , яке знаходиться на балансі дочірнього підприємства ДАК “ Хліб України “ Тернопільського комбінату хлібопродуктів , вартість якого визначена відповідно до звіту про експертну оцінку нерухомого майна , складеного на 01 квітня 1999 року і становить 125500 грн.

Приміщення знаходиться за адресою с. Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської області і надається для організації виробництва борошна і крупи ( пункт 1.2 договору ) .

Вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акту прийому-передачі вказаного майна .

Передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це майно . Власником орендованого майна залишається держава в особі дочірнього підприємства “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ ДАК “ Хліб України “ , а Орендар користується ним протягом дії договору оренди. ( пункт 2.2 договору ) .

Договір діє з 01 вересня 1999 року до 01 вересня 2009 року строком на 10 ( десять ) років ( пункт 10.1 договору ) .

Договір № 6 підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток ( належним чином завірена копія договору знаходиться в матеріалах справи ) .

Комісіями , утвореними Тернопільський комбінатом хлібопродуктів , у вересні 1998 року проводилося обстеження технічного стан приміщення млина та обладнання , що знаходиться в с. Миролюбівка Тернопільського району , про що було складено відповідні Акти ( копії Актів знаходяться в матеріалах справи ).

На виконання умов зазначеного договору 23 вересня 1999 року між балансоутримувачем –Тернопільським комбінатом хлібопродуктів та орендарем -ТОВ “ Віконт “ було підписано Акт приймання-передачі орендованого приміщення , а саме будівлі млина , що знаходиться за адресою с. Миролюбівка Тернопільського району. Акт приймання-передачі погоджено заступником начальника РВ ФДМУ по Тернопільській області Чернечинець П.М.

Пунктом 1 статті 1 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ ( в редакції чинній на момент укладання договору ) визначено , що цей Закон регулює організаційні відносини , пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій , підприємств , заснованих на майні , що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності , їх структурних підрозділів ;

Зазначеним Законом ( стаття 3 ) визначено , що Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном , необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За своїм змістом і правовою природою укладений між сторонами договір 23.09.1999 року є договором оренди , в якому сторони досягли згоди по всіх істотних умовах , і на якого поширюються положеннями Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ .

Так , Статтею 5 вказаного Закону зазначено , що орендодавцем державного майна є виключно ФДМУ , його регіональні відділення –щодо цілісних майнових комплексів , їх структурних підрозділів та нерухомого майна , а підприємства –щодо окремого індивідуально визначеного майна , а з дозволу ФДМУ ( його відділень ) –щодо структурних підрозділів підприємств ( філій , цехів , дільниць ) та нерухомого майна .

Окрім того , п. 4 Прикінцевих положень Господарського Кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2004 року ( Господарський Кодекс прийнятий 16 січня 2003 року ) , застосовується до господарських відносин , які виникли після набрання чинності його положення відповідно до цього розділу .

До господарських відносин , що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського Кодексу України , зазначені положення застосовуються щодо тих прав та обов’язків , які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цим кодексом .

Враховуючи , що правовідносини сторін по договору № 6 від 23.09.1999 року виникли до набрання чинності Господарського кодексу України , але продовжують існувати нині , до господарських відносин між сторонами застосовуються також і норми Господарського кодексу України .

Так , статтею 287 Господарського кодексу України визначено , що орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України , його регіональні відділення –щодо цілісних майнових комплексів підприємств , їх структурних підрозділів та нерухомого майна , яке є державною власністю , а також іншого майна у випадках , передбачених законом .

У пункті 3 Роз’яснення № 02-5/237 від 25.05.2000 року “ Про деякі питання практики застосування Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ ( із наступними змінами ) Вищий господарський суд України також зазначає , що господарські суди повинні виходити з того , що статтею 5 Закону в імперативному порядку визначено органи , яким надано право бути орендодавцями . Щодо цілісних майнових комплексів підприємств , їх структурних підрозділів та нерухомого майна , що є державною власністю , а також майна , що не увійшло до статутних фондів господарських товариств , створених у процесі приватизації ( корпоратизації ) , крім майна , що належить до майнового комплексу Національної академії наук України , орендодавцями можуть бути Фонд державного майна України , його регіональні відділення та представництва .

Стаття 4 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна “ дає визначення цілісного майнового комплексу як господарського об’єкта з завершеним циклом виробництва продукції ( робіт , послуг ) , з наданою йому земельною ділянкою , на якій він розміщений , автономними інженерними комунікаціями , системою енергопостачання .

Таким чином , матеріали справи свідчать про те , що між відповідачами ( РВ ФДМУ по Тернопільській області м. Тернопіль та ТОВ “ Віконт “ с. Миролюбівка Тернопільського району існують зобов’язання , що випливають з договору оренди , згідно якого , в силу ст.ст. 759,762 ЦК України , ст. 283 ГК України та ст. 1,2,5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна “ орендодавець передав орендарю в користування на певний строк майно , на умовах , визначених договором .

Пунктом 5.4. оспорюваного Договору на ТОВ “ Віконт “ було покладено обов’язок своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення за власний рахунок .

В силу приписів п. 5.4 Договору 04.02.2000 року ТОВ “ Віконт “ звернулося з листом за № 1 до РВ Фонду державного майна України по Тернопільській області та ДП ДАК “ Хліб України Тернопільського комбінату хлібопродуктів м. Тернопіль про надання дозволу на реконструкцію орендованого приміщення млина с. Миролюбівка і вказав перелік робіт , які необхідно виконати , про що було інформовано також і позивача по справі .

Як вбачається із листа за №12-1-09/65 від 06 квітня 2000 року Державна акціонерна компанія “ Хліб України “ не заперечила ДП “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ на виконання капітальних робіт у виробничому корпусі млина , розташованого в с. Миролюбівка , загальна вартість яких складає 38,0 тис. грн., а тому Тернопільський комбінат хлібопродуктів 14.04.2000 року повідомив ТОВ “ Віконт” ( лист № 01/63 ) , що комбінат також не заперечує проти виконання запропонованих капітальних робіт .

Як пояснив у судовому засіданні представник ТОВ “ Віконт “ товариство провело ремонт млина на суму 34 тис. грн., про що повідомило 03.10.2000 року Тернопільський комбінат хлібопродуктів , а також звернулося до комбінату з клопотанням про передачу в оренду всіх інших приміщень , які знаходяться на території млина як цілісний майновий комплекс .

Як зазначено у листі за № 01/147 від 03.07.2001 року Дочірнього підприємства Тернопільський комбінат хлібопродуктів –рішенням правління ДАК “ Хліб України “ ( витяг з протоколу № 43 від 15.06.2001 року ) комбінату надано дозвіл на передачу в оренду ТОВ “ Віконт “ складу зерно відходів , свинарника , побутового корпусу з лабораторією , що розташовані в с. Миролюбівка строком на два роки .

На виконання зазначеного , 07 серпня 2001 року РВ Фонду державного майна України по Тернопільській області та ТОВ “ Віконт “ уклали Договір оренди № 31 нерухомого майна , що належить до державної власності , яким передано в строкове платне користування ТОВ побутове приміщення з лабораторією ( пл.. 138,5 кв. м. ) , склад під зерно відходи ( пл.. 432,4 кв. м. ) та свинарник ( пл.. 333,6 кв. м. ) , які розміщенні в с. Миролюбівка Тернопільського району і знаходяться на балансі дочірнього підприємства “ Тернопільський комбінат хлібопродуктів “ . Договір укладено на два роки , що діє з 07 серпня 2001 року до 07 серпня 2003 року включно ( пункт 10.1 договору ) . У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця , Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах , які були передбачені цим Договором ( пункт 10.6 договору ) .

На час розгляду справи в суді Договір № 31 від 07.08.2001 року чинний і відповідач по справі ТОВ “ Віконт “ користується зазначеними приміщеннями .

Дослідивши представлені сторонами документи суд прийшов до висновку , що правом на укладання договору оренди не житлового приміщення , що знаходиться в с. Миролюбівка Тернопільського району 23 вересня 1999 року належало саме Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Тернопільській області , а тому позовні вимоги Державної акціонерної компанії “ Хліб України “ про визнання недійсним на майбутнє договору оренди не підлягають до задоволення , оскільки заявлені безпідставно .

Державне мито та інші судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтями 20,179,180,283,343 Господарського України, статтями 3,4,5,19,18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 1,2,22,29,33,44,49, 82,84,116,117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити .

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .

На рішення господарського суду , яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

3.Рішення підписане 12 жовтня 2006 року .

Суддя М.Є. Півторак