Рішення № 17228928, 21.06.2011, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 2-5/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Петрова В.В.

при секретарі Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору № 14.14505 від 31.01.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 15 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.01.2010 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в за графіком погашення кредиту та процентів. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав.

У звязку з порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідач станом на 17.09.2010 року має заборгованість в сумі 21337,68 грн, яка складається з наступного:

- 10090,17 грн. заборгованість за кредитом;

- 6678,18 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3315,15 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором,

- 250,00 грн. штраф (фіксована сума),

- 1004,18 грн. штраф (процентна складова).

Для забезпечення виконання кредитного договору 31.01.2008 р. було укладено договір поруки з ОСОБА_1

Позивач вказує, що відповідач отриману суму кредиту не повернув, встановлені договором відсотки за користування кредитом не сплатив, всі вимоги позивача про належне виконання узятих на себе зобов'язань проігнорував, від погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором умисно ухиляється, добровільно основну суму кредиту і проценти за користування кредитом не сплачує. Позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в сумі 21 337,68 грн., судові витрати.

До судового засідання представник позивача не зявився, надіслав заяву щодо розгляду справи у його відсутність.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 вдруге не зявилася, про причину неявки суд не повідомила. Відповідно до ст. 224 ч.1 в даному випадку суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

31.01.2008 р. між ПриватБанком та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту за № 14.14505, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 15000 грн. та зобовязався повернути до 15.01.2010 р. кредит та сплатити відсотки, а також виконати інші зобовязання за цим договором у повному обсязі, що підтверджується копією цього договору (а.с. 7-9).

Згідно до розділу 4 договору позичальник сплачує відсотки в розмірі 24% річних, а у в випадку порушення ним умов договору у розмірі 40% річних, а також винагороду за оформлення кредитного договору у розмірі 0,5% від суми кредиту. Погашення кредиту повинно відбуватися згідно до графіку погашення, який є невідємною частиною договору, до 15 числа кожного поточного місяця.

Розділом 3 цього договору було передбачено види забезпечення виконання кредиту. Так, пункт 3.1.1. обумовлював такий вид забезпечення як застава майна № ДЗ/К-41 від 31.01.2008 р., а пункт 3.1.2. договір поруки № 14.144505-01 від 31.01.2008 р. з ОСОБА_1 (другим відповідачем по справі).

Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти вимог до неї, зазначає, що договір поруки вона не підписувала, просила призначити почеркознавчу експертизу для доказування зазначеної обставини.

20 травня 2011 р. до суду надійшов висновок експерта НДЕКЦ від 17.05.2011 р. за № 46/л, який підтверджує, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Поручитель»в договорі поруки № 14.144505-01 від 31.01.2008 р., укладеному між ЗАТ КБ «ПриватБанк»(кредитором) та ОСОБА_1 (поручителем), виконано не ОСОБА_1, а іншою особою.

Стаття 57 ЦПК України доказами називає будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Таким чином, судом встановлено, що договір поруки було підписано не ОСОБА_1, тобто цей договір є недійсним.

Згідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно до ч. 2 цієї статті якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Частина 5 ст. 216 встановлює, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

ОСОБА_1 понесла витрати по платі коштів за проведення експертизи в сумі 1095,25 грн. та банківські послуги в сумі 9,86 грн., а всього 1105,11 грн., які вона просить стягнути з позивача. Факт понесення нею цих витрат підтверджується квитанцією № 40898801 від 18.04.2011 р. на суму 1095,25 грн. та квитанцією № 40898801 від 18.04.2011 р. на суму 9,86 грн., копії яких є в матеріалах справи.

Пункт 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи відносить також і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз. Тому суд витрати в сумі 1105,11 грн. належить стягнути з позивача.

Частина 3 ст. 548 ЦК України встановлює, що недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання. Щодо основного зобовязання судом було вирішене питання шляхом постановлення ухвали від 21.06.2011 р., провадження по цій справі в частині вимог за позовом ПАТ ПриватБанку до ОСОБА_2 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Проаналізувавши всі докази у сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

В позові відмовлено, тому, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 64, 66, 79 ч. 3 п.4, 88 ч. 1, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 215 ч. 2, 216, 548 ч. 3 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код за ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. марганець Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1, витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 1105,11 грн. (одна тисяча сто пять грн. 11 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.