Постанова № 17224922, 19.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Справа № 5005/3801/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №34 від 07.06.11;

від відповідача: Федоров В.Г. директор, наказ №68 К від 02.06.05;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 19.05.11

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кронвер", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011р. у справі № 5005/3801/2011

за позовом державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кронвер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 26642грн. 40 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.11 (суддя Петренко Н.Е.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Кронвер" стягнуто 15 530грн. заборгованості, 7991грн.24коп. інфляційних витрат, 1621грн.16коп. річних, 266грн. 42 коп. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кронвер" просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 77-31/20-08, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник (державне науково-виробниче підприємство "Цирконій") продає, а покупець (товариство з обмеженою відповідальністю "Кронвер") купує кальцій фтористий у кількості 1500 кг.

Відповідно п. 2.1. договору ціна на продукцію складає 19грн. 02 коп./кг (в т.ч. ПДВ 20%).

Загальна вартість договору 28 530 грн., у тому числі ПДВ (п. 2.2. договору).

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються 100% попередньою оплатою грошовими коштами, банківським переводом на розрахунковий рахунок позивача у розмірі вартості підготовленої до завантаженню партії продукції.

Всі спори та розбіжності, які можуть виникнути між сторонами в процесі виконання даного договору, будуть по можливості, вирішуватися шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає розгляду у господарському суду за місцем знаходження відповідача (п. 8.1. договору).

21.08.08 р. на виконання умов договору позивачем здійснено поставку відповідачу кальцію фтористого у кількості 1500 кг на загальну суму 28 530 грн., що підтверджується накладною № 158 на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 21.08.2008 року та довіреністю ЯОЯ № 442526 від 21.08.08 р. на отримання товару.

Відповідач, в порушення умов договору (п. 4.1), 100% попередню оплату за товар не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 28 530грн.

10.06.09 р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 46-01/1075 з проханням погасити заборгованості за поставлений товар у розмірі 23 530 грн. в строк до 01.07.09 р. Даний лист був отриманий відповідачем 17.06.09р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16-17).

01.07.09 р. на адресу позивача надійшов лист відповідача від 26.06.09 № 8, відповідно якого відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем у розмірі 23 530 грн., та зобов'язався погасити заборгованість на 50% на протязі липня 2009 року, а інші 50% на протязі наступного кварталу (а.с.19).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронвер" частково розрахувалось за відвантажену продукцію в сумі 11500 грн.

На момент подання позову борг відповідача становив 17030 грн.

Після звернення з позовом відповідач платіжними дорученнями від 01.04.11 № 1285, від 21.04.11 № 1302 та від 05.05.11 № 1311 перерахував 1500 грн., тому в цій частині провадження у справі слід припинити.

В силу ч.1 ст.193 Гоподарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ст. 265 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної вище норми закону позивачем нараховано 7991 грн. 24 коп. втрат від інфляції та 1621 грн. 16 коп. річних.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Кронвер" вказує на те, що настання фінансової кризи спричинило негативний влив на фінансове становище відповідача і здатність своєчасно, в повному обсязі, погасити заборгованість перед позивачем. Враховуючи фінансовий стан товариства та призупинену господарську діяльність відповідача вніслідок настання фінансової кризи, суд, на думку відповідача, мав визнати відсутність вини товариства з обмеженою відповідальністю "Кронвер" у простроченні сплати боргу за договором поставки від 23.07.08 № 77-31/20-08 та відмовити у стягненні інфляційних втрат і річних.

Однак з такими доводами неможна погодитись з таких підстав.

Втрати, повязані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

При цьому слід зазначити, що інфляційні втрати і 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні ст. 230 Господарського кодексу України та не можуть бути зменшені судом, тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача втрати від інфляції та річні.

Щодо негативного впливу економічної кризи на фінансово-господарську діяльність відповідача необхідно зазначити, що економічна криза негативно вплинула і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах.

З огляду на викладене рішення відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи та винесено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 11 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кронвер" без задоволення, доповнивши резолютивну частину рішення наступним реченням: "Щодо 1500 грн. боргу провадження у справі припинити."

Головуючий суддя А.К.Дмитренко

Суддя А.Є.Прокопенко

Суддя В.І.Крутовських

повний текст постанови виготовлений 20.07.11