Рішення № 17224393, 19.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5023/3876/11

вх. № 3876/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Даншина Г.О.

відповідача - Малахова Ю.А.

третьої особи (ГУДКУ в Х/обл.) - Мельниченко В.С.

прокурор - Якимчук О.С.

іншої третьої особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об"єднаних аудиторів", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрполіс компані", м. Харків

до Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, м. Харків

за участю прокуратури Київського району м. Харкова, м. Харків

про стягнення 20000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн. збитків. Позов обґрунтований ст.ст. 509, 526, 532, 626, 627, 629, 651 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.06.2011 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення колегіального розгляду справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

13.07.2011 року до господарського суду від представника третьої особи - Головного управління державного казначейства України в Харківській області, надійшло клопотання, в якому він просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши надане клопотання, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує.

Прокурор проти позову заперечує.

Представник третьої особи підтримує клопотання про припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора та представника третьої особи, суд встановив наступне.

14.05.2010 року між позивачем та ТОВ "Юрполіс компані" було укладено договір № 14/05 про надання юридичних послуг та представництво у Харківському окружному адміністративному суді у справі № 2а-6287/10/2070 (надалі - договір).

Зазначений спір виник внаслідок протиправних дій з боку ДПІ у Київському районі м. Харкова по відношенню до ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів".

Факт протиправності дій відповідача по первісному позову був встановлений в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року по справі № 2а-6287/10/2070..

На виконання умов договору та відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт позивач перерахував ТОВ "Юрполіс компані" 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 123 від 22.04.2011 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 20000,00 грн. збитків, які на його думку понесені ним внаслідок протиправних дій відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також, у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім цього, у відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, - “Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку”.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України –“суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться”.

Статтею 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Суд зазначає, що відповідно ст. 43 Господарського кодексу України, - підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно п. 1 ст. 47 ГК України, - Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

У відповідності до п. 4 зазначеної статті, - збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Крім цього, відповідно до п. 3 ст. 147 ГК України, - збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Суд зазначає, що п. 1 ст. 224 ГК України, передбачено, - що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до п. 2 зазначеної статті вказується, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, - до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно п. 2. збитками є:

1) втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У зв‘язку з противоправними діями співробітників ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" понесло матеріальні збитки, а саме: за надання юридичних послуг було перераховано 20000,00 грн., згідно акту виконаних робіт.

Згідно ст. 225 ГК України розмір збитків, що виникли в результаті господарського правопорушення, доводиться потерпілим суб'єктом господарювання.

Згідно вимог діючого законодавства України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника.

Протиправна поведінка та вина відповідача (правопорушника) доведена наданими до справи доказами. Шкідливий результат такої протиправної поведінки (збитки) та причинний зв'язок між поведінкою та збитками також доведений суду позивачем за первісним позовом та підтверджений належними письмовими доказами.

Таким чином, позивачем надано суду належні докази, які б підтверджували розмір понесених збитків та витрат, а також доведено суду наявність в діях саме відповідача повного складу цивільного правопорушення (наявність причинного зв'язку та вини правопорушника) який є єдиною підставою застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України, передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За таких підстав суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання представника третьої особи про припинення провадження у справі, як необґрунтованого.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання представника третьої особи про припинення провадження у справі - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41, код ЄДРПОУ 22705959, за рахунок коштів Державного бюджету) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, корп. 8, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 20000,00 грн. збитків, 200,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 22 липня 2011 року