Рішення № 17224224, 30.06.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.11 Справа № 5021/899/2011. Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи № 5021/899/2011 за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТЗЕРНОПРОДУКТ», м. Одеса

до відповідача:державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопрдуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Охтирка, Сумська область

про стягнення 220013,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 (довіреність № 111 від 04.05.2011р.)

від відповідача:не з'явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 220013,42 грн. заборгованості (в т.ч. 207847,24 грн. за надані послуги, 6884,58 грн. пені, 1332,50 грн. 3% річних, 3949,10 грн. інфляційних збитків) за договором комісії № 02/12ОХР від 02.12.2010 року, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення до позовної заяви, в якому зазначає про часткове погашення відповідачем суми основного боргу за договором комісії № 02/12ОХР від 02.12.2010 року, у звязку з чим зменшилась сума основного боргу, яка станом на 30.06.2011 року становить 50000 грн., на пдставі цьго позивач також зменшив суму пені, яка становить 2463,01 грн, розмір 3% річних, яка становить 476,71 грн., розмір інфляційних збитків, яка становить 1750 грн, а витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, просить суд стягнути в повному обсязі, оскільки часткове погашення суми боргу було здійснене після порушення провадження у справі.

Суд приймає до уваги заяву позивача про уточнення позовних вимог, оскільки дана заява подана відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення і відповідає вимогам встановленим законам.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте 29.06.2011 року подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості за договором комісії № 02/12ОХР від 02.12.2010 року, а саме: платіжне доручення № 396 від 29.03.2011 року на суму 50000 грн. з ПДВ, платіжне доручення № 489 від 13.04.2011 року на суму 20000 грн. з ПДВ, платіжне доручення № 539 від 22.04.2011 року на суму 37847,24 грн. з ПДВ, платіжне доручення № 522 від 18.04.2011 року на суму 50000 грн. з ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Між позивачем та відповідачем 02.12.2010р. був укладений договір комісії № 02/12 ОХР від 02.12.2010 року за умовами якого комітент (відповідач) доручає, а комісіонер (позивач) зобовязується за дорученням комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту, укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах комітента, а також діяти в інтересах комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів; укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом; інші дії, пов'язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень комітента.

Пунктом 4 договору встановлено порядок розрахунків та вартості послуг виконаних робіт, згідно з яким, загальна сума договору визначається відповідно до додатків, які є невід'ємною частиною договору та містять в собі: винагороду (оплату) комісіонера за виконане доручення, вказане в пункті 1.1. цього договору, яка не включає в себе суму відшкодування комісіонеру оплати послуг сторонніх організацій, задіяних для виконання юридичних дій, зазначених у пункті 1.1. цього договору за дорученням замовника.

Остаточний розрахунок у повному обсязі відбувається протягом 3-х банківських днів після надання комісіонером письмового звіту про виконання доручення комітента з наданням підтверджуючих документів та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Факт виконання комісіонером (позивачем) покладених на нього обовязків за даним договором підтверджується звітом комісіонера від 17.01.2011 року, який підписаний обома сторонами договору, а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000057 від 30.12.2010 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000060 від 30.12.2010 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000000003 від 17.01.2011 року, які також підписані та скріплені печатками сторін. У звязку з підписанням вказаних актів відповідач повністю погодився з обсягами та вартістю виконаних позивачем робіт.

Загальна сума, яка повинна бути перерахована відповідачем (комітентом) на рахунок позивача (комісіонера), становить 207 847,24 грн., що підтверджується Рахунками-фактури № СФ-000127 на загальну суму 18225,00 грн. від 30.12.2010р., № СФ-000111 на загальну суму 189022,24 грн. від 30.12.2010 р., та № СС -0000003 на загальну суму 600,00 грн. від 17.01.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, порушивши умови договору не виконав належним чином покладені на нього зобовязання щодо оплати послуг за договором комісії № 02/12 ОХР від 02.12.2010 року, тому станом на 24.03.2011 року заборгованість відповідача з оплати за надані послуги становить 207847,24 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи те, що позивачем було подано заяву про зменшенняпозовних вимог у звязку з частковим погашенням суми боргу за договором комісії № 02/12 ОХР від 02.12.2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими відповідачем, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення боргу за надані послуги в сумі 50000 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до договору відповідач за несвоєчасну оплату послуг, сплачує штрафну неустойку комісіонеру в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2463,01 грн. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ст. 231 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору позивач просить стягнути з відповідача 476,71 грн. 3% річних та 1750 грн. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 476,71 грн. 3% річних та 1750 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно уточнених позовних вимог та ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 546,89 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву (42700, м. Охтирка, вул. Червоноармійська, 11, і.к. 00956031) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТЗЕРНОПРОДУКТ» (65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а офіс 301а код 35117842) 54689,72 грн. заборгованості ( в т.ч. 50000 грн. основного боргу, 2463,01 грн. пені, 476,71 грн. 3% річних, 1750 грн. інфляційних збитків) за договором комісії № 02/12 ОХР від 02.12.2010 року, а також 546,89 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА