Рішення № 17223514, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11 Справа№ 5015/2315/11

за позовом дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до відповідача Стрийський міський комбінат комунальних підприємств

про стягнення заборгованості

ціна позову 1612,33грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 - представник, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача не зявився

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Стрийського міського комбінату комунальних підприємств про стягнення; ціна позову 1612,23грн., в тому числі 332,17грн. 3% річних та 1280,16грн. інфляційних нарахувнь.

Ухвалою гсоподарського суду Львівської області №5015/2315/11 від 27.04.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16год. 45хв. 05.05.2011р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, в тому числі у звязку з неявкою Відповідача та неподанням ним витребовуваних матеріалів, зазначених в ухвалах гсоподарського суду Львівської області по даній справі від 05.05.2011р. та від 12.05.2011р.

Представнику Позивача по явці оглошено права та обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Гсоподасрького поцесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах гсоподарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення представника Позивача про оголошення ухвал), зазначалось, що права та обовязки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 господарського процессуального кодексу України; копії акту звірки взаємних розрахунків, квитанції про відправлення, та супровідного листа; копії витягу та довідки про включення Сторін в ЄДРПОУ.

Представник Відповідача явку в жодне з судових засідань не забезпечив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань (підтвердженням чого є наявні в матеріалах спарви повідомлення про вручення поштових відправлень та дані реєстрів вихідної кореспонденції гсоподарського суду Львівської області), про причини неявки суду не повідомив; вимог ухвал гсоподарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобовязувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області 25.01.2011р. у справі №8/57(10) за позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор”Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до відповідача: Стрийський міський комбінат комунальних підприємств про стягнення заборгованості в сумі 34655,46 грн. позов задоволено частково та вирішено стягнути з Стрийського міського комбінату комунальних підприємств (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Нижанківського, 50; р/р 2600832173 в ВАТ АКБ “Львів”, МФО 325268, код ЄДРПОУ 05759310) на користь ДП “Львівський облавтодор”Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”(79053, м.Львів, вул.В.Великого,54; р/р 2600302470439 в АКБ „Правекс-Банк”, МФО 321983, код ЄДРПОУ 31978981) 26942,40 грн. - заборгованості, 1472,67 грн. 3% річних, 4566,37 грн. інфляційні, 329,81 грн. державного мита та 224,60 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення 25.01.2011р. у справі №8/57(10) набрало законної сили.

Даним рішенням (справа №8/57(10), зокрема, встановлено наступні факти:

«Між Стрийським міським комбінатом комунальних підприємств (надалі відповідач) та ДП “Львівський облавтодор”ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”(надалі позивач) укладено договір субпідряду № 6 виконання робіт по поточному ремонту вулиці Шевченка та Коновальця в м. Стрий від 29.06.2009 р.(надалі договір). Відповідно до п.1.1 договору відповідач доручає, а позивач забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з поточного ремонту вулиці Шевченка та Коновальця в м. Стрий.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав свої зобовязання перед відповідачем, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р., підписаний та скріплений печатками позивачем та відповідачем.

Відповідно до п.3.1 договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невідємною частиною договору, є динамічною і становить 58717,20 грн., вартість робіт проводиться згідно з “Правилами визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування ВБН В.3.2-218-180-2003”та “Порядком визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування ВБН.Д.1.1-218-1-2001”з наступними змінами і доповненнями. Згідно з п.13.2 договору відповідач зобовязаний підписати подані позивачем документи, що підтверджують виконання робіт або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом десяти днів з дня підписання документів відповідачем.

Відповідач лише частково виконав свої зобовязання за укладеним договором, здійснивши оплату 28.01.2010 р. за виконані роботи в сумі 31774,80 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 26942,40 грн.».

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процессуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

Стягнуті рішенням від 25.01.2011р. у справі №8/57(10) 1472,67грн. 3% річних розраховані за період по 12.11.2010р., 4566,37 грн. розраховані за період по вересень 2010р.

У позовній заяві по справі №5015/2315/11 Позивач зазначає на невиконання Відповідачем станом на час подання позову рішення господарського суду Львівської області у справі №8/57(10), в тому числі щодо стягнення основного боргу, та просить суд стягнути 3% річних за період з 13.11.2010р. по 11.04.2011р. та інфляційні нарахування за період з жовтня 2010р. по березень 2011р.

Відтак, матеріалами справи підтверджується відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процессуального кодексу України, тобто з приводу заявлених позовних вимог рішення не приймалось, та вони не були предметом судового розгляду.

До позовної заяви Позивачем додано розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, розраховані за період з 13.11.2010р. по 11.04.2011р. (3% річних) та з жовтня 2010р. по березень 2011р. (інфляційні нарахування), вихідними даними для яких, в тому числі, є сума боргу 26942,40грн., розмір відсотків 3% річних, та величини індексів інфляції за відповідні періоди.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних нарахувань суд зазначає, що такий проведено невірно, з допущенням арифметичних помилок при розрахунку розміру інфляційних нарахувань за листопад 2010р. та за березень 2011р., внаслідок чого, розмір інфляційних нарахувань є більшим, аніж заявлено до стягнення. Проте, за відсутності клопотання, передбаченого п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази повної чи часткової сплати Відповідачем 332,17грн. 3% річних чи 1280,16грн. інфляційних нарахувань, чи відсутності основного боргу повністю або частково у відповідача перед Позивачем станом на час прийняття рішення.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі встановлені рішенням господарського суду Львівської області від 25.01.2011р. у справі №8/57(10) факти, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 332,17грн. 3% річних та 1280,16грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

24.05.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.05.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. ч.ч.1, 2 ст.43, ч.3 ст.43 , ст.ст. 4-7, 34, 35, 38, 43, 75, 83, 85-87, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.530, 612, 625 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Стрийського міського комбінату комунальних підприємств ( 82400, м.Стрий, Львівська обл., вул.Нижанківського, буд.50, ідентифікаційний код- 05759310) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м,Львів, вул.Володимира Великого, буд.54, ідентифікаційний код- 31978981) 332,17грн. 3% річних , 1280,16грн. інфляційних нарахувань.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Тарас Богданович