Рішення № 17222845, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/15214.06.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 20 696 грн. 09 коп.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін позивача:в.о.начальника юридичного відділу ОСОБА_1 (довіреність №190 від 29.04.2011 року) відповідача:юрисконсульт ОСОБА_2 (довіреність від 08.12.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 20 696 грн. 09 коп., у тому числі 18824, 00 грн. страхового відшкодування та 1872, 08 грн. пені. Позов обґрунтований тим, що до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача, яке мала потерпіла особа, оскільки цивільна відповідальність винної у дорожньо-транспортній пригоді особи була застрахована Відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року порушено провадження у справі № 23/152 та призначено її розгляд на 17.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи №23/152 відкладено на 31.05.2011 року.

У судовому засіданні з 31.05.2011 року до 14.06.2011 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представником Відповідача надано суду відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги у повному обсязі з огляду на недоведеність розміру шкоди, завданої його страхувальником.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність того, що невжиття цих заходів у майбутньому унеможливить виконання прийнятого у справі судового рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного комплексного страхування №015053/4002/0000019 від 05.02.2009 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки 6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

25.08.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на проспекті Леніна у місті Миколаєві, автомобіль марки «Mazda 6»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ УМВС України в Миколаївській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля dai»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) гр. ОСОБА_3 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2009 року.

Позивач страховим актом № 00028131 від 07.09.2009 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 18824, 00 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями № 021526 від 10.09.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8845652 зі строком дії страхового покриття з 27.11.2008 року по 26.11.2009 року та лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, у розмірі 35000 гривень (франшиза 0 грн.).

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен був відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту в порядку та строки, встановлені Законом.

Пунктом 34.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на страховика (у данному випадку на Відповідача) покладено обовязок терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Докази виконання Відповідачем покладеного на нього Законом обовязку в матеріалах справи відсутні. В матеріалах справи також відсутні і докази того, що невиконання цього обовязку з боку Відповідача відбулось внаслідок обєктивних обставин.

Крім того, Відповідачем також порушено обовязок, встановлений статтями 36 та 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

22.12.2009 року Позивач через свого представника направив на адресу Відповідача заяву на виплату страхового відшкодування у розмірі 18824,00 грн. (квитанція Укрпошти від 22.12.2009 року).

Докази прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, а також докази здійснення відповідної страхової виплати Відповідачем за отриманою від Позивача заявою у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на Відповідача (пункт 34.1), а до Позивача від потерпілої особи перейшло згідно пункту 34.2 лише право (а не обовязок) на проведення відповідних досліджень.

Позивачу Законом одночасно з покладенням означених вище обовязків надано досить суттєвий перелік прав, у тому числі і право зясування обставин страхового випадку та визначення розміру завданих збитків власним розслідуванням. Означеним правом Відповідач не скористався та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи, викладені у відзиві на позов, оскільки мова у ньому йде про порушення правових норм, обовязок виконання яких Законом покладено саме на Відповідача у справі.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що Відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обовязків, суд визнає право Позивача на визначення розміру збитків за рахунками СТО (тобто, реальної вартості відновлювального ремонту).

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на отримання страхового відшкодування від Відповідача у розмірі 18824,00 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідач не довів суду, що порушення господарського зобовязання сталось не з його вини.

Статтею 37 (пункт 37.2) Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 18824,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 00 коп.) страхового відшкодування; 1872, 08 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят дві гривні 08 коп.) пені; 206,96 грн. (двісті шість гривень 96 коп.) витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено : 15.06.2011 року