Постанова № 17215264, 19.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 5023/408/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Данилової Т.Б.

за участю представників сторін:

позивачане зявився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачівОСОБА_1 дов. від 10.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи підприємця ОСОБА_2

на постановувід 11.05.2011 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/408/11 господарського суду Харківської області за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_2 доГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області доТовариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "ІКР Баболна Україна" простягнення 40066,23 грн. ВСТАНОВИВ: Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "ІКР Баболна Україна" про стягнення солідарно 30366,23 грн. збитків, з яких: 10531,91 грн. витрати від інфляції та 3% річних від суми, яку другий відповідач не повернув за договором купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006 року, 18741,58 грн. - витрати пов'язані з перевезенням двох комбайнів до смт. Совєтський АР Крим, 450,00 грн. вартість дефектовки зернових жаток, 642,74 грн. витрати на проїзд, пов'язаний із розташуванням придбаних комбайнів та просив стягнути з відповідачів солідарно 9700,00 грн. моральної шкоди та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані статтями 22, 216, 625, 1166, 1174 Цивільного кодексу України та статтями 15, 20, 47, 147, 196, 224 - 227 Господарського кодексу України, обґрунтовуючи свої позовні вимоги незаконністю слідчих дій, виконаних працівниками першого відповідача, внаслідок яких він був незаконно позбавлений права володіння та користування технікою; не поверненням вилученої техніки йому після закриття кримінальної справи та не поверненням другим відповідачем суми сплаченої за комбайни. Доповідач: Волковицька Н.О.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року (суддя Погорелова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає, що висновок судів про недоведеність передбачених законодавством умов для стягнення збитків є помилковим, оскільки в матеріалах справи містяться всі необхідні докази наявності обставин для відшкодування збитків позивача, зокрема, проведення виїмки за відсутності постанови про проведення виїмки із зазначенням правильної адреси (вул. Суворова, 43, смт. Совєтський, Автономної Республіки Крим), де зберігалась техніка, примусова виїмка із володіння особи (складських приміщень) була проведена без вмотивованої постанови судді, що призвело до порушення права позивача володіння та користування зазначеною технікою, яка була примусово вилучена з приватного володіння особи всупереч вимогам частини 4 статті 178, частини 5 статті 177, статей 181, 183 КПК України та в подальшому протиправно передана у володіння відповідачу 2.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 11.04.2006 року, згідно договору купівлі продажу № 11/К, позивач придбав у ТОВ ПІІ "ІКР Баболна України" (відповідач-2) зернозбиральні комбайни NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029084, комплектність - жатка зернова № 361023 та NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029085, комплектність - жатка зернова № 361027, яка перевезена до Автономної Республіки Крим (смт. Совєтський) для її підготовки до робіт по збиранню ранніх зернових.

Витрати по перевезенню техніки склали 18500,00 грн., які сплачені ФОП ОСОБА_3 за договором № 25/04 про надання послуг з організації перевезення від 25.04.2006 року, за оформлення в органах ДАІ та ДП "Укрмагістраль" відповідних дозволів та узгоджень умов та режиму перевезення великогабаритних та великовагових вантажів позивачем сплачено 241,58 грн., всього загальні витрати, пов'язані з перевезенням двох комбайнів склали 18741,58 грн.

Також судами встановлено, що 08.05.2006 року між позивачем та гр. ОСОБА_4 укладений договір оренди складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 для зберігання вищезазначеної техніки .

25.05.2006 року СУ ХМУ МУМВС України в Харківській області на підставі матеріалів перевірки за заявою гр. ОСОБА_5 була порушена кримінальна справа № 56060243 за статтею 191 частини 5 Кримінального кодексу України за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими особами своїм службовим становищем, здійсненим в особо великому розмірі, яке 28.07.2006 року перекваліфіковане на частину 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

25.05.2006 року старшим слідчим СГ СУ ХМУ МУМВС України у Харківській області в рамках кримінальної справи № 56060243 винесена постанова про виїмку комбайнів NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029084, комплектність - жатка зернова № 361023 та NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029085, комплектність - жатка зернова № 361027 за адресою: АР Крим, смт. Совєтський, вул. Механізаторів, 1, за протоколом виїмки від 26.05.2006 року, за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1 вилучені комбайни NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029084, комплектність - жатка зернова № 361023 та NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029085, комплектність - жатка зернова № 361027 та долучені до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ.

27.06.2006 року прокурором Совєтського району винесена постанова про порушення кримінальної справи та прийняття справи до свого провадження за фактом незаконного проникнення у володіння гр. ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 162 Кримінального кодексу України.

25.04.2007 року та 06.12.2007 року старшим слідчим СВ Червонозаводського РВ ХМУ МУМС України в Харківській області винесені постанови, відповідно до яких кримінальна справа № 56060243 припинена за відсутністю складу злочину. Речові докази по справі комбайни NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029084, комплектність - жатка зернова № 361023 та NEW HOLLAND TC-56, 1997 р.в., зав. № 8029085, комплектність - жатка зернова № 361027 передані ТОВ ПІІ "ІКР Баболна Україна".

09.08.2007 року ПП ОСОБА_6 проведено дефектовку зернових жаток №№ 361023 та 361027, за яку, відповідно до товарного чеку позивач сплатив 450,00 грн.

Судами встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "ІКР Баболна Україна" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006 року позовні вимоги задоволені повністю, визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу № 11/К від 11.04.2006 року та приведено сторони за зазначеним договором у первісний стан.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2010 року рішення в частині приведення сторін в первісний стан скасовано, а справу направлено до господарського суду Харківської області на новий розгляд в цій частині.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2011 року з Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з іноземними інвестиціями "ІКР Баболна Україна" стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 9732,30 грн. за комбайни.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди; одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статей 217, 218, 219 Господарського кодексу України відшкодування збитків є різновидом господарської санкції за вчинення правопорушення у сфері господарювання;підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобовязання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного звязку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини.

При цьому позивач повинен довести збитки, котрі були заподіяні відповідачем, безпосередній причинний звязок між діями відповідача і заподіянням збитків їх розмір, та вжиття відповідних заходів щодо їх запобігання.

Судами встановлено, що позивач безпідставно вважав існування між сторонами господарських зобовязань, порушених відповідачами та виникнення збитків, що не підтверджується матеріалами справи.

Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.

Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини. Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань безпосередньо повязано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.

А відтак судами вірно вказано про недоведеність позивачем неправомірних дій посадових осіб правоохоронних органів, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини відповідачів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення збитків та відмовили у стягненні збитків, повязаних з неправомірними діями правоохоронних органів та другого відповідача.

Посилання позивача на вину другого відповідача в укладанні недійсного договору суд апеляційної інстанції правомірно визнав безпідставним, оскільки встановив, що наслідки укладання недійсного договору виникли з вини обох сторін і підстави для стягнення з другого відповідача інфляційних та річних відсутні, тим більше, що у другого відповідача було відсутнє грошове зобовязання за зазначеним договором.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 17.03.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року у справі № 5023/408/11 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Головуючий суддяТ. Дроботова

С у д д іН. Волковицька

Т. Данилова