Вирок № 17211665, 06.04.2011, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 1906/1-30/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Збаразький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду Левків А.І.

при секретарі Шевчук Н.П.

з участю прокурора Добрянської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Збаражі справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, студента 3-го курсу технічного коледжу ТНТУ, раніше не судимого,

за ч.1 ст.185 КК України,

встановив :

В період з 23 год. 20 хв. 06 листопада 2010р. до 00 год. 30 хв. 07 листопада 2010р. неповнолітній ОСОБА_2, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, із кишені куртки, яка знаходилась на підвіконнику в приміщенні будинку культури, що розташований в с.Нижчі Луб`янки Збаразького району Тернопільської області, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг С-3050», вартістю 416 грн., із сім-картою стартового пакету оператора мобільного зв`язку «Діджус», вартістю 25 грн., які належать ОСОБА_3, спричинивши своїми діями останній матеріальну шкоду на загальну суму 441 грн.

Свою вину у вчиненні даного злочину підсудний ОСОБА_2 визнав повністю і в суді пояснив, що дійсно він 06 листопада 2010р. приблизно з 22 год. разом зі своїми друзями перебував на дискотеці в клубі, що в с.Нижчі Луб`янки Збаразького району Тернопільської області. Приблизно о 1 год. 30 хв. він, збираючись їхати додому, пішов за своєю курткою, що лежала на підвіконнику і побачив в кишені іншої куртки мобільний телефон, та вирішив викрасти його, що і зробив. Їдучи додому він вийняв із телефону стартовий пакет і викинув його в м.Збараж біля з-д «Квантор», а телефон залишив в себе.

Покази підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що органами досудового слідства дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна, кваліфіковано вірно.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу, врахувавши при цьому такі пом'якшуючі його вину обставини, як те, що він повністю визнав вину у скоєному злочині, щиро розкаявся, та те, що у потерпілої та її законного представника не має до нього претензій та вони просять його суворо не карати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки «Самсунг С-3050» та сім-карту стартового пакету оператора мобільного зв`язку «Діджус»із абонентським номером НОМЕР_1, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути останній, як власниці.

Стягнути з ОСОБА_2 300 грн. 48 коп. вартості проведеної судово-товарознавчої експертизи №6-898/10 від 10 грудня 2010р. перерахувавши їх у НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код ЕДРПОУ 24524727, р/р 31256272210463 УДК в Тернопільській області, МФО 838012.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

На даний вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ : А.І.Левків