Рішення № 17208076, 24.05.2011, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-1352/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі:головуючого - суддіГулкевича О. В.

при секретаріКулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАт «Страхова компанія «ПЗУ Україна»про стягнення заборгованості за невиконання зобовязання,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до відповідача з позовом, в якому на підставі вимог ст.ст.625, 988 ЦК України, ст.20 Закону України «Про страхування», ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»просив стягнути з відповідача на його користь відшкодування за прострочення виконання зобовязання на загальну суму 224576 грн. 12 коп., з яких 128789 грн. 03 коп. пеня за кожний день прострочення платежу, 77934 грн. 63 коп. інфляційні нарахування, 17852 грн. 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 03 червня 2008р. уклав з відповідачем Договір добровільного страхування майна фізичної особи. 07 серпня 2008р. виникла пожежа у будівлі належної йому бані внаслідок короткого замикання в контактній групі електромережі. Пожежею йому заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 235 836 грн.

Згідно до ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 4.2.10 Договору страховик повинен виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж через 10 робочих з моменту затвердження страхового акту, який в свою чергу складається не пізніше, ніж через 10 робочих днів від моменту отримання всіх необхідних документів.

Однак, відповідач згідно листа від 08 вересня 2008р. неправомірно відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, що спонукало його звернутися до суду.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2010 р. у справі №2-188/2009, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01 лютого 2011 р., з відповідача на його користь стягнуто зазначену суму страхового відшкодування. Після звернення рішення до виконання відповідач провів розрахунок 18 березня 2011р., що підтверджується випискою за особовим рахунком від 18.03.2011р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст.20 Закону України «Про страхування»Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п. 5.4 Договору за несвоєчасну оплату страхового відшкодування передбачена пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Вважав, що відповідач згідно проведених ним розрахунків заборгував йому за період з 09 вересня 2008 р. по 18 березня 2011 р., тобто за 921 день, 235 836 грн., з яких 128789 грн. 03 коп. пеня за кожний день прострочення платежу, 77934 грн. 63 коп. інфляційні нарахування, 17852 грн. 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, в судове засідання не зявився, про причини повторної неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Суд, заслухавши думку позивача та його представника, які не заперечили проти вирішення справи за відсутності представника відповідача, розглянув справу за відсутності останнього на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 червня 2008р. позивач уклав з відповідачем Договір добровільного страхування майна фізичної особи. 07 серпня 2008 р. виникла пожежа у будівлі бані позивача внаслідок короткого замикання в контактній групі електромережі. Пожежею останньому заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 235 836 грн.

Оскільки відповідач листом від 08 вересня 2008 р. відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, останній звернувся до суду. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2010 р. у справі №2-188/2009, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01 лютого 2011 р., з відповідача на користь позивача стягнуто 235 836 грн. страхового відшкодування. Після звернення рішення до виконання відповідач провів розрахунок з позивачем лише 18 березня 2011р., що підтверджується випискою за особовим рахунком від 18.03.2011р.

Згідно до ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Відповідно до п. 4.2.10 Договору страховик повинен виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж через 10 робочих з моменту затвердження страхового акту, який в свою чергу складається не пізніше, ніж через 10 робочих днів від моменту отримання всіх необхідних документів.

Згідно розрахунків позивача відповідач заборгував йому за період прострочення: з 09 вересня 2008 р. по день фактичного розрахунку - 18 березня 2011 р., тобто за 921 день, 235 836 грн., з яких 128789 грн. 03 коп. пеня за кожний день прострочення платежу, 77934 грн. 63 коп. інфляційні нарахування, 17852 грн. 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

З поданих представником відповідача Корчаком В.С. заперечень, вбачається, що останній вважав вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки умовами укладеного між ними договору страхування визначено інший розмір відсотків від несплаченої суми за кожний день прострочення, ніж передбачений ст.625 ЦК України, тому вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних від простроченої сум зайвими та незаконними. Окрім цього згідно п.1 ч.2 ст.528 ЦК України щодо вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, а позивач спросить стягнути пеню за 921 день, що згідно ч.2 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Однак, суд не погоджується із твердженням представника відповідача з наступних підстав.

Дійсно/, нарахування 3% річних та інфляційних не передбачено укладеним між сторонами договором страхування, але ця відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена Законом, а тому не потребує окремої регламентації у Договорі.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.257 ЦК України в даному випадку (вимога про стягнення 3% та інфляційних, які не є неустойкою або пенею) застосовується позовна давність тривалістю у 3 роки. Позивачем зазначений строк не пропущений, тому заперечення відповідача проти вимог з мотивів пропуску позовної давності є безпідставним.

Окрім цього, згідно п.5 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

Стаття 9 Закону України «Про страхування»тлумачить поняття страхової виплати та страхового відшкодування як різні види виплат, зокрема:

-страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;

-страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Оскільки виплата пені передбачена договором, вона виплачується при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування і є частиною грошової суми, що входить до страхової виплати.

Відповідно до п.5.4 Договору за несвоєчасну оплату страхового відшкодування передбачена пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, враховуючи наведене, суд вважає, що заперечення відповідача є голослівними, а вимоги позивача за період з 09 вересня 2008 р. по день фактичного розрахунку - 18 березня 2011 р., тобто за 921 день, 128789 грн. 03 коп. пені за кожний день прострочення платежу, 77934 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, 17852 грн. 46 коп. трьох процентів річних від простроченої суми підставними і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.625, 988 ЦК України, ст.20 Закону України «Про страхування», суд

в и р і ш и в :

позов задоволити. Стягнути з ПрАт «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(р/р 26509001305735 в ЗАТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 20782312, МФО 300528) на користь ОСОБА_1 відшкодування за прострочення виконання зобовязання на загальну суму 224576 (двісті двадцять чотири тисячі пятсот сімдесят шість) грн. 12 коп., з яких 128789 (сто двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят девять) грн. 03 коп. пеня за кожний день прострочення платежу, 77934 (сімдесят сім тисяч девятсот тридцять чотири) грн. 63 коп. інфляційні нарахування, 17852 (сімнадцять тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 46 коп. три проценти річних від простроченої суми.

Стягнути з ПрАт «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(р/р 26509001305735 в ЗАТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 20782312, МФО 300528) 1700 (одну тисячу сімсот) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Суддя:О. В. Гулкевич