Рішення № 17188662, 22.07.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-467/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) №02/374Ф від 05.06.2008 року в розмірі 349057 грн. 54 коп. та судових витрат, мотивуючи тим, що згідно наведеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 39500 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за ставкою 15,99% річних, з терміном погашення до 25.05.2015 року та зобовязався проводити погашення кредиту щомісячно і сплачувати відсотки за користування кредитом у строк до 25 числа включно кожного поточного місяця, включаючи місяць надання кредиту, по останній календарний день поточного місяця та в розмірі, визначеному графіком погашення кредиту в Додатку №1 до кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначених умовами договору про надання споживчого кредиту, станом на 19.08.2009 року відповідач ОСОБА_1 заборгував позивачу 349057 грн. 54 коп., в тому числі прострочений залишок по кредиту 130682 грн. 21 коп., що еквівалентно 16690,79 доларам США, поточна заборгованість по кредиту 175846 грн. 63 коп., що еквівалентно 22459,21 доларам США, прострочені відсотки 25720 грн. 28 коп., що еквівалентно 3285,07 доларам США, поточна заборгованість по відсотках 3158 грн. 15 коп., що еквівалентно 403,43 доларам США, прострочена заборгованість по комісії 5643 грн., поточна заборгованість по комісії 627 грн., пеня 7380 грн. 27 коп. ОСОБА_3, як іпотекодавець згідно договору іпотеки відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, так як зобов'язався погасити кредит за власний рахунок у випадку, якщо від реалізації майна суми буде недостатньо для покриття кредиту, відсотків, неустойки та інших витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними, мотивуючи тим, що кредитні кошти не отримував. За проханням директора філії ОСОБА_3 підписав договір про надання споживчого кредиту. Щодо останнього порушено кримінальну справу за шахрайські дії. Заступника директора філії взагалі не було при підписанні ним договору, а тому відомості про сторін укладення такого договору, в тому числі і повноважного представника банку не відповідають дійсності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. На вимогу суду начальником СІЗО, де утримається ОСОБА_3, надіслано суду письмове пояснення останнього, який пояснив, що дає згоду на реалізацію застави.

З урахуванням положень ст. 169 ЦПК України та думки відповідача ОСОБА_1, який не заперечив щодо розгляду справи у відсутності представника позивача та відповідача ОСОБА_3, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача ОСОБА_3

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права банку на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого іпотекою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в солідарному порядку з боржника та майнового поручителя.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

17 квітня 2008 року між АКБ “Золоті ворота” (правонаступником якого є ПАТ “Банк Золоті Ворота”) в особі заступника директора філії АКБ “Золоті ворота” у м. Івано-Франківську та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) №02/374Ф (а.с. 8-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредитні кошти в розмірі 39150 доларів США та зобовязався повернути кредит до 25.05.2015 року. Умовами п. 1.1. договору про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) (а. с. 8) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 10,99% річних за користування коштами в доларах США. Розділом 3 визначено порядок повернення кредитних ресурсів, порядок нарахування та сплату процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до п. 3.2, 4.2.9. договору (а.с. 8) відповідач зобов'язався проводити погашення кредиту щомісячно у строк до 25 числа поточного місяця та сплату процентів щомісячно за період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця включно. Пунктом 4.2.9. кредитного договору визначений обовязок позичальника сплачувати банку щомісячно, не пізніше 25 числа починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому було надано кредит, комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості позичальника в розмірі 0,33% від суми кредиту.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 5.1.1 договору про надання споживчого кредиту, у випадку порушення строку повернення кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним договором про надання споживчого кредиту станом на 19.08.2019 року (а. с. 11-14) відповідач ОСОБА_1 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами і комісійної винагороди. Позивачем 20.02.2009 року надсилались відповідачам листи-вимоги про погашення наявної заборгованості за кредитними зобов'язаннями (а.с. 22-24), які останніми залишені без реагування. Про отримання такої вимоги ОСОБА_1 свідчить його підпис на вимозі, де він особисто написав “отримав 03.03.2009 року” (а.с.22). На протязі тривалого часу він не ставив питання про визнання недійсним кредитного договору, не заперечував проти нарахування йому заборгованості за кредитним договором.

Його заперечення щодо не отримання кредитних коштів спростовуються касовим документом про видачу готівки в касі банку 05 червня 2008 року, на якому міститься його підпис (а.с.17).

Більше того, він не надав суду доказів наявності шахрайських дій позивача щодо нього при укладенні вищенаведеного договору.

А тому доводи відповідача є голослівними, нічим не підтвердженими.

Згідно п. 4.3.1. Договору у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 19.08.2009 року проведено розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) №02/374Ф від 05.06.2008 року (а.с. 11-14), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитними зобов'язаннями, що становить 349057 грн. 54 коп., в тому числі прострочений залишок по кредиту 130682 грн. 21 коп., що еквівалентно 16690,79 доларам США, поточна заборгованість по кредиту 175846 грн. 63 коп., що еквівалентно 22459,21 доларам США, прострочені відсотки 25720 грн. 28 коп., що еквівалентно 3285,07 доларам США, поточна заборгованість по відсотках 3158 грн. 15 коп., що еквівалентно 403,43 доларам США, прострочена заборгованість по комісії 5643 грн., поточна заборгованість по комісії 627 грн., пеня 7380 грн. 27 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором про надання споживчого кредиту відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) №02/374Ф від 05.06.2008 року, між банком та відповідачем ОСОБА_3 05.06.2008 року укладено договір іпотеки (а.с. 15-16), згідно п. 1.1. якого іпотекодавець ОСОБА_3 передав іпотекодержателю - банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,8957 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 2620487201:01:009:0066, яка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №850397 від 01.06.2007 року.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору іпотеки банк вправі звернути стягнення на іпотечне майно у випадку, в тому числі якщо в час настання строку виконання зобов'язань боржника за кредитним договором вони не будуть виконані.

Крім того, пунктом 2.3.6. договору іпотеки встановлено обов'язок іпотекодавця погасити кредит за власний рахунок у випадку, якщо від реалізації майна суми буде недостатньо для покриття кредиту, відсотків, неустойки та інших витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за кредитним договором.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення з позовом до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в солідарному порядку з позичальника-боржника та майнового поручителя.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за договором про надання споживчого кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір в розмірі 1700 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 541, 543, 546 ч. 1, 548 611, 612, 1054 ч. 2, 1050 ч. 2, 16, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства “Банк Золоті ворота” до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Семипалатинськ, Казахстан, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства “Банк Золоті ворота”, місцезнаходження якого: м. Харків, вул. Леніна, 36, код банку 336774, код ЄДРПОУ 34330981, на рахунок №2909390000080 в Філії ПАТ “ Банк Золоті ворота” у м. Івано-Франківську, призначення платежу“ погашення заборгованості за кред. Договором №02/374Ф від 05.06.2008 року 349057 грн. 54 коп. (триста сорок дев'ять тисяч п'ятдесят сім гривень 54 коп.) заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (відновлювальної) №02/374Ф від 05.06.2008 року, укладеного між АКБ “Золоті ворота” та ОСОБА_1, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.