Постанова № 17157758, 03.03.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 3-160/11

П О С Т А Н О В АІ М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2011 рокусмт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від старшого державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, освіта вища, одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 з 21 серпня 2004 року являється приватним підприємцем та здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від 21 серпня 2004 року, виданного Веселинівської районною державною адміністрацією Миколаївської області серії В00 № 414819. Перебуваючи на займаній посаді, допустив правопорушення, зміст якого полягає в порушенні законодавства про працю.

27 січня 2011 року при проведенні перевірки старшим інспектором праці ТДІП в Миколаївській області Зоріною К.В. було встановлено, що фізична особа підприємець - ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у магазині за адресою: АДРЕСА_2. В даному магазині працює 2 працівника: ОСОБА_3 (укладений трудовій договір від 7 жовтня 2010 р., зареєстрований у Веселинівському РЦЗ відповідно до ст.24-1 КЗпП України), ОСОБА_4 (укладений трудовій договір від 18 червня 2009 р., зареєстрований у Веселинівському РЦЗ відповідно до ст.24-1 КЗпП України).

Зміст трудового договору між працівниками та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не відповідає типовій формі трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 №260 та п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58. Так, наприклад у п.2 трудового договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не зазначено посаду, на яку прийнято працівника, не визначено докладні характеристики роботи, дотримання правил (а лише вказано несе відповідальність за доручений товар та обіг коштів, за ведення документації), вимоги до рівня її виконання, якість виконання робіт, строків її виконання, дане порушення встановлено ще до 1 працівника. Пунктом 3 даного трудового договору найманому робітнику встановлено розмір заробітної плати, але в порушення ст. 115 КЗпП України роботодавець не визначив конкретні строки виплати заробітної плати працівнику.

В трудовому договорі з працівницею ОСОБА_4 та підприємцем визначено розмір заробітної плати 313.00 грн. про оплату праці на рівні мінімальної заробітної плати. Згідно з книгою нарахування заробітної плати за період з травня 2010 р. по грудень 2010 р. за виконання кваліфікованої роботи продавця працівниці ОСОБА_4 заробітна плата нараховується на рівні мінімальної заробітної плати, без врахування складеності та умов виконуваної працівницею роботи, що є порушенням ч.2 ст. 1 та ст.6 Закону України «Про оплату праці». Підприємцем ОСОБА_1 не визначено в трудовому договорі з працівницею безпосередню тарифну ставку робітника І розряду (техніка) та міжпосадові співвідношення, які застосовуються до тарифної ставки робітника І розряду для визначення рівня посадового окладу працівника, що не відповідає ч. 3 ст.6 Закону України «Про оплату праці».

Перевіркою розрахунково-платіжних відомостей за травень - грудень 2010 р. встановлено, що заробітна плата за травень-вересень 2010 р. працівникам виплачувалася з порушенням ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Так, заробітна плата за травень 2010 р. 1 працівнику в сумі 428,3 грн. була виплачена один раз на місяць, що підтверджує розрахунково-платіжна відомість про видачу заробітної плати за травень місяць від 30.05.2010р, заробітна плата за липень 2010 р. 1 працівнику в сумі 430,24 грн. була виплачена один раз на місяць, що підтверджує розрахунково-платіжна відомість про видачу заробітної плати за липень місяць від 30.07.2010 р., заробітна плата за серпень 2010 р. 1 працівнику в сумі 430,24 грн. була виплачена один раз на місяць, що підтверджує розрахунково-платіжна відомість про видачу заробітної плати за серпень місяць від 30.08.2010 р., заробітна плата за вересень 2010 р. 1 працівнику в сумі 430,24 грн. була виплачена один раз на місяць, що підтверджує розрахунково-платіжна відомість про видачу заробітної плати за вересень місяць від 30.09.2010 р.

Заробітна плата за жовтень 2 працівникам була виплачена два рази: аванс 15.10.2010 р. у сумі 320 грн., що підтверджує платіжна відомість №1 від 15.10.2010 року та остаточна виплата заробітної плати в сумі 917,37 грн. 12.11.2010 року, що підтверджує платіжна відомість № 1 від 12.11.2010 року, заробітна плата за листопад 2 працівникам була виплачена два рази: аванс 19.11.2010р у сумі 520 грн, що підтверджує платіжна відомість №1 від 19.11.2010 року та остаточна виплата заробітної плати в сумі 1708,35 грн. 04.12.2010 року, що підтверджує платіжна відомість № 1 від 04.12.2010 року, заробітна плата за грудень 2 працівникам була виплачена два рази: аванс 15.12.2010 р у сумі 420 грн, що підтверджує платіжна відомість №1 від 15.12.2010 року та остаточна виплата заробітної плати в сумі 991,41 грн. 04.01.2011 року, що підтверджує платіжна відомість № 1 від 04.01.2011 року. Даний факт свідчить про те, що підприємцем порушуються вимоги ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»та ч.1 ст.115 КЗпП, відповідно до яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, суду пояснив, що дійсно ним були допущені порушення трудового законодавства, які були допущені випадково.

Суд, вислухав пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_1 доведена та досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046\0008від 27 січня 2011 року про адміністративне правопорушення, складеного старшим інспектором праці Зоріною К.В.

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_1 працює, має постійне місце проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за таких умов з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 достатнє та відповідне cтягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

постановив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять ) грн.

Одержувач: державний бюджет Веселинівського району Миколаївської області, код ЕДРПО 22443347, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіЛ. О. Орленко