Постанова № 17153991, 12.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р. Справа № 5019/583/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Водоп"ян О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 19.07.2010р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС", м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області

від 11.05.11 р. у справі № 5019/583/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд", м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС", м.Рівне

про стягнення 33265 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.05.2011р. у справі №5019/583/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме-Євробуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд-СТС" про стягнення 33265 грн. 06 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 27462,30 грн. заборгованості з орендної плати, 2986,11 грн. пені, 2168,09 грн. інфляційних, 648,56 грн. 3% річних, 332,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції в порушення приписів ст.77 ГПК України не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю повноважного представника товариства зявитися в засідання суду та перебуванням директора у відрядженні, та прийняв рішення за відсутності представника ТОВ "Теплобуд-СТС";

- суд неправильно застосував положення ст.ст.509, 530, 549, 625 ЦК України, стягнувши суми річних, інфляційних та пені за період з 06.05.2010р. по 18.03.2011р., тоді як заборгованість існує за липень, серпень та вересень 2010р.;

- безпідставний висновок суду про наявність у відповідача боргу та не досліджено існування зустрічних боргових зобовязань у позивача перед відповідачем;

- орендоване майно було повернуто позивачу в липні 2010 року, що підтверджується умовами договору щодо строку оренди та дострокового повернення предмета оренди.

Позивач у письмовому відзиві від 05.07.2011р. заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що орендна плата за травень 2010 року мала бути сплачена до 05.05.2010р., однак надійшла частинами 20.05.2010р. та 02.08.2010р., а за червень 2010 року 02.08.2010р. та 06.10.2010р. Позивач також вказав, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень та вересень 2010 року були підписані власноручно директором ТОВ "Теплобуд-СТС" Стрілецьким А.Ю.

Представник відповідача в засідання суду не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14 квітня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Реноме-Євробуд” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Теплобуд-СТС” (орендар) укладено договір оренди № 43-2010-РЄ (далі договір), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування обладнання, інструменти чи інше майно, призначене для виконання будівельних робіт, надалі майно, на визначених цим договором умовах (а.с.12-14).

Відповідно до п.1.2 договору види, кількість, вартість майна, що передається в оренду, розмір орендної плати, строк оренди визначено додатками до цього договору.

Як передбачено п.3.2 договору, передача майна фіксується актом передачі-приймання, який підписується сторонами.

Згідно п.5.4 договору орендна плата вноситься орендарем протягом 5 днів після завершення кожного календарного місяця, в якому майно перебувало в оренді, якщо інший строк не встановлено додатком до договору.

Згідно Додатку №1 до договору в оренду передається люлька будівельна ЛЕ-150-300 у кількості 3 шт. (а.с.15).

Додатком №1 до договору сторони також погодили наступне:

- строк оренди до 31.08.2010р.;

- строк сплати орендної плати за квітень 2010 р. протягом 7 днів з моменту укладення договору, надалі авансом до 5 числа місяця, за який береться плата;

- розмір орендної плати 3200,00 грн. у т.ч. ПДВ за 1 шт. на місяць.

14.04.2010р. майно було передане ТОВ “Теплобуд-СТС”, про що сторонами підписано акти передачі-приймання майна в оренду №СТС-1, №СТС-2 й №СТС-3 (а.с.16-18).

За період оренди сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.16-24), за яким відповідач мав сплатити орендну плату у розмірі 51462 грн. 30 коп., у тому числі:

за актом №82 від 30.04.2010р. - до 21.04.2010р. - 3462 грн. 30 коп.;

за актом №125 від 31.05.2010р. - до 05.05.2010р. - 9600 грн. 00 коп.;

за актом №150 від 30.06.2010р. - до 05.06.2010р. - 9600 грн. 00 коп.;

за актом №204 від 31.07.2010р. - до 05.07.2010р. - 9600 грн. 00 коп.;

за актом №329 від 31.08.2010р. - до 05.08.2010р. - 9600 грн. 00 коп.;

за актом №375 від 30.09.2010р. - до 05.09.2010р. - 9600 грн. 00 коп..

ТОВ “Теплобуд-СТС” свої зобовязання за договором виконало частково, сплативши орендну плату за липень не в повному обсязі, та не провівши оплату за серпень і вересень 2010 року, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 27462 грн. 30 коп. (банківські виписки на а.с.25-29).

09.12.2010р. позивач направив відповідачу претензію №379 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі у розмірі 27462,30 грн. (а.с.30).

16.12.2010р. ТОВ "Реноме-Євробуд" направило ТОВ “Теплобуд-СТС” повторну претензію №390 з вимогою сплатити 27462,30 грн. (а.с.32).

Однак, ТОВ “Теплобуд-СТС” вимог зазначених претензій не виконало.

За вказаних обставин, ТОВ "Реноме-Євробуд" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТОВ "Теплобуд-СТС" заборгованості по договору оренди у розмірі 27462 грн. 30 коп., 2986 грн. 11 коп. пені, 2168 грн. 09 коп. інфляційних та 648 грн. 56 коп. 3% річних (а.с.2-3).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 11.05.2011р. позов задоволено (а.с.51-53).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за договором оренди у розмірі 27462 грн. 30 коп.

З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 27462 грн. 30 коп. боргу правомірно задоволені судом першої інстанції.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 2168 грн. 09 коп. інфляційних збитків за період червень 2010р. - лютий 2011р., 648 грн. 56 коп. 3% річних за період з 06.05.2010р. по 18.03.2011р. проведено згідно вимог чинного законодавства, з врахуванням часткової оплати відповідачем орендної плати за травень 2010р. - 20.05.2010р. в сумі 3000,00 грн., 02.08.2010р. - в сумі 5500,00 грн. та за червень, липень 2010р. - 06.10.2010р. в сумі 10500,00 грн., а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України).

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасного внесення орендних платежів він повинен сплатити пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2986 грн. 11 коп. пені за період з 06.05.2010р. по 06.03.2011р., оскільки розрахунок пені (а.с.10-11) виконаний у відповідності з вимогами ч.6 ст.232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, в порушення приписів ст.77 ГПК України, не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю повноважного представника товариства зявитися в засідання суду та перебуванням директора у відрядженні, та прийняв рішення за відсутності представника ТОВ "Теплобуд-СТС", то вони є безпідставними, оскільки відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому дії суду щодо розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, в даному випадку, повністю відповідають приписам ст.75,77 ГПК України.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Окремо слід вказати, як свідчать наявні у матеріалах справи фіскальний чек від 19.03.2011р., опис вкладення від 19.03.2011р. поштового відправлення на адресу ТзОВ "Теплобуд-СТС", м.Рівне, вул.Льонокомбінатівська, 5, кв.96 (така адреса зазначена у позовній заяві, клопотаннях відповідача, свідоцтві від 24.03.2006р. про державну реєстрацію відповідача, апеляційній скарзі) позовну заяву з додатками надіслано відповідачу у встановленому порядку (а.с.4-5).

А тому, отримавши ухвалу суду від 23.03.2011р. про порушення провадження у справі й призначення її до розгляду на 12.04.2011р., так само й ухвалу суду від 12.04.2011р., якою за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 11.05.2011р., останній мав можливість в період провадження у справі в порядку ст.22 ГПК України ознайомитись з матеріалами справи, надати суду письмовий відзив на позов, докази на спростування позовних вимог, зокрема, й докази на підтвердження зарахування зустрічних однорідних вимог (про що зазначає в апеляційній скарзі) тощо.

Однак, ні в суд першої інстанції, ні в апеляційну інстанцію такі докази не надано.

Твердження скаржника, що суд неправильно застосував положення ст.ст.509, 530, 549, 625 ЦК України, стягнувши суми річних, інфляційних та пені за період з 06.05.2010р., тоді як заборгованість існує за липень, серпень та вересень 2010р., не приймається судовою колегією до уваги, оскільки за актом №125 від 31.05.2010р. відповідач мав сплатити до 05.05.2010р. 9600 грн. 00 коп. орендної плати. Проте, як вбачається з банківської виписки, відповідач сплатив оренду плату тільки 20.05.2011р. та лише в розмірі 3000,00 грн. Тобто, заборгованість у ТОВ "Теплобуд-СТС" виникла саме з 06.05.2010р.

Доводи скаржника про те, що орендоване майно було повернуто позивачу в липні 2010 року спростовуються наступним.

Відповідно до п.8.1 договору не пізніше останнього дня строку оренди або дати дострокового припинення договору орендар зобов"язаний підготувати майно до передачі орендодавцю та повернути його орендодавцю за актом передачі-приймання.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження факту передачі майна орендодавцю в липні 2010р. згідно умов договору - акту передачі-приймання орендованого майна.

Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 11.05.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 11.05.2011р. у справі №5019/583/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Теплобуд-СТС", м.Рівне - без задоволення.

2. Справу №5019/583/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.