Рішення № 17153036, 13.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 5023/4616/11

вх. №

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судового засідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Фатєєв А.М. посв.№15 від 15.01.2010 року,

позивача - не з"явився,

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора, м. Валки в інтересах держави. в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс", с. Серпневе

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Валківськоий міжрайонний прокурор, м. Валки в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс", с. Серпневе про стягнення суми основного боргу - 10036,82 грн., пені 1954,22 грн. В обгрунтування позовних вимог, прокурор посилається на порушення з боку відповідача норм діючого законодавства, та умов договору оренди № 737-Н від 28.11.2003 року та договору оренди № 738-О від 28.11.2003 року, в частині повної та своєчасної внесення орендної плати, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.06.2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30.06.2011 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 13 липня 2011 року о 12:30 годині.

До господарського суду Харківської області 06.07.2011 року від Валківського міжрайонного прокурора, м. Валки надійшов супровідний лист (вх. 2996), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 24.06.2011 року стосовно відповідача.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 6102208471260.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28 листопада 2003 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Харківській області (позивач по справі) та ТОВ "Серпневе плюс" (відповідач по справі) був укладений договір оренди № 737-Н, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - споруду спиртосховища, розміщену за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. Садова, 7, загальною площею 170,79 кв.м., що знаходиться на балансі ВАТ "Перше серпня".

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 28.11.2003р.

У відповідності до п. 3.1. зазначеного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і становить за базовий місяць розрахунку - жовтень 2003р. - 91,83 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2003р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2003р.

Згідно з п. 3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3. орендна плата перераховується відповідачем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Додатковою угодою № 2 від 12.11.2007р. до договору оренди № 737-Н від 28.11.2003р. розмір орендної плати було змінено та було встановлено, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди - грудень 2006р. становить 157,66 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з січня 2011р. по березень 2011р. виникла заборгованість по орендній платі у сумі 843,56 грн.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 843,56 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 160,22 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 160,22 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

28 листопада 2003 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 738-О, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - обладнання у кількості 22 одиниць, розміщеного заадресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, що знаходиться на балансі ВАТ "Перше Серпня".

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 28.11.2003р. (додаток № 2 до договору оренди № 738-О від 28.11.2003р.) (а.с. 23)

У відповідності до п. 3.1. зазначеного договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і становить за базовий місяць розрахунку - жовтень 2003р. - 800,57 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2003р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2003р.

Згідно з п. 3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3. орендна плата перераховується відповідачем безпосередньо до Державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими органами.

Додатковою угодою № 2 від 12.11.2007р. до договору оренди № 738-О від 28.11.2003р. розмір орендної плати було змінено та було встановлено, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди - грудень 2006р. становить 1718,15 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року.

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 18.04.2011р. за період з січня 2011 року по березень 2011 року становить 9193,26 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до пункту 3.5. договору оренди сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1794,00 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі за обома договорами (тобто дві вимоги майнового характеру) покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (63053, Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. Конторська, 1, р/р 260090136715 в АКБ "Український банк торгівельного співробітництва", м. Харків, МФО 351878, код ЄДРПОУ 31931145) на користь Державного бюджету України на р/р 31114094700021, УДК у Балаклійському районі, код ЄДРПОУ УДК: 24134225, в установі банку - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22080300 ) - 843,56 грн. основної заборгованості та 160,22 грн. пені за договором оренди № 737-Н від 28.11.2003р.; 9193,26 грн. основної заборгованості та 1794,00 грн. пені за договором оренди №738-О від 28.11.2003р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (63053, Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. Конторська, 1, р/р 260090136715 в АКБ "Український банк торгівельного співробітництва", м. Харків, МФО 351878, код ЄДРПОУ 31931145) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 119,91 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Серпневе плюс" (63053, Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. Конторська, 1, р/р 260090136715 в АКБ "Український банк торгівельного співробітництва", м. Харків, МФО 351878, код ЄДРПОУ 31931145) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/4616/11 складено та підписано 18.07.2011 року.