Рішення № 17152999, 13.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 5023/3487/11

вх. № 3487/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. від 02.06.2010 року,

відповідача - ОСОБА_2 за дов. № 156-08/831/1 від 06.06.2011 року.

розглянувши справу за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Х/О., м. Х-в

до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк, м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Х/О., м. Х-в (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк, м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за кредитним договором №10 від 08.10.2008 року та кредитного договору №14 від 06.11.2008 року, забезпеченого договором іпотеки від 01.09.2010 року, зареєстрованого у реєстрі за №1056, з урахуванням чого просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літера "А" за адресою м.Харків, вул.Клочківська,3, загальною площею 2810,1 кв.м.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 травня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30 травня 2011 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 14 червня 2011 року о 10:30 годині.

У судовому засіданні 14 червня 2011 року оголошувалась перерва до 29 червня 2011 року о 10:15 годині.

У судовому засіданні 29 червня 2011 року оголошувалась перерва до 05 липня 2011 року о 12:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 липня 2011 року розгляд справи було відкладено на 13 липня 2011 року о 12:50 годині.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, у наданому клопотанні просить продовжити строк розгляду спору. Також у наданому клопотанні просить зупинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що Правлінням Національного банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяця. Надав пояснення по суті справи та з приводу наданого клопотання.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необґрунтованими та відмовляє у його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08 жовтня 2008 року між Національним банком України, в особі Управління Національного банку України в Харківській області (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Інпромбанк» (Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк (Відповідач) було укладено кредитний договір № 10. За умовами даного кредитного договору Відповідачу було надано кредит на суму 9 900 000,00 грн. (дев'ять мільйонів дев'ятсот тисяч гривень 00 коп.) на термін з 08.10.2008 до 02.10.2009 з оплатою відсотків у розмірі 17,0 процентів річних.

06 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено ще один кредитний договір №14. За умовами даного кредитного договору Відповідачу було надано кредит на суму 8 000 000,00 грн. (вісім мільйонів гривень 00 коп.) на термін з 06.11.2008 до 26.08.2009 з оплатою відсотків у розмірі 16,5 процентів річних.

Пунктом 1.2 кредитних договорів (в редакції додаткового договору №1 від 01.09.2010 до кредитного договору №10 від 08.10.2008 та додаткового договору №1 від 01.09.2010 до кредитного договору №14 від 06.11.2008) сторони погодили, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами Відповідач надав Позивачу нежитлову будівлю літера «А-5» за адресою: м.Харків, вул. Клочківська, 3, загальною площею 2810,1 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем 01.09.2010р. було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за № 1056 (далі - Договір іпотеки).

Згідно з п.1.1 Договору іпотеки Відповідач передав в іпотеку Позивачу нерухоме майно: нежитлову будівлю літера «А-5» за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, 3, загальною площею 2810,1 кв.м.

Пункт 1.2 Договору іпотеки зазначає, що дана нерухомість передається в іпотеку як забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 10 від 08.10.2008 та всіх змін до нього на суму 9 900 000,00 грн. та кредитним договором № 14 від 06.11.2008 року та всіх змін до нього на суму 8 000 000,00 грн. (вісім мільйонів гривень 00 коп., процентів за їх користування та неустойки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 ЦКУ, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Згідно ст. 629 ЦКУ, договір є обов'язковим для виконання сторонами. За вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Частина ж перша статті 612 ЦКУ зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Всупереч приписам чинного законодавства України та положень кредитних договорів Відповідач порушив їх умови - припинив виконувати обов'язки щодо повернення наданого кредиту, а також сплати відсотків за користування. Згідно статті 525 ЦКУ, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

За вимогами ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Крім того, пункт 2.4.3 Договору іпотеки надає право Позивачу звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Відповідачем зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п.2.4.8 Договору іпотеки Позивач має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання Відповідачем будь-яких умов Кредитного договору, у тому числі, у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми за отриманим кредитом, в т.ч. кредиту, процентів, неустойки.

Згідно з п.3.2 кредитних договорів сторони закріпили положення, що у разі неможливості стягнення заборгованості за наданим кредитом і відсотків за його користування повністю або частково з кореспондентського рахунку Відповідача в день закінчення строку чинності договору Позивач наступного дня відносить цю заборгованість на рахунок прострочених кредитів і нараховує пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічне право нарахування пені Позивачем передбачено пунктом 2.2.5 кредитних договорів.

Стаття 526 ЦКУ зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В свою чергу, відповідно до п.2.3.2 кредитних договорів Відповідач зобов'язаний у разі прострочення виконання зобов'язань за цим договором сплатити пеню в розмірі 0,5 процента від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов'язання.

Більш того, згідно приписів ч.І ст.550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Також, згідно ст.527 ЦК боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Ґрунтуючись на вищезазначеному, Позивачем нараховувалась пеня за (несвоєчасне) повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування (розрахунки нарахування процентів та пені будуть надані Позивачем додатково з урахуванням вимог ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

На дату подання даної позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем за: кредитним договором №10 від 08.10.2008 складає 492 576,04 грн. за нарахованою пенею за простроченим кредитом та простроченими процентами; за основним боргом та відсотками за користування кредитом заборгованість відсутня; кредитним договором №14 від 06.11.2008: за основним боргом -7 363 504,12 грн. Окрім суми заборгованості Відповідача за погашення кредиту та відсотків за його користування, Позивачем було нараховано пеню, розмір якої складає 395 877,85 грн.

За вимогами ч.2 ст.258 ЦК при стягненні неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором. Стаття 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач щомісяця звертався до Відповідача щодо погашення існуючої заборгованості, сплати відсотків та нарахованої пені, проте станом на 04.05.2011 вимоги Позивача щодо виконання Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором в добровільному порядку залишились без відповіді та без задоволення і до сьогоднішнього дня заборгованість перед Позивачем не погашено.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» зазначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою ст.7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з положеннями п.3.2 Договору іпотеки за вибором Позивача застосовується один із наведених способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення його вимог, зокрема, за рішенням суду. Крім того, відповідно до ч.З ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду. Аналогічна вимога знайшла своє відображення і в ч.б ст.20 Закону України «Про заставу».

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 258, 525, 526, 527, 550, 589, 590, 610, 611 629, 1050 Цивільного кодексу України, статтею 20 Закону України "Про заставу", статтею 33 Закону України "Про іпотеку", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Позов задовольнити повністю.

З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м.Харків, м.Харків, пл.Театральна,1, код ЄДРПОУ 09351445) за кредитним договором №10 від 08.10.2008 у розмірі нарахованої пені за прострочений кредит та прострочені проценти 492 576,04 грн., а також кредитним договором №14 від 06.11.2008 у розмірі 7 363 504,12 грн. за основним боргом та пені за простроченим кредитом та простроченими процентами у сумі 395 877,85 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 01.09.2010, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано у реєстрі за № 1056, нежитлову будівлю літера «А-5» за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, 3, загальною площею 2810,1 кв.м., що оцінені (на дату укладення Договору іпотеки в розмірі 35 188 318,00 грн.), шляхом продажу данного майна Відповідача - Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код ЄДРПОУ 20021814) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код ЄДРПОУ 20021814) на користь державного бюджету України (одержувач коштів -УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 25500,00 грн. державного мита.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код ЄДРПОУ 20021814) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача - 851011, номер рахунку - 31219264700002, код бюджетної класифікації - 22050003) 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/3487/11 складено та підписано 18.07.2011 року.