Рішення № 17151653, 19.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа№ 5015/3637/11

За позовом: ТзОВ „Олтас”, м. Київ

до відповідача : ТОВ „Ру-Компані”, м. Буськ, Львівська область

про стягнення 24814,72 грн. боргу

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. від 15.07.11р.;

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Представник сторони подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Олтас”, м. Київ до ТОВ „Ру-Компані”, м. Буськ, Львівська область про стягнення 24814,72 грн. боргу.

Ухвалою суду від 01.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав документи витребувані ухвалою суду для долучення до матеріалів справи, просить позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №6096087.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

На підставі усної домовленості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтас»(надалі - Позивач) відвантажив ТОВ «Ру-Компані»(надалі - Відповідач) сировину для виготовлення безалкогольних напоїв (ароматизатори), що підтверджується видатковою накладною № 182 від 18.08.2010 р. на суму 26814,72 грн. з ПДВ (копія додається) та довіреністю № 17 від 17 серпня 2010 р. (копія додається).

Видаткова накладна підписана обома сторонами та скріплені відтисками печаток підприємств. Належно завірена копія накладної та довіреності долучена до матеріалів справи.

27.12.2010 року на адресу Відповідача направлено претензію № 13/12 на суму 26814,72 грн., де протягом одного місяця (до 27.01.2011 р.) пропонувалось погасити всю суму заборгованості (копія з підтвердженнями про вручення додаються) та до 17.01.2011 р. Позивач просив Відповідача надати письмову відповідь на претензію.

За отриманий товар Відповідач повністю не розрахувався, відповіді на претензію не надіслав, заборгованість перед Позивачем становить 24814,72 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами , телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду , згідно з якою Позивач зобовязався передати у власність Відповідача товар, а відповідач прийняти і оплатити його.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

У звязку з тим, що поставка товару здійснювалась без укладення письмового договору з невизначеним строком виконання зобовязання, Позивач направив Відповідачу Претензію про сплату заборгованості №13/12 від 27.12.2010р., яку ТзОВ „Ру-Компані” залишило без задоволення, що змусило Позивача звернутись за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з Відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 24814,72 грн.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст. 172, 530,655 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Ру-Компані” (80500, Львівська область, м. Буськ, вул. Львівська, 8, ЄДРПОУ 31285533) на користь ТзОВ „Олтар” (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32 літ. А, ЄДРПОУ 31752580) 24 814 грн. 72 коп. боргу, 248 грн. 14 коп. сплаченого державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.