Рішення № 17150397, 13.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.11 Справа№ 5015/2511/11

За позовом: публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (надалі Банк), м.Київ,

до відповідача :товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галпродукт" (надалі Товариство), м. Львів,

про: стягнення 389845,38 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1 дов. №278 від 27.04.2011 року,

відповідача :не зявився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галпродукт" про стягнення 389845,38 грн. Ухвалою від 12.05.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.05.2011 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №123-Д/К від 15.07.2008 р. Внаслідок невиконання умов цього договору у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 398845,38 грн., а саме: 298500,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 47684,94 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 43660,44 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти стягнення пені з огляду на пропуск позовної давності до цих вимог. Проти інших позовних вимог не заперечив, правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався, хоч двічі заявляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Ухвалою від 29.06.2011 року судом задоволено чергове клопотання відповідача, продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13.07.2011 року.

В судове засідання 13.07.2011 року представник відповідача не зявився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неприбуття не повідомив, з матеріалами справи не ознайомився, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між Банком та Товариством укладено кредитний договір №123-Д/К від 15.07.2008 р. (надалі Кредитний договір). За умовами цього договору банк (позивач у справі) має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строки та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник (відповідач у справі) зобовязується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені договором. Розмір кредиту становить 40000,00 доларів США. Строк користування кредитом: з 15.07.2008 р. до 14.07.2009 р. включно. Плата за користування кредитом у вигляді процентів (надалі процентна ставка) становить 13,5% річних.

Зазначена сума кредиту 40000,00 доларів США (еквівалент у гривнях 193604,00), була виплачена відповідачу, про що свідчать виписки з рахунку відповідача за 16.07.2008 р., долучені до матеріалів справи.

Як убачається з поданого розрахунку позовних вимог та не спростовано відповідачем, заборгованість перед позивачем за зобовязанням з Кредитного договору становить 298500,00 грн. заборгованості за кредитом та 47684,94 грн. заборгованості за відсотками.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено, проти позову у повному обсязі не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Між Банком та Товариством виникли правові відносини на підставі укладеного Кредитного договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що повернення кредиту здійснюється до 14.07.2009 р. включно. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту у відповідності з пунктами 1.2, 1.3 цього договору

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, як убачається з поданого позивачем розрахунку позовних вимог та не спростовано Товариством, останнє погашення кредиту та відсотків відбулося 27.01.2010 року. З цього часу Товариство у порушення умов Кредитного договору не сплачував ні сум кредиту, ні процентів за користування ним. У повному обсязі Товариство не повернуло кредиту та не сплатило відсотків, що є порушенням умов пункту 4.1 Кредитного договору.

Таким чином вимоги позивача про сплату 298500,00 грн. заборгованості за кредитом та 47684,94 грн. заборгованості за відсотками є правомірними та відповідають умовам Кредитного договору.

Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору у випадку не надходження на рахунок Банку суми кредиту та процентів за користування ним в строки, визначені у пунктах 1.3, 3.3, 4.1, 7.5, 7.6, 8.1 та 8.2 цього договору, Товариство незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобовязання за цим договором, сплачує Банку пеню у розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитом, зазначено у пункті 1.4 (13,5% річних), що діє на момент прострочення відповідного платежу від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення. При цьому кількість днів року приймається рівною 360 дням. Пеня сплачується у національній валюті України, за курсом Національного банку України на день сплати.

Проте суд погоджується із запереченнями відповідача в цій частині з огляду на таке. Як встановлено судом, пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що повернення кредиту здійснюється до 14.07.2009 р. включно.

Згідно з вимогами статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 251, статті 253, статті 256 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Враховуючи ту обставину, що останнім днем нарахування Банком пені є 14.01.2010 року, а позов заявлено 10.05.2011 року, позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви у повному обсязі, не надано суду доказів про наявність інших обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, а тому позов необхідно задоволити частково.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При частковому задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У звязку з частковим задоволенням позову суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 251, 253, 256, 258, 261, 267, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галпродукт" (адреса: вулиця Лінкольна, будинок 37, квартира 38, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79059; ідентифікаційний код 23969100) на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (юридична адреса: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, Шевченківський район, місто Київ, 01032; поштова адреса: вулиця Івана Фрака, будинок 9, місто Львів, 79005; ідентифікаційний код 19356840) 298500,00 грн. заборгованості за кредитом, 47684,94 грн. заборгованості за відсотками, 3461,85 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 204,85 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2011 року.

Суддя