Рішення № 17150363, 05.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11                                                                                           Справа№ 5015/2584/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Костів Т.С.

при секретарі Щигельській О.І.

За участю представників:

від позивача –Сидорак Р.Б.

від відповідача –Буров О.В.

Розглянув матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Світ СР”, смт. Новий Яричів, Львівська область,

до відповідача приватного підприємства “Євротара”, м. Львів

про стягнення 178198,40 грн.

Суть спору: позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Світ СР”, смт. Новий Яричів, Львівська область, до приватного підприємства “Євротара”, м. Львів, про стягнення 178198,40 грн., з яких 172290,94 грн. –основний борг, 2239,78 грн. –інфляційні втрати, 3072,92 грн. –пеня, 594,76 грн. –3% річних. Заявою про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 172290,94 грн. основного боргу, 2542,78грн. індексу інфляції, 69050,64 грн. пені та 1345,29 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.05.2011 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 26.05.2011 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.05.2011 р., 14.06.2011 р..

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 01.10.2010 р. між сторонами був укладений договір поставки №0110/5, за яким з 01.11.2010 р. по 01.03.2011 р. позивач поставив відповідачу вироби з гофрокартону на загальну суму 283582,7 грн. за видатковими накладними №РН-11-0105 від 01.11.2010 р., №РН-11-0904 від 09.11.2010 р., №РН-12-0102 від 01.12.2010 р., №РН-12-0901 від 09.12.2010 р., №РН-12-1001 від 10.12.2010 р., №РН-12-1303 від 13.12.2010 р., №РН-12-1702 від 17.12.2010 р., №РН-1-13002 від 13.01.2011 р., №РН-1-27001 від 27.01.2011 р., №РН-3-01002 від 01.03.2011 р. та відповідними товарно-транспортними накладними. Відповідно до п. 2.5. договору відповідач зобов’язаний оплатити поставлену продукцію протягом 30 календарних днів. Однак, фактично відповідач оплатив лише 111291,76 грн., а решта суми –172290,94 грн. не оплачено. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, доповненні до відзиву. Визнавши факт недоплати ствердив, що у зв’язку із порушенням позивачем п. 2.1. договору –невказання в рахунку-фактурі чи накладній окремим рядком вартості виготовлення кліше і штанц-форми, відповідач призупинив розрахунки. Оскільки видатковими накладними №РН-12-0102 від 01.12.2010 р. на суму 1659,68 грн. та №РН-3-01002 від 01.03.2011 р. на суму 14652,32 грн. позивач намагався повторно включити вартість виготовлення кліше і штанц-форми, такі накладні підписані відповідачем не були. Також не було отримано продукцію за накладною №РН-11-0904 від 09.11.2010 р. на суму 32176,42 грн.. Посилається на прострочення позивачем термінів поставки, нарахування йому штрафних санкцій в сумі 6281,11 грн. та необхідність повернення коштів за форми і штанц-форми в сумі 17635,84 грн., у зв’язку із чим визнає борг в сумі 123802,52 грн..

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

01.10.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки №0110/5, за яким постачальник зобов’язався передати у власність покупця вироби з гофрокартону, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити їх на умовах договору (п. 1.1.). Найменування продукції, її кількість за одиницю і по позиціях та загальна вартість продукції вказується в рахунках-фактурах чи накладних, які постачальник надає покупцю. Крім цього, ціна продукції постачальника включає вартість виготовлення кліше і штанц-форму, за допомогою яких наноситься дизайн (малюнок, макет) на продукцію, та які оплачуються покупцем. Вартість виготовлення кліше і штанц-форми указується в рахунку-фактурі чи накладній окремим рядком і підлягає оплаті постачальнику покупцем. Покупець дозволяє постачальнику самостійно, від свого імені, укладати договори із третіми особами щодо виготовлення кліше та штанц-форми для покупця, за допомогою яких на продукцію наноситиметься дизайн (малюнок, макет) затверджений покупцем (п. 2.1.). Покупець оплачує поставлену продукцію за ціною, передбаченою та погодженою сторонами у видаткових накладних або рахунках-фактурах на кожну партію продукції, які є невід’ємною частиною договору. Видаткова накладна, виписана постачальником на передачу продукції та підписана покупцем, є підтвердженням домовленості сторін про ціну, найменування, кількість продукції (п. 2.3.). Оплата за поставлену продукцію проводиться банківським переказом протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції. Датою поставки продукції є дата виписки видаткової накладної (п. 2.5.). Поставка продукції здійснюється в 10 календарних днів з моменту узгодження оригінал-макету та / або з моменту подачі заявки згідно п. 1.2. договору, автомобільним транспортом постачальника (п. 3.1.). За порушення термінів відвантаження продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленої в строк партії продукції за кожний день прострочення, але не більше 10% вартості партії товару (п. 5.3.). У випадку прострочення оплати за товар, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення (п. 5.4.).

Договір фактично виконувався сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар - вироби з гофрокартону, що підтверджується видатковими накладними №РН-11-0105 від 01.11.2010 р. на 5822,36 грн., №РН-12-0901 від 09.12.2010 р. на 28335,60 грн., №РН-12-1001 від 10.12.2010 р. на 75421,40 грн., №РН-12-1303 від 13.12.2010 р. на 15048 грн., №РН-12-1702 від 17.12.2010 р. на 28388 грн., №РН-1-13002 від 13.01.2011 р. на 41304,92 грн., №РН-1-27001 від 27.01.2011 р. на 40774 грн. та відповідними товарно-транспортними накладними.

З матеріалів справи вбачається, що видаткові накладні №РН-11-0904 від 09.11.2010 р. на суму 32176,42 грн. та №РН-12-0102 від 01.12.2010 р. на суму 1659,68 грн., №РН-3-01002 від 01.03.2011 р. на 14652,32 грн. не були підписані відповідачем, у зв’язку із чим позивачем не доведено поставку зазначеного у них товару.

З урахуванням наведеного, позивачем було поставлено товар на загальну суму 235094,28грн..

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на порушення позивачем п. 2.1. договору у зв’язку із невказанням окремим рядком у накладній вартості виготовлення кліше і штанц-форми не стосується суті спору на впливає на юридичну характеристику відносин сторін, оскільки законодавство чи договір не ставить в залежність від цього обов’язок відповідача оплатити отриману продукцію. Не заслуговують на увагу також посилання відповідача на прострочення поставки, нарахування позивачу пов’язаних із цим штрафних санкцій, обов’язок позивача повернути кліше, оскільки зустрічних позовних вимог відповідач по цій справі щодо цього не заявляв. Доказів настання такого обов’язку позивача суду не доведено, у зв’язку із чим підстави для зарахування стверджуваних відповідачем сум з матеріалів справи не вбачаються.

З платіжних доручень вбачається та позивачем визнається факт оплати відповідачем 111291,76 грн. за отриманий товар. У зв’язку із наведеним, сума основного боргу відповідача становить 123802,52грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6950,64грн., інфляційні втрати в сумі 2542,78грн. та 3% річних в сумі 1345,29грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши перерозрахунок вказаних сум у відповідності до суми основного боргу, яка підлягає до задоволення - 123802,52грн., суд приходить до висновку, що до стягнення підлягає 1827,16грн. індексу інфляції, 4994,50 грн. пені та 966,68 грн. 3% річних.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85 ГПК України, суд,-

вирішив:

          1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства “Євротара” (м.Львів, вул.Жовківська, 1А, кв.4, код ЄДРПОУ 32126807) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Світ СР” (смт. Новий Яричів Кам"янка-Бузького району Львівської області, вул.Шашкевича,29, код ЄДРПОУ 35217411) 123802,52грн. основного боргу, 1827,16грн. індексу інфляції, 4994,50 грн. пені, 966,68 грн. 3% річних, 1315,91грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині решти вимог - у позові відмовити.

4.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

                    Суддя                                                                                Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 11.07.2011 року.