ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.11 Справа№ 5015/1673/11
За позовом: Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, м.Львів
до відповідача: Військової частини А 2166, с.Липники
про: стягнення 5610грн. 36коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Соколова А.В.
від відповідача: Дудіна О.Б.
Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством Акціонерною страховою компанією “Скарбниця” подано позов до Військової частини А 2166 про стягнення 5610грн. 36коп. матеріальних збитків.
Ухвалою суду від 31.03.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.04.2011р. В зв”язку з неявкою представників сторін в судове засідання 11.04.2011р., ухвалою суду від 11.04.2011р. відкладено розгляд справи на 20.05.2011р. За клопотанням представника відповідача, ухвалою суду від 20.05.2011р. розгляд справи відкладено на 01.06.2011р.
Відповідач в судове засідання 01.06.2011р. направив суду заяву № 815 від 26.05.2011р. (зареєстрована канцелярією суду 31.05.2011р. за № 12391/11) про зупинення провадження у справі, покликаючись на те, що 26.05.2011р. ним оскаржено рішення Галицького районного суду м.Львова від 10.04.2011р. у справі №3-783/9 за матеріалами відділу ДАІ при ГУМВС України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця строкової служби військової частини А2166 ОСОБА_1. В задоволенні даної заяви судом відмовлено, оскільки відповідачем не подано суду доказів, які підтверджують прийняття апеляційним судом до провадження даної апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 01.06.2011р. за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 06.07.2011р.
В судовому засіданні 06.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2011р. проти позовних вимог заперечив, просить відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 04.07.2011р. № 975 (зареєстрована канцелярією суду 06.07.2011р. за № 15180/11). Зокрема, покликається на те, що ОСОБА_1 не визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
30.10.2008р. між ВАТ АСК “Скарбниця” (правонаступником якого є позивач у справі) - , страховик та гр. ОСОБА_2 - страхувальник, було укладено договір страхування транспортних засобів № 142/1401/АТ/08, за яким застраховано транспортний засіб Mitsubishi Lancer 1.6, державний номер НОМЕР_1.
П.3.2. укладеного договору, передбачено, що страхова сума встановлюється в розмірі 100% від дійсної вартості ТЗ та становить 82644грн. 00коп.
Пунктом 4.1.1. договору №142/1401/АТ/08 від 30.10.2008р. встановлено, що відповідальність страховика (позивача) наступає при настанні страхового випадку, який є наслідком ДТП дорожньо-транспортної пригоди за участю ТЗ.
Договір діє з 00 год. 31 жовтня 2008р. по 24 год. 30 жовтня 2009р.
06.12.2008р. у м.Львові по вул. Підвальній - Винниченка, автомобіль УАЗ 31512 (д.н.з НОМЕР_2,) під керуванням ОСОБА_1 (водій в/ч А2166), здійснив ДТП: не забезпечивши нерухомий стан ТЗ, який покотився назад і зіткнувся із застрахованим автомобілем Mitsubishi Lancer. Внаслідок зіткнення застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. Відповідно до довідки ДАІ вихід.№ 36/7134СК від 11.12.2008р. - ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п.15.12 ПДР України.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 10.04.2009р.у справі № 3-78 2009р. встановлено, що ОСОБА_1 06.12.2008р. о 22год.10хв. керуючи автомобілем марки УАЗ-31512 р.н. НОМЕР_2, по вул. Підвальній Винниченка, в м.Львові, зупинившись, не забезпечив нерухомий стан автомобіля, внаслідок чого автомобіль покотився назад і здійснив зіткнення з автомобілем марки “Міцубісі” р.н. НОМЕР_1, завдавши автомобілям технічних пошкоджень, чим порушив п.15.12 ПДР України.
Вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля було розраховано на підставі акту виконаних робіт від 03.02.2009р. 17.02.2009р. позивачем згідно страхового акту №314/К/08 перераховано ремонтному підприємству - страхове відшкодування у розмірі 5177грн. 36коп. Також до фактичних затрат позивача відноситься вартість проведеної експертизи в розмірі 350грн. 00коп. та довідки ДАІ в розмірі 85грн. 00коп.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, відповідач станом на дату судового розгляду шкоду в розмірі в розмірі 5177грн. 36коп. позивачу не відшкодував.
Також постановою Галицького районного суду м.Львова від 10.04.2009р.у справі № 3-78 2009р. встановлено, що ОСОБА_1, 20.02.1990 року народження, на момент вчинення адміністративного правопорушення працював водієм у В/ч А 2166.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст.192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.
Оскільки строк виконання зобовязання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) № 94 від 01.02.2011р. про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. Як вже зазначалось, вина відповідача підтверджується вказаною постановою Галицького районного суду м.Львова, за якою встановлено, що ОСОБА_1 06.12.2008р. о 22год.10хв. керуючи автомобілем марки УАЗ-31512 р.н. НОМЕР_2, по вул. Підвальній - Винниченка, в м.Львові, зупинившись, не забезпечивши нерухомий стан автомобіля, здійснив зіткнення з автомобілем марки “Міцубісі” р.н. НОМЕР_1, завдавши автомобілям технічних пошкоджень.
Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання шкоди, завданої власнику автомобіля Mitsubishi Lancer р.н. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Вимога позивача про стягнення з відповідача вартості проведеної експертизи в розмірі 350грн. 00коп. та витрат на оплату довідки ДАІ в розмірі 85грн. 00коп. підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем не подано суду доказів, які підтверджують сплату вказаних коштів.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 192, 530, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст.33,34,43,44, 49,82,84 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Військової частини А 2166, с.Липники, Пустомитівського району Львівської області (ідентифікаційний код 08137796) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія “Скарбниця”, вул.Саксаганського, 5, м.Львів (ідентифікаційний код 13809430) 5177грн. 36коп. матеріальних збитків, 94грн. 12коп. витрат по сплаті державного мита та 217грн. 74коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. В частині стягнення вартості проведеної експертизи в розмірі 350грн. 00коп. та довідки ДАІ в розмірі 85грн. 00коп. позов залишити без розгляду.
Суддя
Судове рішення № 17150347, Господарський суд Львівської області було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1673/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: