Рішення № 17150301, 12.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.11 Справа№ 5015/1260/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ «Світязь-Транс», м. Львів

про: стягнення стягнення заборгованості за договором №ЕБРР 171 від 26.12.2007р.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність №2703-О від 18.06.2010р.) ; ОСОБА_2 - представник (Довіреність №2703-О від 18.06.2010р.)

Від відповідача: не зявився

Представникам позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до відповідача ТзОВ «Світязь-Транс», м.Львів про стягнення заборгованості за договором №ЕБРР 171 від 26.12.2007р.

Ухвалою судді Деркача Ю.Б. від 11.03.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 22.03.2011р.

У звязку з самовідводом судді Деркача Ю.Б., шляхом проведення повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Гриців В.М. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 14.04.2011р. розгляд справи відкладався.

У звязку з обранням Гриців В.М. суддею Львівського апеляційного господарського суду, шляхом проведення повторного автоматичного розподілу, справу передано для розгляду судді Ділай У.І.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 17.05.2011р. та 09.06.2011р. розгляд справи відкладався.

В судове засідання 12.07.2011р. представник позивача зявився, подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути заявлену у позовній заяві пеню відповідно до п.6.1 Кредитного договору №ЕБРР 171 від 26.12.2007р. - в гривневому еквіваленті, що становить 17933,21 грн.

Відповідач в черговий раз явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.12.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір №ЕБРР 171 відповідно до умов якого банк (позивач) зобовязується надати позичальнику (відповідач) кредит в сумі 75000,00 дол. США на строк і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобовязується повернути отриманий кредит і виплатити проценти у встановлені договором строки, а також виконати свої зобовязання по договору в повному обсязі.

Строки повернення кредиту і процентів за користування згідно п.1.3 Кредитного Договору №ЕБРР 171 від 26.12.2007р., відбувається згідно Графіку погашення кредиту та відсотків по кредиту.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, відсотки за користування кредитом становлять 14,5 % річних.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань згідно договору. (п. 7.1 договору).

Як зазначає позивач в позовній заяві, свої зобовязання згідно договору він виконав і відповідач отримав кредит в сумі 75000,00 дол. США.

Однак в порушення умов договору, відповідачем неналежно виконувались умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків по кредиту, в звязку з чим у нього перед позивачем склалася заборгованість по кредиту в сумі 42751,99 дол. США , заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 9459,79 дол. США.

16.02.2011р. позивач скерував на адресу відповідача вимогу №902 від 16.02.2011р. про погашення вказаної заборгованості до 25.02.2011р., яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

З огляду на вищевказане, позивач просить стягнути з відповідача 42751,99 дол. США заборгованості по кредиту та 9459,79 дол. США заборгованості по процентах за користування кредитом.

На підставі п.6.1 Кредитного договору №ЕБРР 171 від 26.12.2007р., за прострочення повернення заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитними коштами, згідно уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути 17 933,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представників позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення, з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Кредитного договору №ЕБРР 171 від 26.12.2007р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобовязань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом відповідач належно не виконав, відтак позовні вимоги в частині стягнення 42751,99 дол. США заборгованості за кредитом та 9459,79 дол. США заборгованості по відсотках за користування кредитом є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 6.1 Кредитного Договору №ЕБРР 171 від 26.12.2007р. передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого зобовязання за договором він сплачує банку пеню за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені відбувається у гривнях. У випадку якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату нарахування.

Тому, з врахуванням положень вищенаведених правових норм та умов договору, суд прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача пені по кредиту в сумі 17 933,21грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобовязання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193,216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 1054 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 69, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Уточнені позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Світязь-Транс»(79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, будинок 27, квартира 2. Код ЄДРПОУ 30162644) на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50. Код ЄДРПОУ 14360570) 42751,99 дол. США заборгованості по кредиту, 9459,79 дол. США заборгованості по відсотках; всього 52 211,78 дол. США; 522,12 дол. США державного мита.

3.Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Світязь-Транс»(79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Федьковича, будинок 27, квартира 2. Код ЄДРПОУ 30162644) на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50. Код ЄДРПОУ 14360570) 17 933,21 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором; 179,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати позивачу довідку на повернення 23,17 дол.США та 4144,81 грн. зайво сплаченого державного мита.

5.Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя