ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.11 Справа№ 5015/2306/11
За позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів
до відповідача: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», м. Миколаїв Львівської області
третя особа: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв Львівської області
про: стягнення 1986316,70 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Кошовому О.С.
Представники:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. –старший прокурор відділу
від позивача: Мощинська О.В., Ігнатович О.І. –представники
від відповідача: Турчин Я.М., Величко М.А. –представники
від третьої особи: не з’явився
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 11.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Державна екологічна інспекція в Львівській області, м. Львів звернулася до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”, м. Миколаїв Львівської області про стягнення 1986316,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем всупереч чинного законодавства допустив самовільний скид неочищених госппобутових стічних вод з каналізаційного колектора в р. Дністер з перевищенням встановлених норм ГДС, внаслідок чого державі заподіяно збитки на суму 1986316,7 грн.
Ухвалою суду від 28.04.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її до судового розгляду на 17.05.2011 року та залучено Миколаївську міську раду до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача.
В судових засіданнях 17.05.2011 року, 07.06.2011 року, 21.06.2011 року та 04.07.2011 року оголошувались перерви до 07.06.2011 року, 21.06.2011 року, 04.07.2011 року та 11.07.2011 року відповідно.
Представники позивача позовні вимоги підтримують з підстав, викладених в позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнають у письмовому поясненні №203 від 16.05.2011 року та доповненні до пояснення №275 від 07.07.2011 року, заперечуючи наявність вини у МКП «Миколаївводоканал». Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що у 2004 році МКП «Миколаївводоканал»розроблено проект «Реконструкція очисних споруд»м. Миколаєва в зв’язку з моральною застарілістю та зношеністю обладнання очисних споруд, неефективністю їх роботи. У 2009 році Миколаївською міською радою було затверджено проектно –кошторисну документацію «Перерахунок кошторисної документації по незакінченому об’єму реконструкції очисних споруд м. Миколаєва Львівської області»в сумі 598,249 тис. грн. і подано запит на фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, який залишено без відповіді. В зв’язку з неможливістю своєчасного закінчення робіт по реконструкції ОС-1, ці споруди експлуатуються з порушенням вимог природоохоронного законодавства. В зв’язку з тим, що очисні споруди м. Миколаєва на день перевірки і по сьогоднішній день перебувають в процесі реконструкції, відповідач вважає, що розроблені і затверджені ГДС для МКП «Миколаївводоканал»на день перевірки і по сьогоднішній день не діють і не можуть застосовуватись при розрахунку розмірів відшкодувань збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок скиду забруднюючих речовин у р. Дністер із зворотними водами з перевищенням гранично допустимого скиду із очисних споруд МКП «Миколаївводоканал».
Представником позивача подано заперечення на відзив від 29.06.2011 року та додаткові заперечення на пояснення від 11.07.2011 року, в яких позивач спростовує доводи відповідача, наведені в письмових поясненнях, посилаючись на наступне:
Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із ст. 70 Водного кодексу України.
Відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 11.09.1996, № 1100) нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) і санітарно-гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем.
Під час проектування будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту діючих об'єктів не допускається впровадження технологій та засобів, що можуть призвести до скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, зазначених у списку Б переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується.
П. 2.12 Інструкції «Про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами»(затверджена Наказом Мінприроди від 15.12.1994 року №116) передбачає., що для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлювані ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини. Наприклад, для господарсько-побутових стічних вод - це рівень повного біологічного очищення.-
При встановленні ГДС допустимі концентрації речовин в зворотних водах діючого підприємства-водокористувача не повинні перевищувати значень фактичних середніх, проектних та відповідних типовому способу очищення концентрації речовин для даного випуску зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких зростають в процесі очищення, наприклад, азоту нітритів, азоту нітратів, а також розчиненого кисню).
Допустимі концентрації речовин в зворотних водах не повинні призначатися меншими їх нормативних значень для водоприймача (за винятком випадків, коли фактичні концентрації речовин в зворотних водах менші нормативних для водоприймача, а також коли враховуються ЛОШ речовин).
Третя особа доводи відповідача підтримує у відзиві на позовну заяву №02-13/894 від 06.06.2011 р. У поданій через канцелярію суду заяві №02-13/1003 від 20.06.2011 р. третя особа просить здійснювати розгляд справи без участі її повноважного представника.
Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
23-28.12.2010 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства МКП «Миколаївводоканал».
В ході перевірки (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №59 від 23-28 грудня 2010 р. долучено до матеріалів справи) встановлено, що очисні споруди в м.Миколаєві введені в експлуатацію у 1972р. У 1998р. вони були передані управлінню житлово-комунального господарства (в подальшому реорганізоване в МКП «Миколаївводоканал»). У зв'язку з застарілістю та зношеністю обладнання, очисні споруди працюють неефективно. При цьому лабораторний контроль якості стічних вод в річку Дністер здійснюється відомчою лабораторією, яка не атестована.
За результатами перевірки виявлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, в тому числі, самовільний скид неочищених госппобутових стічних вод з каналізаційного колектора в р. Дністер з перевищенням встановлених норм ГДС (гранично допустимий скид). Так, вміст у стічних водах завислих речовин перевищено в 1,1 раз, мінералізації - в 1,017 разів, БСКп - в 1,6 разів. СПАР - в 4,9 разів, азоту амонійного -в 1,4 рази, нітритів - в 12.8 разів, сульфатів - в 1,3 рази, фосфатів - в 3,3 рази. Вказане призводить до забруднення поверхневих вод р. Дністер та є порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95, 100 Водного кодексу України.
Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок вказаних дій, розраховано згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.09р., на підставі актів відбору проб води та протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, що скидаються з очисних споруд, і становить 1 986 316,7 грн.
На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровувалась претензія про добровільне відшкодування завданих державі збитків (№ 03-681 від 24.02.2011 року) на суму 1 986 316,7 грн., яка залишена без задоволення.
Станом на час розгляду справи відповідачем не подано жодних доказів добровільного відшкодування завданих державі збитків на суму 1 986 316,7 грн.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Частиною 2 ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”визначено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Статті 110 та 111 Водного кодексу України встановлюють, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод, незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Як встановлено судом, відповідач здійснює виробничу діяльність з послуг водовідведення відповідно до «Правил приймання стічних вод підприємства у комунальні системи каналізації міста Миколаєва», затверджених рішенням виконкому Миколаївської міської ради№391 від 27.12.2005 року та погоджених Державним управлінням навколишнього природного середовища у Львівській області від 23.12.2005 року. Очисні споруди міста Миколаєва були введені в експлуатацію в 1972 році. Розпорядженням Миколаївської районної ради №15 від 22.06.1998 року очисні споруди передані районному управлінню Житлово –комунального господарства , яке реорганізовано в МКП «Миколаївводоканал».
Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.
Порядок приймання стічних вод до каналізаційних мереж передбачено Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. №37 (надалі –Правила приймання стічних вод). Зокрема, п. 1.2 Правил приймання стічних вод визначено, що вони поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі –Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів. Пунктом 2.2 цих правил передбачено, що Водоканали зобов’язані забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту згідно з вимогами Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Підприємства умовам укладеного договору та місцевим Правилам приймання та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення.
Відповідно до п. 1.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 р. №30 (надалі –Правила технічної експлуатації), ці Правила встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання і каналізації міст та інших населених пунктів України. Пунктом 2.1.4 Правил технічної експлуатації визначено, що системи каналізації населених пунктів призначено для приймання, відводу і очистки вод з метою їх подальшого використання в народному господарстві чи випуску до водойм.
Зазначені положення свідчать про те, що процедура водовідведення включає в себе три елементи, нерозривно пов’язані між собою: приймання, відведення та очищення. Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснював приймання стічних вод до каналізаційної мережі міста Миколаєва, їх відведення, проте не забезпечив їх очищення.
П. 2.1.9 Правил технічної експлуатації визначено, що до функцій підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів комунальних підприємств або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України належить видача дозволів і технічних умов на приєднання до систем водопостачання і каналізації житлових і громадських будинків, промислових і комунально-побутових підприємств, погодження проектів водопостачання і каналізації окремих об'єктів.
Отже, наявним є перший елемент складу правопорушення –протиправна поведінка, яка полягає у незабезпеченні очищення стічних вод, прийнятих до каналізаційної мережі міста Миколаєва, та скидання їх в ріку Дністер.
Факт завдання шкоди навколишньому природному середовищу забрудненням ріки Дністер не заперечується відповідачем.
Причинний зв’язок між завданням шкоди та протиправною поведінкою полягає у тому, що недотримання відповідачем норм Правил приймання стічних вод та Правил технічної експлуатації призвело до забруднення вод ріки Дністер неочищеними стічними водами.
Суд не бере до уваги обґрунтування відповідачем відсутності своєї вини тим, що в зв’язку з неможливістю своєчасного закінчення робіт по реконструкції ОС-1, ці споруди експлуатуються з порушенням вимог природоохоронного законодавства, оскільки, як досліджено вище, нормативно-правові акти у сфері охорони навколишнього природного середовища не допускають здійснення діяльності із приймання та відведення стічних вод без забезпечення їх очищення.
Твердження відповідача про те, що розроблені і затверджені ГДС (знаходяться в матеріалах справи) для МКП «Миколаївводоканал»на день перевірки і по сьогоднішній день не діють і не можуть застосовуватись при розрахунку розмірів відшкодувань збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок скиду забруднюючих речовин у р. Дністер із зворотними водами з перевищенням гранично допустимого скиду із очисних споруд МКП «Миколаївводоканал», оскільки очисні споруди м. Миколаєва на день перевірки і по сьогоднішній день перебувають в процесі реконструкції, є безпідставним в зв’язку з наступним:
Відповідно до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 11.09.1996, № 1100) нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) і санітарно-гігієнічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем.
Під час проектування будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переоснащення та капітального ремонту діючих об'єктів не допускається впровадження технологій та засобів, що можуть призвести до скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, зазначених у списку Б переліку забруднюючих речовин, скидання яких нормується.
П. 2.12 Інструкції «Про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами»(затверджена Наказом Мінприроди від 15.12.1994 року №116) передбачає., що для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлювані ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини. Наприклад, для господарсько-побутових стічних вод - це рівень повного біологічного очищення.-
При встановленні ГДС допустимі концентрації речовин в зворотних водах діючого підприємства-водокористувача не повинні перевищувати значень фактичних середніх, проектних та відповідних типовому способу очищення концентрації речовин для даного випуску зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких зростають в процесі очищення, наприклад, азоту нітритів, азоту нітратів, а також розчиненого кисню).
Окрім того, відповідно до ст. 96 Водного кодексу України під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно забезпечуватися раціональне використання вод. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливої дії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів як безпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площі водних об'єктів. Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств, які за технологією виробництва не можуть бути переведені на оборотне водопостачання. Забороняється здійснення проектів господарської та іншої діяльності без оцінки їх впливу на стан вод.
Згідно ч.5 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органам на місцях спеціальну заяву про це.
Доказів подання зазначеної у вказаній нормі заяви відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності його вини у вчиненні правопорушення, яке полягає у забрудненні вод ріки Шкло неочищеними стічними водами.
Отже, заявлений позивачем позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 40, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 44, 70, 110, 111 Водного кодексу України, п. п. 1.2, 2.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, п. 1.1, 2.1.4, 2.1.9 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з МКП «Миколаївводоканал», 81650, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Воз’єднання, 10 (код ЄДРПОУ 03348809) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області збитки в розмірі 1986 316 грн. 70 коп. на спеціальний рахунок 33114331700332 в УДК у Миколаївському районі, МФО 825014, код платежу 24062100) в рахунок відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.
3. Стягнути з МКП «Миколаївводоканал», 81650, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Воз’єднання, 10 (код ЄДРПОУ 03348809) в дохід державного бюджету 19863,16 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Деркач Ю.Б.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2011 р.
Судове рішення № 17150267, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2306/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: