Рішення № 17146191, 03.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/15803.06.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 3010,65 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

Від позивачаНейчев О.А.

Від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3 010,65 грн., з яких 2383,14 грн. заборгованість по орендній платі, 332,96 грн. пені, 125,64 грн. інфляційні нарахування, 64,44 грн. 3 % річних, 85,67 грн. заборгованість по відшкодуванню земельного податку, 11,97 грн. пені, 4,51 грн. інфляційні нарахування, 2,32 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011 року порушено провадження у справі №58/158, розгляд справи призначено на 22.04.2011 року.

Розпорядженням від 22.04.2011 року, В.о. Голови Господарського суду міста Києва, Шевченко Е.О., у звязку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/158 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.05.2011 року.

Розпорядженням від 26.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у звязку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 58/158 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

У судовому засіданні 13.05.2011 року розгляд справи відкладався на 03.06.2011 р.

Представником позивача подано клопотанн про заміну назва позивача на Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії.

У судове засідання 03.06.2011 р. зявився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

29 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 34, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове, платне користування нежитлове приміщення (кабінет) по АДРЕСА_2, загальною площею 56,3 кв.м., з метою здійснення підприємницької діяльності по виготовленню металевих дверей, воріт та решіток.

На виконання договору, 29.07.2008 р. позивач передав відповідачу зазначене вище нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 29.07.2008 р.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, комунальні та інші платежі.

Згідно п. 3.1 договору оренди від 29 липня 2008 року № 34 орендна плата становить 1 860,00 грн. за перший місяць оренди без врахування індексу інфляції та ПДВ. Відповідно до п. 3.2. орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно п. 3.5 договору орендар здійснює 100% передплату до 5-го числа кожного місяця орендної плати, відшкодування комунальних витрат поточного місяця та відшкодування земельного податку згідно розрахунку.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни на оренду нерухомого майна від 29.07.2008 р. договірна ціна за перший базовий місяць разом з ПДВ становить 2332,00 грн.

Додатковою угодою від 10.11.2009 р. сторони погодили, що розмір орендної плати за місяць складає 2232,00 грн. з ПДВ та розмір земельного податку за місяць складає 85,67 грн.

На підтвердження виконання відповідачем своїх обовязків за договором у період з 29 липня 2008 року по квітень 2010 року, позивач надав суду банківські виписки (в матеріалах справи).

Проте, як зазначає позивач, останній раз було здійснено відповідачем орендну плату по виставленому рахунку № 12 від 15.02.2010 року за березень 2010 року у сумі 2 338,70 грн.

01 травня 2010 року орендоване приміщення було повернуто позивачу згідно акту прийому-передачі.

Проте, як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором орендар належним чином не виконав, і станом на 22 березня 2010 року він має заборгованість по орендній платі (за квітень 2010 року) в сумі 2383,14 грн., та заборгованість по відшкодуванню земельного податку у сумі 85,67 грн.

Позивач 01.06.2010 р. звертався до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості. Проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі у сумі 2383,14 грн. та заборгованість по відшкодуванню земельного податку у сумі 85,67 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 332,96 грн. пені, 125,64 грн. інфляційних нарахувань, 64,44 грн. 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати орендної плати, та 11,97 грн. пені, 4,51 грн. інфляційних нарахувань, 2,32 грн. 3 % річних нарахованих за прострочення сплати земельного податку.

Відповідно до п. 3.6 договору, усі платежі зазначені в п. 3.5 цього договору, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі підлягають індексації і за прострочення їх стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір пені складає 216,87 грн., розмір інфляційних нарахувань складає 126,31 грн., розмір 3 % річних складає 64,64 грн., нарахованих за прострочення сплати орендної плати, та розмір пені складає 7,80 грн., розмір інфляційних нарахувань складає 4,54 грн., розмір 3 % річних складає 2,32 грн., які відповідно нараховані за прострочення сплати земельного податку.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 216,87 грн. пені нарахованої за прострочення сплати орендної плати та 7,80 грн. пені нарахованої за прострочення сплати земельного податку за розрахунком суду та 125,64 грн. інфляційних нарахувань, 64,44 грн. 3 % річних, нарахованих за прострочення сплати орендної плати, 4,51 грн. інфляційних нарахувань, 2,32 грн. 3 % річних нарахованих за прострочення сплати земельного податку за розрахунком позивача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з витягу ЄДРПОУ станом на 30.05.2011 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, проте доказів припинення підприємницької діяльності відповідача суду не надано, тому підстави для припинення провадження у справі у відповідності з п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі відокремленого структурного підрозділу Київ-Петрівської філії (04655, м. Київ, вул. Полярна, 12-А, код ЄДРПОУ 26008588), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 2383,14 грн. (дві тисячі триста вісімдесят три гривні 14 коп.) боргу по орендній платі, 85,67 грн. (вісімдесят пять гривень 67 коп.) боргу по сплаті земельного податку, 216,87 грн. (двісті шістнадцять гривень 87 коп.) пені, 7,80 грн. (сім гривень 80 коп.) пені, 125,64 грн. (сто двадцять пять гривень 64 коп.) інфляційних нарахувань, 64,44 грн. (шістдесят чотири гривні 44 коп.) 3 % річних, 4,51 грн. (чотири гривні 51 коп.) інфляційних нарахувань, 2,32 грн. (дві гривні 32 коп.) 3 % річних, 97,92 (девяносто сім гривень 92 коп.) державного мита, 226,57 грн. (двісті двадцять шість гривень 57 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 08.06.2011 року.