Рішення № 17144827, 13.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.11 р. Справа № 32/150пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

до відповідача-1: Державного підприємства „Добропіллявугілля”, м. Добропілля

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля”, м. Добропілля

до відповідача-3: Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська”, м.Білозерське

про зобовязання відповідачів вчинити певні дії; заборону вчиняти дії та стягнення збитків у сумі 448814,40грн.

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №Н-01/3430 від 02.10.2008р.

від відповідача-1: ОСОБА_2 довіреність№1/332 від 16.03.2011р.

від відповідача-2: не зявився

від відповідача-3: Білецький О.О. довіреність б/н від 04.03.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1 Державного підприємства „Добропіллявугілля” м. Добропілля; відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля” м. Добропілля; відповідача-3 Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” м. Білозерське про:

1. зобов'язання відповідачів демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна;

2. зобов'язання відповідачів усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції;

3. зобов'язання відповідачів відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової;

4. заборону відповідачам повторне встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання;

5. стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року, позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010 року у справі № 32/150пн та рішення господарського суду Донецької області від 20.09.2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на праві господарського відання належить індивідуально визначено майно - підїзна колія № 2 довжиною 417 погонних метра, яка розташована на земельній ділянці, що видана на праві постійного користування; наведене майно знаходиться в оренді у відповідача-3, який повинен був забезпечувати його схоронність, відповідачем-1 без узгодження з позивачем було здійснено частковий демонтаж майна позивача довжиною 16 м та встановлено металеву огорожу та конструкції, внаслідок чого майно позивача втратило цілісність, що свідчить про порушення прав позивача та призвело до заподіяння останньому збитків.

Позивачем, згідно з наданими суду поясненнями, повідомлено, що на момент розгляду справи, ваги та вагове обладнання ДП „Добропіллявугілля” демонтовано, огорожу та конструкції, розташовані на підїзній колії № 2 ст. Лунна прибрано, земельну ділянку та демонтовану частину підїзної колії поновлено.

В обґрунтування стягнення збитків в сумі 448814,40грн позивач посилався на наступне. В результаті здійснення відповідачем часткового демонтажу майна позивача довжиною 16 м та встановлення металевої огорожі та конструкцій Залізниця втратила доступ до свого майна, а вантажовідправником у період з 14.06.2010 р. по 17.06.2010 р. включно не було відвантажено згідно добових заявок та договору на подачу і забирання вагонів № 1/226 від 07.11.2008 р. 203 вагона; залізницею згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 26.03.09 р. № 317, зареєстрованого в Мін'юсті 15.04.09 за № 340/16356, розділ III, таблиця 2 (стор. 56) було недоотримано: збору за подачу та забирання вагонів всього на суму 57851,88 грн. та провізної плати згідно Розділу 4ТК№1потарифнійсхемі1(перевезеннявантажіввагонними відправками в універсальних вагонах)відстанціїЛуннадостанціїСтахановДонецької залізниці згідно декадної заявки та Тарифногокерівництва№4відстань174км всього на суму 392926,80 грн. Тобто, як стверджує позивач, загальна сума збитків залізниці у вигляді недоотримання збору за подачу та забирання вагонів і провізної плати складає 450778,68 гривень.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що певна частина залізничної колії є складовою належного йому на праві власності (господарського відання) майна, яке розташоване на земельній ділянці, яка належить йому на праві постійного користування; демонтаж частини колії обумовлювався необхідністю проведення ремонтних робіт.

Відповідачем-1 зазначено, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди повинні бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами на підкріплення реальної можливості отримання потерпілою стороною відповідних доходів у разі, якби друга сторона виконала свої зобовязання належним чином; проте, позивач, не використовував залізничну колію № 2, на якій знаходяться вагові ваги, тобто, підстави для виникнення збитків у даному випадку відсутні. Крім того, відповідачем-1 зауважено, що підїздна колія № 2призначена тільки для транспортного обслуговування, а не для загального користування, як на тому наполягає позивач, що свідчить про порушення з боку відповідача-1 прав позивача.

Відповідачем-1 повідомлено також суд про те, що 27.09.2010 року відповідача-2 вилучено з ЄДРПОУ.

Відповідач-3 проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність. Так, відповідачем-3 зазначено, що вагонні ваги ВЕТ-150В15, в тому числі і залізнична колія № 2 довжиною 417п.м.к. є власністю відповідача-1, яке набуто ним на підставі договору № 08-151 від 18.03.2008 року; відповідачем-2 23.05.2007 року було зареєстровано право власності на будівлю вагової, прибудову, приміщення вагового механізму і на залізничну колію; в подальшому, 18.08.2010 року, відповідачу-1, який є правонаступником відповідача-2, у свою чергу було видано свідоцтво про право власності на наведене нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

07.11.2008 р. між ДП "Донецька залізниця" та ДП " Добропіллявугілля" укладено договір про подачу та забирання вагонів ДП "Добропіллявугілля" при станції Лунна ДП "Донецької залізниці" № 1/226-7522, в якому, згідно із статутом залізниці України, правилами перевезень вантажу і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вантаження і забирання з підїзної колії, яка належить та примикає до станції Лунна ДП "Донецької залізниці" через стрілку № 1 к путі №2 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею підїзної колії є знак "Межа підїзної колії", який встановлено у граничного стовпчика стрілки № 8.

03.02.2010 р. між ДП "Донецька залізниця" (орендодавець) та ТОВ "Шахта "Білозерська" (орендар) було укладено договір оренди підїзної колії від 03.02.2010 р. №Д/П 10000254/п4-8, за умовами якого Залізницею передано, а товариством прийнято в строкове платне користування окреме індивідуальне визначне майно - підїзна колія № 2 довжиною 417 п.м.к, що розташовано за адресою: Донецька область, ст. Лунна та знаходиться на балансі Красноармійської дистанції колії ДП "Донецька залізниця", з метою розміщення тензометричних ваг.

Згідно державного акта за № ЯЯ 057595 позивач є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 103,0269 га, яка розташована на території Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області, на якій розташована залізнична колія.

При цьому, в свідоцтві на право власності на нерухоме майно, виданому ВАТ ДХК "Добропіллявугілля" зазначено, що останньому належить обєкт нерухомого майна, а саме: будівля вагова літ. А - 7,0 кв.м; прибудова літ. а -1, загальною площею 8,5 кв.м; приміщення вагового механізму літ. Б 92,8 кв.м.; залізнична колія.

Згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, ВАТ ДХК "Добропіллявугілля" на підставі розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації № 365 від 21.09.2009 р., виділена в постійне користування земельна ділянка, загальною площею 0,0155га, яка розташована за адресою Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області за межами населеного пункту для експлуатації та обслуговування приймально-здавального пункту (вагова) шахти „Білозерська” (що діє на підставі розпорядження голови Добропільської райдержадміністрації №365 від 21.09.09р.).

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 02.04.2010 р. № 100 "Про припинення діяльності ВАТ "ДХК "Добропіллявугілля", Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України "Про управління обєктами державної власності", "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб" та ухвали господарського суду Донецької області від 28.01.2010 р. по справі № 15/301б ДП "Добропіллявугілля" є правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ "ДХК "Добропіллявугілля".

Станом на 01.06.2010 р. між ДП "Добропіллявугілля" та ВАТ "ДХК "Добропіллявугілля" складено передавальні баланси.

Розпорядженням голови Добропільської районної державної адміністрації від 31.05.2010 р. № 217 "Про припинення права користування земельної ділянками" припинено право користування ВАТ "ДХК "Добропіллявугілля" земельною ділянкою площею 0,0155га.

Після проведення приєднання, ДП "Добропіллявугілля" було отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.08.2010 р., згідно якого ДП "Добропіллявугілля" отримало право на обєкти нерухомості а саме: будівлю вагової літ. А-1, загальної площею 7,0кв.м; прибудови літ. а -1, загальною площею 8,5кв.м; приміщення вагового механізму літ. Б 1, загальною площею 92,8кв.м.; залізничної колії літ.I.

14-15 червня 2010 року відбулось демонтування ДП "Добропіллявугілля" частини залізничної колії, про що складено акт загальної форми № 91 від 14.06.2010 р.

Позивачем заявлено до суду позовні вимоги, зокрема, до Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля”.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, процесуальне законодавство передбачає, що сторонами у спорах, що підлягають вирішенню господарськими судами, можуть бути лише підприємства, установи, організації юридичні особи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Довідки Управління статистики у м.Добропіллі від 29.09.2010 року № 05-107/16, Відкрите акціонерне товариство Державну холдінгову компанію „Добропіллявугілля” 27.09.2010 року вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у звязку з реорганізацією, про що в Реєстрі 27.09.2010 року вчинено відповідний запис за № 12601120020000111.

Таким чином, відповідач-2 - Відкрите акціонерне товариство Державна холдінгова компанія „Добропіллявугілля” не є юридичною особою.

За таких обставин, вимоги позивача, заявлені до Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля”, не узгоджуються з положеннями ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, а даний спір, виходячи із субєктивного складу учасників процесу, не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У даному випадку не підлягають застосуванню положення п. 6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення провадження у справі у звязку з припиненням діяльності суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, оскільки ця норма може застосовуватись тільки у випадку, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. У спірних правовідносинах ДП "Добропіллявугілля" є правонаступником усіх прав та обовязків ВАТ "ДХК "Добропіллявугілля", що встановлено судом і про що зазначено вище.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині заявлених позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля” підлягає припиненню в порядку п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Заявлені позивачем позовні вимоги, що підлягають розгляду у даній справі, полягають, зокрема, у зобовязанні відповідачів вчинити певні дії, а саме: демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції; відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, наданих позивачем до суду 13.07.2011 року письмових пояснень, фотографіями підїздної колії, та підтверджено представниками сторін, на теперішній час демонтовано ваги та вагове обладнання ДП „Добропіллявугілля”, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; прибрано металеву огорожу та конструкції, які були розташовані на підїзній колії № 2 ст. Лунна; відновлено земельну ділянку та демонтовану частину підїзної колії, на якій було розташовано вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової.

З огляду на викладене, з урахуванням наявності факту вчинення відповідних дій, на зобовязанні вчиненні яких відповідачами наполягав відповідач, суд робить висновок про відсутність між сторонами предмету спору у цій частині.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині позовних вимогДержавного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про зобов'язання відповідачів демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; зобов'язання відповідачів усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції; зобов'язання відповідачів відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової підлягає припиненню в порядку п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору.

Позивачем також було заявлено позовні вимоги про заборону повторного встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто, звернення до суду з вимогами повинно бути обумовлено наявністю порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, яке потребує захисту у судовому порядку та має місце на період звернення до суду.

При цьому, наявність такого порушення повинна бути доведена належними та допустимими доказами.

Позивач, звертаючись з вимогою про заборону відповідачам повторного встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання, припускає, що такими діями в майбутньому буде порушено його права та охоронювані законом інтереси.

Проте, діючим законодавством України не передбачена можливість звернення до господарського суду з вимогою, та, відповідно, прийняття судом рішення щодо захисту на майбутнє права, порушення якого на теперішній час відсутнє та яке, за думкою позивача, може бути порушено у майбутньому.

Неможливість такого захисту обумовлена також неможливістю доведення порушення права у майбутньому фактичними даними, які станом на період розгляду справи відсутні та можуть бути наявними в періоді часу, який ще не наступив.

З огляду на викладене, позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про заборону відповідачам повторне встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн., суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобовязання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як то:

- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

- шкідливий результат такої поведінки (збитки);

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

- вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Тобто, для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків, необхідно з'ясовувати питання щодо наявності повного складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, позивачем не доведено, та з матеріалів справи не вбачається наявності всіх умов, які є необхідними для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.

Так, в ході розгляду спору сторонами пояснено суду, що демонтована ділянка залізничної колії є складовою частиною вагонних ваг, які у спірний період піддавались ремонту, відновленню та (або) реконструкції.

З матеріалів справи вбачається, що вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 є власністю ДП „Добропіллявугілля”, що обумовлює відсутність протиправності проведення ним будь-яких ремонтних або відновлювальних робіт щодо свого майна.

Також, наявність збитків обґрунтовується позивачем тільки невиконанням плану перевезень по ш. „Білозерська” за червень 2010 року у певній кількості вагонів, що на його думку підтверджується даними облікової картки. З цих даних вбачається, що протягом червня 2010 року недовантажено з вини відправника (ТОВ „Шахта „Білозерська”) 178 вагонів.

Проте, будь-яких доказів, які б обумовлювали причинний зв'язок між проведенням ДП „Добропіллявугілля” ремонтних робіт на ваговому обладнанню та наявністю у ТОВ „Шахта „Білозерська” вини у недовантажені певної кількості вагонів позивачем до матеріалів справи не долучено. Позивачем не визначено та не доведено ступінь вини відповідачів, не доведено міру відповідальності кожного з відповідачів у заподіяні збитків, на наявності яких він наполягає.

З огляду на викладене, позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 225 Цивільного кодексу України ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, п.п. 1, 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про зобов'язання відповідачів демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; зобов'язання відповідачів усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції; зобов'язання відповідачів відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової; заборону відповідачам повторне встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання; стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн. відмовити частково.

Провадження у справі в частині позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про зобов'язання відповідачів демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; зобов'язання відповідачів усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції; зобов'язання відповідачів відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової припинити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Відкритого акціонерного товариства Державної холдінгової компанії „Добропіллявугілля” про зобов'язання відповідачів демонтувати вагонні ваги, вагове обладнання, будівлю та споруду вагової, розташовані на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Луніна; зобов'язання відповідачів усунути порушення прав позивача як власника - відновити демонтовану ділянку під'їзної колії № 2 (довжиною 417 п.м.к., яка розташована за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна) та прибрати металеву огорожу та конструкції; зобов'язання відповідачів відновити земельну ділянку, на якій розташовані вагонні ваги, вагове обладнання, будівля та споруда вагової; заборону відповідачам повторне встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання; стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн. припинити.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” до Державного підприємства „Добропіллявугілля”, Товариства з додатковою відповідальністю „Шахта „Білозерська” про заборону відповідачам повторне встановлення на під'їзній колії № 2 за адресою: Україна, Донецька область, ст.Лунна частково демонтованого вагового обладнання; стягнення з відповідачів на користь позивача заподіяних збитків у розмірі 448814,40грн. відмовити.

Суддя Гончаров С.А.