Рішення № 17144406, 20.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р.

Справа № 5004/1060/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Любешівської філії ПАТ «Волиньобленерго», смт.Любешів

до відповідача: Любешівського районного відділу Управління МВС України у Волинській області, смт.Любешів

про стягнення 8873,92 грн.

СуддяШум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1 (дов.№19/26-1185 від 04.04.2011р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго»в особі Любешівської філії ПАТ «Волиньобленерго»просить стягнути з відповідача - Любешівського районного відділу Управління МВС України у Волинській області 8873 грн. 92 коп. заборгованості за спожиту електроенергію за період з січня 2011р. по травень 2011р. в т.ч. 8409 грн. 99 коп. основного боргу, 206 грн. 37 коп. пені, 215 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 42 грн. 40 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні надавши суду витребувані останнім документи предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі.

Відповідач відзиву суду не представив, позов не оспорив, представника в судове засідання не направив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, про дату та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

25.10.2004р. між Любешівською філією ВАТ «Волиньобленерго»(правонаступником якого є ПАТ «Волиньобленерго») та Любешівським районним відділом Управління МВС України у Волинській області укладено договір про постачання електричної енергії №531-0092000 з відповідними додатками.

Укладена між сторонами угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом не визнавалася, сторонами розірвана не була, у звязку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.

У відповідності до умов вказаної угоди позивачем було взято на себе зобовязання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобовязання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 угоди встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. За дату оплати приймається дата списання коштів з розрахунку споживача або внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

На виконання умов зазначеного договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за період з січня місяця 2011р. по травень 2011р. на загальну суму 13199,99 грн., що підтверджується рахунками за активну електричну енергію №531-0092000/01-АЕ від 21.01.2011р., №531-0092000/02-АЕ від 22.02.2011р., №531-0092000/03-АЕ від 22.03.2011р., №531-0092000/04-АЕ від 22.04.2011р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобовязання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором виконані не були.

Оплата за використану електричну енергію відповідачем здійснена частково на суму 4710,00 грн.

У звязку з викладеним на день розгляду справи господарським судом, заборгованість відповідача перед Любешівською філією ПАТ "Волиньобленерго" склала 8409,99 грн. по оплаті спожитої електричної енергії. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

В результаті невиконання відповідачем зобовязань взятих перед позивачем у відповідності до ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України, ст.ст. 229, 230 Господарського кодексу України, п. 8.1. Правил користування електричною енергією та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" та згідно п. 4.2.1 договору за неналежне виконання договірних зобовязань та несвоєчасне проведення обовязкових платежів позивачем нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду розрахунку за період з січня 2011р. по травень 2011р. склала 206 грн. 37 коп.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не надав доказів по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором, в повному обсязі.

У звязку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, у звязку з неналежним виконанням зобовязань.

Обовязок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 215 грн. 16 коп. збитків, завданих інфляцією та 42 грн. 40 коп. 3% річних.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх Любешівським районним відділом УМВС України у Волинській області та непроведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги предявлені до відповідача підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 144, 173, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути із Любешівського районного відділу Управління МВС України у Волинській області (смт.Любешів, вул. Незалежності, 95, код ЄДРПОУ 08670556) на користь публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго»в особі Любешівської філії ПАТ «Волиньобленерго» (смт.Любешів, вул.Незалежності, 2а, код ЄДРПО 00131512) 8409 грн. 99 коп. основного боргу, 206 грн. 37 коп. пені, 215 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 42 грн. 40 коп., а всього 8873 грн. 92 коп. та 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М. С. Шум

Повний текст рішення

складено та підписано

20.07.11