Рішення № 17143960, 11.07.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

С

Справа № 2 3087/2011

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Дніпро»про стягнення заборгованості за договором вкладу на депозитний рахунок та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до КС «Дніпро»про стягнення заборгованості за договором вкладу на депозитний рахунок та стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між ним та відповідачем було укладено пять договір внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, згідно з якими він вніс внесок на соціально депозитні рахунки відповідача на загальну суму 22000 гривень 00 копійок. Відповідно до умов договору він звернувся до відповідача з вимогою про повернення йому вкладів, однак дотепер відповідач суму вкладів не повернув, у звязку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами вкладу на депозитний рахунок у розмірі 22 000 гривень 00 копійок, та стягнення заподіяної йому моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, а також судових витрат (а.с. а.с. 4 5).

Позивач у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, де також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 38).

Представник відповідача в судове засідання не зявився про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 33, 37).

У звязку з зазначеним клопотанням, яке надійшло на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 25 серпня 2009 року між сторонами був укладений договір внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2, згідно з яким позивач вніс внесок на соціально депозитний рахунок відповідача у сумі 5000 гривень 00 копійок, строком дії до 25 серпня 2010 року з встановленими 26,00 % річних. Також, 02 лютого 2010 року між сторонами був укладений договір внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_3, згідно з яким позивач вніс внесок на соціально депозитний рахунок відповідача у сумі 3000 гривень 00 копійок, строком дії до 02 лютого 2011 року з встановленими 26,00 % річних. Крім того, 16 лютого 2010 року між сторонами були укладені договори внесків (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 згідно з яким позивач вніс внески на соціально депозитні рахунки відповідача у сумі 4000 гривень 00 копійок, 5000 гривень 00 копійок та 5000 гривень 00 копійок, відповідно, строком дії до 16 лютого 2011 року з встановленими 26,00 % річних (а.с. а.с. 7, 9, 11, 13, 15).

Позивач свої зобовязання за депозитними договорами соціальних депозитів № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 виконав у повному обсязі, шляхом внесення вкладів на загальну суму 22000 гривень 00 копійок (а.с. а.с. 8, 10, 12, 14, 16).

Зазначені правові відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про кредитні спілки», а також депозитними договорами соціальних депозитів.

Відповідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обовязки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод.

Згідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки»внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Відповідно до ч. 2 цієї статті, кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Відповідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. п. 3.1.3, 3.1.4 договорів внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитні рахунки №НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, №НОМЕР_5, № НОМЕР_6 від 25 серпня 2009 року, від 02 лютого 2010 року та від 16 лютого 2010 року, кредитна спілка зобовязується забезпечити зберігання та повернення вкладнику внеску на його вимогу.

Судом встановлено, що у вересні 2010 року ОСОБА_1 позивач звертався до КС «Дніпро»із заявою про повернення йому грошових внесків та процентів, однак йому в цьому було відмовлено.

Зважаючи на те, що внески на загальну суму 22 000 гривень 00 копійок за договорами внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитні рахунки №НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6, які перебувають на депозитних рахунках, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки», належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, він має право вимагати від КС «Дніпро»їх повернення, що відповідає ч. 2 ст. 23 вказаного Закону, умовам укладених із ним договорів соціального депозиту та ст. 41 Конституції України.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач взяті на себе обовязки по договору не виконав, грошові внески та відсотки за договорами позивачу не повертає, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 11 ЦПК України та в межах позовних вимог позивача, стягнути з нього на користь позивача грошові кошти в сумі 22 000 гривень 00 копійок.

Разом з цим, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів»чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»відносини, що виникли із даних договорів внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитні рахунки №НОМЕР_2 від 25 серпня 2009 року; № НОМЕР_3 від 02 лютого 2010 року; та № НОМЕР_4, №НОМЕР_5, № НОМЕР_6 від 16 лютого 2010 року, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Пунктом 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоровя продукцією.

Будь яких доказів того, що невиплата відповідачем позивачу грошових коштів по договору депозиту створила ситуацію, яка могла стати небезпечною для його для життя і здоровя, суду позивачем не надано, тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення з КС «Дніпро»моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень 00 копійок, задоволенню не підлягають.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 220 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 10, 23 Закону України «Про кредитні спілки», ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», ст. ст. 11, 526 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 158, 169, 197, 208, 209, 212 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Дніпро»про стягнення заборгованості за договором вкладу на депозитний рахунок та стягнення моральної шкоди частково задовольнити.

Стягнути із Кредитної спілки «Дніпро»(код 33972780) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість за договорами внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитні рахунки №НОМЕР_2 від 25 серпня 2009 року, № НОМЕР_3 від 02 лютого 2010 року, № НОМЕР_4 від 16 лютого 2010 року, № НОМЕР_5 від 16 лютого 2010 року, № НОМЕР_6 від 16 лютого 2010 року в сумі 22000 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 220 гривень 00 копійок, разом 22 340 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя М.М. Бібік