Рішення № 17127072, 25.05.2011, Залізничний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1145/2011

"25" травня 2011 р. рокум. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономній Республіці Крим у складі головуючого судді Якушевої Т.В., при секретарі Тодорашко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет та мобільного звязку,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет у розмірі 1088 грн. 47 коп. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» мотивовані тим, що 08.09.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 4797132 про надання послуг мобільного звязку та договори № 4578186 та № 4578196 від 31.12.2008 року про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет та додаткові угоди № 4196077 від 31.12.2008 року до договору № 4578186 та додаткова угода № 4196085 від 31.12.2008 року до договору № 4578196 про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет. Після укладення цієї угоди, відповідачу було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли позивачу, як сплата за надані послуг. Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» вказує, що відповідачем його зобовязання за договором не виконувалися, через що утворилася заборгованість за надані послуги звязку у розмірі 434, 31 коп., крім того згідно з умовами п. 1.4 Додаткової угоди у разі у разі дострокового припинення дії основного договору або у разі дострокової відмови абонента від основного договору, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції у розмірі 1, 36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п. 1.1 (730 календарних днів) додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення її дії, тобто відповідачу було нараховано штраф у розмірі по договору № 4578186 327, 76 за 241 день, та по договору № 4578196 - 326,40 грн. за 240 днів.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надавши до суду заяву, в якій просив справу вирішити по суті у судовому засіданні за його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі шляхом ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, як не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи але надав суду письмові заперечення.

Оскільки відповідач, вважається таким, що повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, суд вважає за можливе повести заочний розгляд справи у відповідності до вимог статей 224-226 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, у разі невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини між сторонами, які регулюються главою 49, 50, 51 ЦК України.

Судом встановлено, що 08.09.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 4797132 про надання послуг мобільного звязку та договори № 4578186 та № 4578196 від 31.12.2008 року про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет та додаткові угоди № 4196077 від 31.12.2008 року до договору № 4578186 та додаткова угода № 4196085 від 31.12.2008 року до договору № 4578196 про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет. Після укладення цієї угоди, відповідачу було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 для урахування кількості та вартості наданих послуг, а також грошей, що надійшли позивачу, як сплата за надані послуг.

Згідно п. 1.1. Договору № 4797132 від 08.09.2009 року на надання послуг мобільного звязку, позивач надав відповідачу послуги мобільного радіотелефонного звязку у межах України та міжнародної лінії.

Згідно п. 2.4.2. Договору відповідач зобовязався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру у мережі мобільного звязку «МТС України» по всіх телефонах, зареєстрованих на його особливому рахунку.

Згідно п. 2.4.3. Договору відповідач зобовязався сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу., але відповідач неналежно виконував свої зобовязання по Договору, передбачені п. 2.4., а саме систематично не вносив оплату за надані послуги.

Згідно п. 1.1. договорів № 4578186 та № 4578196 від 31.12.2008 року про надання безпровідного доступу до мережі Інтернет, позивач надав відповідачу послугу безпровідного доступу до мережі Інтернет.

Згідно п. 4.1 договорів відповідач зобовязався користуватися послугою у повній відповідності до умов договору та умов користування, та згідно п. 4.3 відповідач мав сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу на протязі 730 календарних днів, що передбачено п. 1.1 додаткової угоди до договору, але відповідачем неналежно виконувалися зобовязання по договору, передбачені п. 4.3., а саме систематично не вносив оплату за надані послуги звязку.

Останній платіж відповідачем був проведений 01.03.2010 року, не дивлячись на те, що користувався він даними послугами до 26.09.2010 року, та договори були розірвані на підставі п. 5.2. договору № 4797132 від 08.09.2009 року та п. 7.4. договорів № 4578186 та № 4578196 від 31.12.2008 року за ініціативою позивача.

Тобто вищевказані умови договору відповідач належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість за надані послуги звязку в сумі 434, 31 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги звязку 434,31 грн. доведені та підлягають задоволенню.

Крім того згідно з умовами п. 1.4 Додаткових угод у разі у разі дострокового припинення дії основного договору або у разі дострокової відмови абонента від основного договору, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції у розмірі 1,36 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п. 1.1 (730 календарних днів) додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення ії дії, тобто відповідачу було нараховано штраф у розмірі по договору № 4578186 327, 76 за 241 день, та по договору № 4578196 - 326,40 грн. за 240 днів, а разом складає 654,16 грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком але договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

З 07.06.2010 року позивачем в односторонньому порядку був тимчасово обмежений доступ до мережі Інтернет відповідачу по договорам. 26.09.2010 року з ініціативи «МТС Україна» у звязку з заборгованістю за послуги звязку договори було розірвано.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 546 ЦК України з метою належного виконання зобовязання його може бути забезпечено неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.

За змістом цих норм закону забезпечення виконання зобовязання у вигляді неустойки (штрафу, пені) це санкція спрямована на виконання зобовязання, що може бути застосована лише до реальних зобовязань, які є чинними й дія яких не припинена; нею може забезпечуватись лише дійсна вимога, розмір якої обраховується із суми невиконаного, неналежно виконаного чи несвоєчасно виконаного зобовязання за фактично надані послуги. У разі розірвання договору така санкція не може нараховуватися на майбутнє, оскільки надання послуг припинилося.

Судом встановлено, що договори між сторонами розірвано з ініціативи ПАТ «МТС України» за несплату відповідачем заборгованості за надані послуги звязку, тому з цього часу зобовязання між сторонами було припинено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що передбачена п. 1.4. додаткової угоди договірна санкція не може бути видом забезпечення зобовязання, тому в частині стягнення з відповідача договірної санкції у сумі 654,16 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, у відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, у разі задоволення позову частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Повивачем було сплачено судові витрати у розмірі 171,00 грн., а саме судовий збір 51,00 грн., та витрати на ІТЗ 120,00 грн.. З відповідача на користь позивача належить до стягнення судовий збір у розмірі 20,40 грн. та витрат з ІТЗ 48,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 509, 526, 546 Цивільного кодексу України, 10, 11, 60, 74, 88, 130, 174, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» в особі Кримського територіального управління ПрАТ «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг безпровідного доступу до мережі Інтернет та мобільного звязку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (р/рахунок 26008526, МФО 300335 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, код 14333937) заборгованість за надані послуги звязку у сумі 434 гривень 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (р/рахунок 26008526, МФО 300335 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, код 14333937) судовий збір у розмірі 20,40 грн. та витрат з ІТЗ 48,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя