Рішення № 1712190, 09.04.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.2008 Справа № 11/25

За позовом Військового прокурора Ужгородського гарнізону, м.Ужгород в інтересах держави в особі Західного оперативного командування та Ужгородського військового лісництва, м.Перечин

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Т.Поляна Перечинського району

про  стягнення 24949,41грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - не з"явився.

від відповідача - не з"явився.

з участю Кащука О.О. - помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону

СУТЬ СПОРУ:  Військовий прокурор Ужгородського гарнізону, м.Ужгород звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Західного оперативного командування та Ужгородського військового лісництва, м.Перечин про стягнення з відповідача 23248,50грн. заборгованості, за одержану останнім ділову деревину шпилькових порід, згідно договору №9 від 05.04.2006, а також 1700,91грн. пені.

Відповідач письмовий відзив на позов та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, у зв"язку з чим спір вирішується за наявними у справі матеріалами та без його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

СУД ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі 05.04.2006 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач, Ужгородське військове лісництво квартирно-експлуатаційного управління Західного оперативного командування, зобов"язувався передати у власність відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1, ділову деревину на загальну суму 43448,40 грн. згідно лісорубного квитка №19 від 20.02.2006, а останній зобов"язувався її оплатити.

 Відповідно до п.2.1 договору постачальник (позивач) зобов"язувався відпустити покупцеві (відповідачу) 210куб.м. ділової деревини породи "бук" за ціною 143,50грн. за 1 куб.м. без ПДВ на суму 30135грн. та 352 куб.м. дров паливних за ціною 17,25грн. за куб.м. без ПДВ на суму 6072грн. (всього на суму 43448,40грн.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача згідно накладної №16 від 22.02.2007 (товарно-транспортої накладної №88 ) ділову деревину у кількості 340грн. на суму 23248,50грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таку вимогу позивач надіслав відповідачу у претензії №85 від 18.07.2007, таким чином останній повинен був провести оплату заборгованості не пізніше 25.08.2007, однак, не провів до цього часу, у зв"язку з чим сума 23248,50грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 1700,91грн. пені за прострочку оплати, однак, у її стягненні належить відмовити, оскільки договором №9 від 05.04.2006 пеня не передбачена, що суперечить Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та п.4 статті 231 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1):

а) на користь Західного оперативного командування в особі Ужгородського військового лісництва (м.Перечин, пров.Червоноармійський,5, код 22999043) суму 23248,50грн. боргу;

б) в дохід державного бюджету 232,48 грн. державного мита по коду бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 057.

в) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”

(р/р 31218259700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код 22108040) суму 114,20 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

3. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя