Рішення № 17107613, 11.07.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-3125/2011

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря –Чудновської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2011 року звернулося ПАТ «Універсал Банк»з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 125946,69 грн., судового збору в сумі 1239,46 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № BL 7517 від 28.07.2008р. ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 115 000 грн.

07.07.2009р. між банком та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № BL 7517 від 28.07.2009р

Через невиконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем по кредитному договору станом на 16.11.2010р. виникла заборгованість у розмірі 125946,69 грн., з яких: сума заборгованості по сумі кредиту –102799,68 грн.; прострочена заборгованість по сумі кредиту –14724,20 грн.; заборгованість за по відсоткам –20240,43 грн.; сума заборгованості по підвищеним відсоткам –2906,58 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, справу слухати у його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував про що надав письмову заяву.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, про час та місце судового засідання слухання справи належним чином повідомлявся про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.224 ЦПК України.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з умовами кредитного договору № BL 7517 від 28.07.2008р., укладеного між позивачем та ОСОБА_1 банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 115 000 грн. строком до 30.06.2009р.

          Згідно вищезазначеного п.1.5.1 договору кредиту був наданий за відсотковою ставкою 31,95 % річних. Відповідно до п.1.2.2 договору кредиту був наданий на строк до 30.06.2009р.

          Згідно п.3.4.2 договору позичальник зобов’язується у строк, визначений договором, виконати свої зобов’язання по своєчасному погашенню суми заборгованості, а також сплачувати плату за користування кредитною лінією на користь кредитора. Згідно п.1.5.2 договору, дата сплати щомісячного платежу – другий робочий день місяця.

07.07.2009р. між банком та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № BL 7517 від 28.07.2009р., відповідно до якої сторони домовились, що позичальник зобов’язується виконувати свої зобов’язання за договором з урахуванням умов зазначених в додатковій угоді. Зокрема у відповідності до п.1.2 додаткової угоди станом на 07.07.2009р., фактична заборгованість позичальника в рамках кредитної лінії, вказаної в п.1.1 додаткової угоди, становить 107357,92 грн.

Відповідно до п.1.3.3.2 та п.1.3.3.2.1 у разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений договором та додатковою угодою встановлюється підвищена процентна ставка у розмірі 40% річних, якщо прострочення виникло після 30 червня 2009р.

Строком дії додаткової угоди №1, відповідно до додатку до додаткової угоди №1, що є невід’ємною частиною додатково угоди №1, визначено дату 01.07.2014р.

          Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом станом на 16.11.2010р. виникла заборгованість у розмірі 125946,69 грн., з яких: сума заборгованості по сумі кредиту –102799,68 грн.; прострочена заборгованість по сумі кредиту –14724,20 грн.; заборгованість за по відсоткам –20240,43 грн.; сума заборгованості по підвищеним відсоткам –2906,58 грн.

          Відповідачу було направлено письмову претензію з проханням погасити заборгованість, але погашення заборгованості за кредитним договором позичальником не здійснено.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник належним чином прийняті на себе зобов’язання по договору не виконувала, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність»та умов кредитного договору.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із частиною 2 статті 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст.629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. До судових витрат згідно зі ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

За таких підстав суд вважає за необхідне позов ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.          

          Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 624-625, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В :

          Позов ПАТ «Універсал Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 125 946 (сто двадцять п’ять тисяч дев’ятсот сорок шість) грн. 69 коп., з яких: сума заборгованості по сумі кредиту –102799 (сто дві тисячі сімсот дев»яносто дев»ять)грн..68 коп.; прострочена заборгованість по сумі кредиту –14724 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять чотири)грн.. 20 коп.; заборгованість за по відсоткам –20240 (двадцять тисяч двісті сорок)грн..43 коп.; сума заборгованості по підвищеним відсоткам –2906 (дві тисячі дев»ятсот шість)грн.. 58 коп.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев’ять) грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) грн.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення, позивачем –в загальному порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН