Рішення № 1708816, 29.02.2008, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-418/2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2008 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про «про стягнення аліментів на неповнолітню дитину», -

В С Т А Н О В И В :

28 січня 2008 року, позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, посилаючись на те, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем по справі з 11 червня 2005 року. Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач часто вживає спиртні напої. Може не приходити на ніч додому, свою заробітну плату приносить частково в сім'ю, з цієї причини між ними виникають постійні сварки, тому позивач була змушена залишити відповідача. Зараз вони живуть окремо.

Дитина живе з позивачем і знаходиться на її утриманні.

Відповідач працює на його утриманні нікого немає. Позивач не працює, до народження дитини також не працювала, доглядає дитину.

Відповідач добровільно на утримання дитини допомогу не надає.

На підставі викладеного позивач прохає суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ¼ частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду и до досягнення дитиною повноліття; допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць; зобов'язати відповідача надати суду довідку про свої доходи; судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи стягнути з відповідача по справі.

29 лютого 2008 року, у судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги. При цьому позивач вказала, що вона не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною і отримує соціальну допомогу у розмірі 130 гривень на місяць. Відповідач працює, однак матеріальну допомогу на отримання дитини надає не регулярно.

У судовому засіданні відповідач позов визнав, В своїх поясненнях відповідач вказав, що дійсно, в даному шлюбі, у них з позивачем, народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час проживає з позивачем, оскільки він не проживає з сім'єю. Відповідач зазначив, що він має нормальний стан здоров»я, інвалідом не являється, пільгами з держави ні якими не користується, ніякі утримання по виконавчим листам з нього не проводяться, він працює та отримує заробітну плату достатню для утримання дитини і про свій обов»язок утримувати сина, він знає.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

 Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопії свідоцтва про одруження (а.с.№9), судом встановлено, що дійсно між сторонами, 11 червня 2005 року, укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про що зроблено актовий запис №141.

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_3 (а.с.№10), вбачається, що дійсно - ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі «Батько» вказано - ОСОБА_2, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_1, позивач по справі.

Також, згідно довідки з місця роботи відповідача (а.с.№24), вбачається, що він дійсно працює на Лозівській дистанції колії м. Лозова на посаді ремонтника штучних споруд.

Позивач вказала, що вона не працює, до народження дитини також не працювала, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років та отримує соціальну допомогу в розмірі 130 гривень  (а.с.№23).

Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, вказав, що він знає про свій обов»язок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття і знає про своє право на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, однак, на даний час, цим правом він не скористався. Матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньою трьох років і отримує в з»язку з цим соціальну допомогу в розмірі 130 гривень на місць, що є недостатнім для належного забезпечення життєдіяльності дитини. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, працює, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ¼ частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду и до досягнення дитиною повноліття.

 У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу  за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, 367 ч. 1 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про «про стягнення аліментів на неповнолітню дитину» -  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця місто Лозова Харківської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, працюючого на Лозівській дистанції колії міста Лозова вулиця 38-ї Гвардійських дивізії, будинок-1 - на посаді ремонтника штучних споруд - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки міста Лозова Харківської області, ідентифікаційний НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 - аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня звернення позивачем до суду - 28 січня 2008 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення. в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп. ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд