Постанова № 1708161, 11.04.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року Справа № 44/365-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., суддя Сіверін В.І. , суддя Фоміна В.О.

при секретарі Березка О.М.

За участю представників сторін :

Позивача -Праведнікова Н.О.(голова правління), після перерви не з*явилась;

Відповідача -ОСОБА_2 ( дов. у справі);ОСОБА_3 ( дов. у справі) ;ОСОБА_4 ( дов. у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 207 Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської області від "26" грудня 2007 р. по справі № 44/365-07

за позовом Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку № 78 "Луч", м. Балаклія

до суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1, м. Балаклія

про витребування з незаконного володіння приміщень

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд прийняти рішення про повернення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Луч” незаконно відчуджених технічних приміщень, площею 116,6кв.м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна, 78; визнати за Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Луч” право власності на технічні приміщення площею 116,6 кв.м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна, 78. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначені приміщення незаконно були відчужені суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1.

Позивач заявою від 26.11.2007р. уточнив позовні вимоги і просить суд визнати договір купівлі-продажу від 29.11.2005р., укладений між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1., недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння нежитлові приміщення площею 116,6 кв.м., розташовані за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна, 78; зобов'язати громадянина ОСОБА_1. звільнити зазначені приміщення, а також покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2007 року (суддя Дюкарева С.В.) в задоволенні клопотань позивача про витребування документів відмовлено. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1. Відмовлено в задоволенні позову в частині витребування з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень площею 116,6 кв.м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна,78 та зобов"язання громадянина ОСОБА_1 звільнення зазначених приміщень. Стягнуто з позивача на користь Державного бюджету України 322,00 грн. державного мита.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 06 березня 2008 року представники позивача підтримали апеляційну скаргу .

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечують , вважають рішення господарського суду Харківської області законним , обґрунтованим і просять залишити його без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

 04.03.2008 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх.№ 1428) про проведення судового процесу з фіксацією технічними засобами та про надання позивачеві після судового засідання копії диску зі звукозаписом судового процесу. Клопотання в частині проведення судового процесу з фіксацією технічними засобами було задоволено колегією суддів та у відповідності до ст. 4-4 ГПК України судовий процес проводився з фіксацією технічними засобами. В частині клопотання про надання копії диску зі звукозаписом судового процесу , то в цій частині клопотання позивача також було задоволено , проте позивачеві роз*яснено , що копію звукозапису він може отримати не одразу після судового засідання , а після виготовлення та підпису протоколу судового засідання у строки , передбачені ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України .

Проти даного клопотання представники відповідача не заперечували.

Також 04.03.2008 року від позивача надійшло клопотання ( вх.№ 1427) про долучення до матеріалів справи висновку будівельно-технічного дослідження № 12269 від 21.02.2008 року , підготовленого спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, ст. науковим співробітником Гайдаржі І.О. ; запиту Балаклійського РВ МВС України від 28.02.2008 року, ксерокопій ст.ст. 36,38,4-5 ГПК України.

Представники відповідача проти задоволення клопотання заперечували , оскільки, на їх думку, дані додаткові докази не стосуються предмету спору.

Розглянувши клопотання , судова колегія вважає його обгрунтованим та таким , що підлягає задоволенню і додаткові докази були долучені до матеріалів справи.

28.03.2008 року через канцелярію суду ( вх.№1966) позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів .

Представники відповідача проти задоволення клопотання заперечували.

Колегія суддів , порадившись , дослідивши надані позивачем матеріали дійшла висновку про долучення їх до матеріалів справи для повного , всебічного та об*єктивного розгляду справи.

Також 28.03.2008 року від позивача надійшло клопотання ( вх.№1966) про зобов*язання Балаклійське БТІ виконати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.10.2007 року та надати оригінал інвентаризаційної справи в повному обсязі на житловий комплекс № 78 (б.№104) по вул. .Леніна в м. Балаклія

Представники відповідача проти задоволення клопотання заперечували .

Судова колегія , порадившись відхилила дане клопотання, оскільки в матеріалах справи міститься копія архівної справи на житловий будинок № 78 по вул. Леніна в м. Балаклії, надана БТІ Балаклійського району на вимогу господарського суду Харківської області , що є достатнім для вирішення справи по суті.

08.04.2008 року через канцелярію суду ( вх.№ 2228) надійшло клопотання про винесення згідно ст.90 ГПК України окремої ухвали та направлення її до прокуратури Харківської області для вжиття заходів прокурорського реагування до працівників Балаклійського БТІ Харківської області за порушення законодавства , а саме неодноразової видачі витягу на продаж нерухомого майна в житловому комплексі 78(104) по вул. Леніна м.Балаклія Харківської області .

 Дане клопотання було відхилено судовою колегією , оскільки ст. 90 Господарського процесуального Кодексу України не передбачає надіслання окремих ухвал на адресу органів прокуратури.

У судовому засіданні 08 квітня 2008 року позивачем заявлено усне клопотання про огляд оригіналів технічних паспортів на спірне нежитлове приміщення , виготовлених у 2002 році та у 2005 році .Дане клопотання задоволено і надані позивачем документи оглянуті судовою колегією.

Представником відповідача заявлено усне клопотання про огляд оригіналів документів наданих суду через канцелярію суду 04.04.2008 року ( вх.№ 2127) , а саме копію технічного паспорту , виготовленого у 2000 році, копію акту розмежування експлуатаційної відповідальності за технічний стан та обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж та споруд по балансовій належності.

Клопотання було задоволено та в засіданні 08.04.2008 року оригінали вищезазначених документів оглянуті судовою колегією.

У судовому засіданні 08 квітня 2008 року оголошено перерву для виготовлення повного тексту постанови до 14 год. 30 хвил. 11 квітня 2008 року.

Дослідивши матеріали справи , перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

29 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення -кафе літ. 1а на 25 місць ,вбудоване в житловому 9-типоверховому будинку , загальною площею 116,6 кв.м. , що знаходиться за адресою : Харківська обл., м. Балаклія ,вул. Леніна,78 на земельній ділянці земель міськземфонду. Право власності ОСОБА_1 на зазначене нежитлове приміщення було належним чином зареєстровано, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006р.

На установчих зборах власників квартир будинку № 78 по вул. Леніна у м. Балаклія Харківської області ( протокол № 1 від 31 травня 2001 року) створено Об'єднання ( товариство) співвласників багатоквартирного будинку “Луч” , Статут якого зареєстровано Рішенням виконкому Балаклійської міської ради від 31 червня 2001 року № 337. Відповідно до п.4.1 розділу 4 Статуту частини та елементи будинку , до яких належить і приміщення підвалів , де розташоване технічне обладнання будинку, перебувають у спільній частковій власності членів об*єднання.

Посилаючись на те, що спірні приміщення є підвальними у житловому багатоквартирному будинку та перебувають у спільній частковій власності членів об*єднання ( товариства) співвласників «Луч», позивач вважає , що спірний договір купівлі-продажу укладено сторонами з порушенням ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.390,ст.392 Цивільного Кодексу України , що і стало причиною звернення позивача до суду.

На підтвердження доводів , викладених в апеляційній скарзі ,позивач 04.03.2008 року надав Харківському апеляційному господарському суду висновок будівельно-технічного дослідження № 12269 від 21.02.2008 року , підготовленого спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, ст. науковим співробітником Гайдаржі І.О., відповідно до якого спеціаліст дійшов висновку , що нежитлові підвальні приміщення №№ У,ІУ,ІІІ площею 34,8 кв.м , що розташовані в житловому будинку по вул.Леніна,78 (104)(літ.«А-9») у м.Балаклея Харківської області, відносяться до допоміжних (технічних) приміщень , необхідних для забезпечення технічного обслуговування житлового будинку.

Що ж до решти площі нежитлового приміщення , розташованого за адресою :м.Балаклія , вул.Леніна,78 , а саме 81,8 кв.м ( 116,6 кв.м.- 34,8 кв.м. = 81,8 кв.м.), то позивачем не надано доказів , що ця площа відноситься до приміщень, необхідних для забезпечення технічного обслуговування житлового будинку .

Матеріалами справи ( а саме : рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 12.02.2003 року по справі № 2-350-2002р. та ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2003 року по справі № 22а-1268-2003р.) підтверджується , що в процесі приватизації було створено ВАТ «Будівельник», до статутного фонду якого не увійшов житловий фонд . Житлові будинки ( в тому числі і спірний будинок по вул. Леніна ,78) ,що не увійшли до статутного фонду ВАТ «Будівельник»обліковувались у нього на балансі . При створенні ЗАТ «Будкомплекс»житловий фонд був переданий на баланс закритого акціонерного товариства. Відповідно до рішення Балаклійської міської ради від 11 квітня 2001 року № 194 ЗАТ «Будкомплекс»було видано Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення кафе «Барвінок», вбудоване в житловий 9-типоверховий будинок у м.Балаклія , вул. Леніна 78 (б.104)( том.1 а.с.56). 17.04.2001 року між ЗАТ «Будкомплекс»та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу. Дані висновки судів також підтверджуються копією архівної інвентарної справи Балаклійського БТІ на житловий будинок № 78 по вул.. Леніна в м.Балаклії ( том 1 , а.с. 39-165).

Регіональне відділення Фонду Держмайна України по Харківській області звернулось до Балаклійського районного суду з позовом до ЗАТ «Будкомплекс»та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу від 17.04.2001 року недійсним та повернення майна державі. Рішенням Балаклійського районного суду від 12.02.2003 року у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те , що ОСОБА_5є добросовісним набувачем та умови угоди виконані в повному обсязі , а також з посиланням на рішення Балаклійського районного суду від 03.01.2002 року за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ «Будкомплекс», яким відмовлено у задоволенні позову про визнання угоди недійсною ( яке набрало законної сили) .

Ухвалою судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12 лютого 2003 року змінено . Стягнуто с ЗАТ «Будкомплекс», м.Балаклія Харківської області на користь держави через казначейство за місцем знаходження ЗАТ «Будкомплекс»18156 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Обґрунтовуючи рішення , суд мотивував тим , що фактичним власником майна , що не увійшло до статутного фонду ВАТ «Будівельник», а згодом ЗАТ «Будкомплекс»( в тому числі і спірного майна) під час передачі на баланс в ході приватизації , залишилась держава в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області , а тому суд дійшов висновку , що на користь власника підлягає стягненню сума , отримана ЗАТ «Будкомплекс»при укладення договорів купівлі-продажу .

Дана ухвала апеляційного суду Харківської області не оскаржена , рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 12.02.2003 року набрало законної сили .

Таким чином , під час розгляду вищезазначеної справи , суд вирішив спір , встановивши власником спірного майна державу Україна в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області, який у відповідності до ст.7 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» є уповноваженим органом держави по розпорядженню державним майном ,на користь якого було стягнуто кошти , а тому матеріальної шкоди державі не завдано.

Оскільки ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29 травня 2003 року по справі № 22а-1268-2003 р. визначено власником майна, придбаного по спірному договору, державу , то право вимоги майна у позивача , який вважає себе власником цього ж майна ,відсутнє.

Що ж до посилання представника позивача на рішення Конституційного суду України у справі № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 від 02.03.2004 року про офіційне тлумачення положень п.2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону ( справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків ) , то слід зазначити , що в Ухвалі Конституційного суду України від 12 травня 2004 року № 46-у/2004 справа № 2-40/2004 Конституційний суд України зазначив , що предметом розгляду справи Конституційного суду України 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004 від 02.03.2004 року були питання , що стосуються набуття власності громадянами права спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків при приватизації квартир( кімнат у квартирах ). Тому наведений в п.1.1 резолютивної частини Рішення від 02.03.2004 року перелік допоміжних приміщень (підвали, сараї ,кладовки, горища, колясочні і т.ін.) не є офіційним тлумаченням терміна «допоміжні приміщення»та інших термінів , що вживаються у законах.

Окрім цього , в обґрунтування вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі -продажу від 29.11.2005р., укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1, позивач посилається на висновок будівельно-технічного дослідження № 12269 від 21.02.2008 року , підготовленого спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, ст. науковим співробітником Гайдаржі І.О.. Даний доказ не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору , оскільки відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб,  які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Так , при дослідженні фактичних обставин справи , колегія суддів дійшла висновку , що наданий позивачем висновок спеціаліста не може бути визнаний доказом у розумінні ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»,оскільки даний висновок був виготовлений за листом заступника начальника головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації Левченкова О. Харківська обласна державна адміністрація не є стороною у даній справі; до матеріалів справи не додано лист , з яким начальник головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації Левченков О. звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, а предметом дослідження за цим висновком зазначено обстеження нежитлових підвальних приміщень загальною площею 109,6 кв.м по вул..Леніна,78(104)(літ. «А-9» у м. Балаклія , проте як спірними є приміщення загальною площею 116,6 кв.м.( уточнення позовної заяви від 26.11.2007 року , том ІІ.а.с.105-107).

До того ж , ОСОБА_2 є добросовісним набувачем ,яка скориставшись своїм правом власності на спірне приміщення уклала договір купівлі-продажу з відповідачем.

Окрім цього, права особи , яка вважає себе власником майна , не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди , в якій така особа не є стороною. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України ( «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 27.06.2007 року , № 04-5/120).

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1 статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивач в позовній заяві ( з урахуванням уточнень) не навів порушення вимог , визначених в статті 203 ЦК України , при укладенні спірного договору , що було б підставою для визнання цього договору недійсним .

З огляду на вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку ,що підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі -продажу від 29.11.2005 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1. ,відсутні і в цій частині вимог слід відмовити.

Проте , колегія суддів звертає увагу , що приймаючи рішення в цій частині та припиняючи провадження у справі , судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права та визначено суб*єктний склад спірного договору . Так, як підтверджується матеріалами справи , а саме договором купівлі-продажу від 29.11.2005 року , предметом даного договору є кафе літ.1а на 25 місць , вбудоване в житловому 9-ти поверховому будинку загальною площею 116,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська обл. , м.Балаклія, вул. .Леніна ,78 .

Відповідно до довідки відділу статистики у Балаклійському районі Головного управління статистики у Харківській області № 27 від 17.09.2007 року ОСОБА_1 є фізичною особою- підприємцем , зареєстрований у Балаклійській районній державній адміністрації Харківської області 21.11.2005 року за № 24470000000001406 . Тобто на момент укладення договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року відповідач був суб*єктом підприємницької діяльності , а тому даний спір у відповідності до приписів ст.ст. 1,21 Господарського процесуального Кодексу України є підсудним господарському суду .

З урахуванням обставин , викладених у даній постанові , інші доводи позивача в цій частині позовних вимог не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги .

З цих підстав рішення господарського суду Харківської області від 26 грудня 2007 року в частині припинення провадження у справі за вимогою позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року прийняте при неповному з*ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права , в зв*язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих вимог.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи , яка незаконно , без відповідної правової підстави заволоділа ним. Дана норма цивільного законодавства передбачає право власника на віндикаційний позов , згідно з яким власник , що не володіє вимагає у невласника, що незаконно володіє вилучення майна в натурі.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача передбачено статтею 388 ЦК України.

Проте , матеріалами та фактичними обставинами справи не підтверджується право власності позивача на спірне майно - нежитлові приміщення площею 116,6 кв.м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна,78, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині витребування з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень площею 116,6 кв.м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Леніна,78 та зобов"язання громадянина ОСОБА_1 звільнення зазначених приміщень , відсутні і в цій частині рішення господарського суду Харківської області від 26 грудня 2007 року є законним і підлягає залишенню без змін , а апеляційна скарга позивача в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Щодо вимоги позивача в апеляційній скарзі про винесення окремої ухвали про повернення 85,00 грн. державного мита , колегія суддів зазначає наступне.

За подання позовної заяви про повернення незаконно відчуджених технічних приміщень та визнання за позивачем права власності на ці приміщення позивачем сплачено 102,00 грн. державного мита .

Уточненною позовною заявою позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу від 29.11.2005р. недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння нежитлові приміщення та зобов'язати громадянина ОСОБА_1. звільнити зазначені приміщення . За подання цієї заяви позивачем сплачено 85,00 грн. державного мита.

Вимоги по визнання договору купівлі-продажу недійсним та виселення є пов*язаними між собою , за подання яких державне мито справляється в сумі 85,00 грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», державне мито за вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння справляється у сумі 1% від вартості майна , що складає 322 ,00 грн.

Проте , при стягненні державного мита , судом першої інстанції не врахована сума мита , сплаченого при поданні позову ( 102,00 грн.) , а тому колегія суддів вважає , що сума стягуваного з позивача державного мита повинна бути зменшена на 102,00 грн. і складати 220,00 грн. , а в цій частині рішення господарського суду підлягає зміні.

 Керуючись, 203,215,387,388 ЦК України, ст.ст.22,33,43,99,101,103-105 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія :

Постановила:

Клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів задовольнити.

Клопотання позивача про зобов*язання Балаклійське БТІ Харківської області надати оригінал інвентаризаційної справи на житловий комплекс № 78 (б.№104) по вул. Леніна в м. Балаклія відхилити.

Клопотання позивача про винесення окремої ухвали та направлення її до прокуратури Харківської області відхилити.

Клопотання позивача про огляд оригіналів технічних паспортів , виготовлених у 2002 та 2005 роках задовольнити.

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково .

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.07року по справі № 44/365-07 в частині припинення провадження у справі за позовною вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2005 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_1. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення , яким в позові відмовити.

Змінити рішення господарського суду Харківської області від 26.12.07року по справі № 44/365-07 в частині стягнення державного мита .

Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку № 78 "ЛУЧ" (Харківська область, м.Балаклія, вул.Леніна,78, код 25996681, р/р 26008301750340 ФАКБ Національний кредит в м.Балаклія, МФО 350705) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 220 грн. державного мита.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.12.07року по справі № 44/365-07 залишити без змін.

Повний текст постанови оголошений в судовому засіданні 11 квітня 2008 року .

Головуючий суддя Токар М.І.

Суддя Сіверін В.І..

Суддя Фоміна В.О.