Постанова № 17081510, 13.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

13.07.11 Справа № 5015/188/11

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого суддіСкрипчук О.С. СуддівДубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Біо-Захід»б/н від 14.04.2010 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року;

у справі № 5015/188/11;

за позовом ПП «Конекс», м. Вінниця;

до відповідача ПП «Біо-Захід», м. Львів

про стягнення 93210,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність б/н від 10.06.2011 року;

від відповідача ОСОБА_2 довіреність б/н від 09.03.2011 року;

ВСТАНОВИВ:

ПП «Конекс»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП «Біо-Захід»про стягнення 93210,62 грн., а саме 80900,20 грн. основного боргу, 6400,49 грн. пені, 5910,62 грн. 5% процентів за користування чужими коштами (враховуючи уточнення позовних вимог № 02-016 від 04.03.2011 року).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року у справі № 5015/188/11 (суддя Мороз Н.) позов ПП «Конекс»задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ПП «Біо-Захід»на користь ПП «Конекс»80900,20 грн. основного боргу, 6400,00 грн. пені та 5910,62 грн. процентів за користування чужими коштами.

Не погоджуючись з даним рішенням ПП «Біо-Захід»подало апеляційну скаргу б/н від 14.04.2010 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції виніс оскаржуване рішення за відсутності у судовому засіданні представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Позивачем подано до суду заперечення на апеляційну скаргу б/н і дати (вх № 4842 від 14.06.2011 року), в якому просить залишити рішення Господарського суду Львіської області від 29.03.2011 року без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2010 року між ПП «Конекс»(постачальник) та ПП «Біо-Захід»(покупець) було укладено договір поставки № 112-ВЛ. Згідно умов договору постачальник зобов'язався передати покупцю товар на умовах і строки визначені договором, а останній прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 323849,35 грн., що підтверджується видатковими накладними № 81653 від 28.06.2010 року, № 81668 від 28.06.2010 року, № 84983 від 05.07.2010 року, № 84951 від 05.07.2010 року, № 84956 від 05.07.2010 року, № 84966 від 05.07.2010 року, № 84965 від 07.07.2010 року, № 84969 від 05.07.2010 року, № 84954 від 05.07.2010 року, № 84955 від 05.07.2010 року, № 84950 від 05.07.2010 року, № 88641 від 12.07.2010 року, № 88630 від 12.07.2010 року, № 88643 від 12.07.2010 року, № 88642 від 12.07.2010 року, № 88648 від 12.07.2010 року, № 112166 від 31.07.2010 року, № 112163 від 31.08.2010 року, № 112173 від 31.08.2010 року, № 88632 від 12.07.2010 року, № 88650 від 12.07.2010 року, № 88646 від 12.07.2010 року, № 88640 від 12.07.2010 року, № 1090101 від 24.08.2010 року, № 109107 від 24.08.2010 року.

Відповідно до п.2.3 договору, розрахунок за товар поставлений по даному договору здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 30 банківських днів з моменту поставки.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач своїх зобовязань щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, у звязку з чим в останнього виник борг в сумі 80900,20 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 02-097 від 02.12.2010 року про стягнення заборгованості в сумі 195536,92 грн. Проте, дана претензія залишена без відповіді.

24.12.2010 року між сторонами був підписаний Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2010 року по 23.12.2010 року, з якого вбачається у відповідача існує заборгованість в сумі 124612,43 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Статтею 193 ГК України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 80900,20 грн. за отриманий товар.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобовязань в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 80900,20 грн. основного боргу.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 612 ЦК України).

В п. 6.2. договору сторони погодили, що при затримці оплати отриманого товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, 3 відсотки річних та 5 відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена в порядку ст. 536 ЦК України.

Так, судом першої інстанції обґрунтовано у відповідності до п. 6.2. договору стягнуто з відповідача на користь позивача 6400,49 грн. пені, 5910,62 грн. процентів за користування чужими коштами.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки не було направлено на адресу відповідача ухвали від 10.03.2011 року про відкладення розгляду справи на 29.03.2011 року є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні 10.03.2011 року був присутній представник відповідача.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Надіслання ухвал сторонам, третім особам, прокурору, які були присутні у судовому засіданні не передбачено.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддяСкрипчук О.С.

суддяДубник О.П.

суддяПроцик Т.С.

Постанова підписана 19 липня 2011 року.