Рішення № 17081112, 13.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 5/17-2221-2011 За позовом: Департамента комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 512,64 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 06.06.2011 року;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 512,64 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2011р. порушено провадження по справі №5/17-2221-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою «доставлено 17.06.2011 року».

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.07.2011 року в присутності представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.04.2005 року між Київською районною адміністрацією Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нежитлового приміщення №1-48/2005 (далі договір).

На підставі рішення Одеської міської ради 56-V від 27.06.2006 року «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконанням функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м.Одеси» функції орендодавця нежилих приміщень були передані представництву по управлінню комунальної власності Одеської міської ради (Департамент комунальної власності Одеської міської ради).

Згідно п.1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальної площею 9,3 кв.м.

Пунктом 1.2 встановлено термін дії договору з 05.04.2005р. по 05.03.2006р.

Згідно п.п.2.2, 2.4 договору за орендоване приміщення відповідач зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку №1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 13,25 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) Відповідач зобовязаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Позивач зобовязується передати відповідачу в оренду нежитлового приміщення згідно з п. 1.1 договору за актом приймання-передачі, якій підписується обома сторонами (п.3.4 договору).

Відповідно до п.4.10 договору оренди у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, відповідач сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

В порушення зазначених вимог, орендар не сплачував орендну плату в звязку з чим у нього утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 488,29 грн.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

З огляду на вищенаведені, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 488,29 грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обовязків за договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Оскільки відповідач свої зобовязання за договором договір оренди нежилого приміщення №1-48/2005 від 05.04.2005р. належним чином не виконав, позивачем нарахована пеня в розмірі 24,35 грн.

Відповідно до п. 7.11 договору дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, відповідач зобовязаний у 15-денний термін передати позивачу приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати позивачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Статтею 785 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

Відтак, приймаючи до уваги той факт, що строк дії договору оренди нежилого приміщення №1-48/2005 від 05.04.2005р. скінчився 05.03.2006 року та у відповідача відсутні правові підстави для використовування приміщення, яке ним орендувалось, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з нежилого приміщення, загальною площею 9,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Стосовно вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1-48/2005, судом розглянута та встановлено, що строк дії договору закінчився 05.03.2006 року та дія договору не була продовжена сторонами по справі, у звязку з чим суд вважає, що вимога про розірвання договору оренди не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65036, м. Одеса, вул. Артелерійська, 1, код 26302595, р/р 37326027001909 банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011 ) борг за орендну плату у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 29 коп. та пені у сумі 24 (двадцять чотири) грн. 35 коп., 187 (сто вісімдесят сім) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) з займаного нежитлового приміщення, перший поверх, загальною площею 9,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65036, м. Одеса, вул. Артелерійська, 1; код 26302595).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18.07.2011 р.

Суддя Погребна К.Ф.