Рішення № 17081110, 18.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2011 р.Справа № 34/17-1809-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Грата”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксія”

про стягнення 15000грн.

Суддя Ю.Г.Фаєр

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності №4 від 28.04.11р.;

від відповідача: не зявилися;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Грата”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх№2562/2011) до товариства з обмеженою відповідальністю „Оксія” про стягнення заборгованості за договором №17-КР/10 купівлі-продажу товару від 01.12.2010р. у сумі 15000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-1809-2011.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. строк розгляду справи продовжено у порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судові засідання представники не зявилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.12.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Грата” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Оксія” (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №17-КР/10, за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупцю, а покупець - прийняти та оплатити пісок річний за ціною 150грн. за 1т, загальною кількістю 100т, на загальну суму 15000грн.

Згідно з п.2.2. договору купівлі-продажу покупець зобовязаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Відповідно до п.3.1. оплата товару здійснюється покупцем за визначеною п.1.1. цього договору ціною та у визначений п.2.2. цього договору строк шляхом безготівкового розрахунку з продавцем на банківський рахунок продавця.

Строк дії договору купівлі-продажу закінчується після повного розрахунку покупця з продавцем за поставлений товар (п.5.2. договору купівлі-продажу товару №17-КР/10 від 01.12.2010р.).

На виконання умов договору від 01.12.2010 р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято пісок річний у обумовлені договором кількості, що відображено у підписаному та скріпленому печатками сторін акті приймання-передачі товару №17-НН від 15.12.2010р.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.03.2011р. сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15000грн.

У звязку з невиконанням прийнятого на себе зобовязання за договором купівлі-продажу товару №17-КР/10 від 01.12.2010р. щодо своєчасної оплати не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару, за отриманий пісок, позивач звернувся на адресу відповідача із претензією від 25.02.2011р. вих№25/02-1 з вимогою у місячний строк з дня отримання цієї претензії погасити заборгованість у сумі 15000грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно довідки філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в м.Одесі №063/1107/3375 від 20.05.2011р. на поточний рахунок позивача за період з 15.12.2010р. по 18.05.2011р. зарахування коштів у сумі 15000грн. від платника ТОВ „Оксія” з призначенням платежу: „за пісок річний за договором №17-КР/10 від 01.12.2010р.” не здійснювалось.

Посилаючись на вищезазначене та несплату відповідачем за отриманий від позивача товар у обумовлені договором строки, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутнього представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст.663, пп.1,2 п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обовязок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Грата” до товариства з обмеженою відповідальністю „Оксія” про стягнення 15000грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 150грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оксія” (код 31182221, адреса: 65023, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Грата” (код 19345902, адреса: 65039, м. Одеса, вул.Середньофонтанська, 16) заборгованість в сумі 15000 (пятнадцять тисяч)грн., витрати по сплаті держмита на суму 150(сто пятдесят)грн. та витрати на ІТЗ судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 19.07.2011р.