Рішення № 17080699, 12.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.11 р. Справа № 30/55

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Бахрамовій А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці", м. Київ, ідентифікаційний код 32313105

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернохліб", м. Донецьк, ідентифікаційний код 32313105

про: стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 7265,50грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю вих. № 26 від 18.04.11р.);

від Відповідача - не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 12.07.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці", м. Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернохліб", м. Донецьк (далі Відповідач) стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 7265,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором суборенди №186 від 31.12.2007р., внаслідок чого за період з січня по березень 2009р. утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди №186 від 31.12.2007р. з додатками, додаткову угоду № 1 від 25.04.2008р. та додаткову угоду № 2 від 15.12.2008р. до договору, акт здачі-прийняття робіт № -00000000000021 від 31.01.2009р., акт здачі-прийняття робіт № -00000000000047 від 28.02.2009р., акт здачі-прийняття робіт № -00000000000073 від 31.03.2009р., розрахунок суми боргу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283-286 Господарського кодексу України та на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 38-49).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не зявився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та змістом відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.а.с.39,40), достовірність яких презюмується за змістом ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи незважаючи на повернення поштового повідомлення із ухвалою суду, що надсилалися Відповідачу, оскільки діюче законодавство не покладає на суд обовязку із встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Позивач у судовому засіданні 12.07.2011р. підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, наполягаючи на розгляді справи за наявними доказами.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка без пояснення причин у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 і 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи, адже судом були забезпечені належні умови для реалізації Відповідачем своїх процесуальних прав, а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Київмлин” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хліб Києва” (Орендар) був укладений договір оренди №13/о (а.с.а.с. 18-21), згідно п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 3.1, 4.1 якого Орендодавець передає за актом прийому-передачі у строкове оплатне користування нежитлове приміщення по вул. Межигірська, 83 в м. Києві, площею 591,92 м. та по вул. Костянтинівська, 64 в м. Києві, площею 241,92 м., номери кімнат та недоліки приміщень на момент передачі в оренду, визначаються в акті приймання-передачі, а Орендар приймає в оренду приміщення, для розміщення офісу з правом суборенди, до 01.06.2008р.

Пункт 7.2. означеного договору містить положення про дозвіл Орендаря здавати обєкт оренди в суборенду без додаткового погодження із Орендодавцем, а додатковою угодою від 17.12.2007р. (а.с.22) строк дії Договору оренди №13/о був продовжений до 31.12.2009р.

31.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хліб Києва” (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) укладено договір суборенди №186 (а.с.а.с. 10-12), згідно п.п. 1.1., 1.2, 3.1, 10.1, якого Орендар передає за актом прийому-передачі, а Суборендар приймає в тимчасове володіння та користування приміщення в кількості однієї кімнати площею 17,7 кв.м. в місті Києві по вул. Межигірській, буд. 83, оф. 609, для розміщення офісу, до 01.01.2008р.

Згідно умов розділу 4 зазначеного договору Відповідач сплачує щомісячно орендну плату в сумі 2655,00 грн. без ПДВ, ПДВ 531,00 грн., всього на місяць з урахуванням ПДВ 3186,00 грн., до якої включаються: витрати на теплову енергію, електроенергію, гарячу та холодну воду, каналізацію, утримання ліфтів, вивіз сміття. (п.п. 4.1, 4.2.). Відповідач сплачує орендну плату в безготівковому порядку на рахунок позивача до 15 числа поточного місяця включно (п.4.3.). Своєчасність сплати орендних платежів п. 6.4. віднесена до обовязків Суборендаря.

01.01.2008р. обєкт оренди згідно із п.3.2 договору був переданий Відповідачеві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.46).

Додатковою угодою № 1 від 24.04.2008р. (а.с.13) розмір орендної плати за договором суборенди №186 з 01.05.2008р. збільшено до 3023,75 грн. без ПДВ, ПДВ 604,75 грн., всього на місяць з урахуванням ПДВ 3628,50 грн., а додатковою угодою № 2 від 15.12.2008р. (а.с.14) строк дії Договору суборенди №186 був продовжений до 31.12.2009р.

Факт надання Відповідачеві послуг з суборенди підтверджується підписаними без зауважень актами здачі-прийняття робіт № -00000000000021 від 31.01.2009р. на сумі 3628,5грн. (а.с.15), № -00000000000047 від 28.02.2009р. в сумі 3628,5грн. (а.с.16), тоді як акт здачі-прийняття робіт № -00000000000073 від 31.03.2009р. в сумі 3628,50 грн. (а.с.44) Відповідачем підписаний не був, однак, при цьому, доказів припинення орендних правовідносин до моменту складання такого акту або неможливості використання приміщення у березні 2009р. з незалежних від Суборендаря причин до матеріалів справи не надано.

В свою чергу, Відповідачем частково виконано свої зобовязання за договором суборенди № 186, сплативши орендну плату частково за січень 2009р. у сумі 3620,00 грн. (а.с.17), через що у нього склалась заборгованість у сумі 7265,50 грн. частково за січень 2009р. у сумі 8,50 грн., та за лютий 2009р. у сумі 3628,50 грн. та березень 2009р. у сумі 3628,50 грн.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Хліб Києва”, що оформлені протоколом № 5 від 05.11.2009р. змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю „Хліб Києва” на Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці".

Згідно довідки № юр-40 від 11.07.2011р. (а.с.43) за підписом керівника і головного бухгалтера та юрисконсульта Позивача, грошові зобовязання Відповідача на дату довідки за договором №186 від 31.12.2007р. складають стягувані 7265,50 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення розрахунків (а.с.42), складеного та надісланого (а.с.43) Позивачем на виконання вимог ухвали суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Положення ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України зумовлюють правомірність застосування зазначених норм і до відносин суборенди (піднайму), яким за своєю сутністю (з урахуванням встановлених судом обставин виникнення у Позивача права щодо обєкту користування) є укладений між сторонами договір оренди №159/06 від 01.05.2006р.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата, а отже і суборендна, вноситься орендарем (суборендарем/піднаймачем) незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати орендної плати згідно визначених умов п. 4.3. договору до 15 числа поточного місяця оренди. При цьому, відсутність підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт не є підставою для звільнення від суборендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи Відповідачем не сплачена у повному обсягу грошова сума за період з січня по березень 2009р. час, що знаходиться в межах періоду оренди за договором суборенди № 186 від 31.12.2007р. (з урахуванням угоди про продовження строку дії від 15.12.2008р.), укладеним між Позивачем та Відповідачем. Так, будь-яких належних доказів припинення вказаного грошового зобовязання відносно решти (з урахуванням часткової оплати в розмірі 3620,00 грн.) в сумі 7265,50грн. Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано, що дає підстави для констатації судом факту порушення означеного зобовязання Відповідачем у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України та кваліфікації самого Відповідача таким, що прострочив у розмінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Таким чином, суд, перевіривши арифметичний розрахунок заявлених вимог умов укладеного договору, дійшов висновку про їх обґрунтованість та можливість задоволення у розмірі 7 265,50 грн.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у повному обсягу покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь Позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці", м. Київ (ідентифікаційний код 32313105) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернохліб", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31297114) про стягнення заборгованості в сумі 7 265,50грн. задовольнити в повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернохліб", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31297114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці", м. Київ (ідентифікаційний код 32313105) заборгованість в сумі 7265,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернохліб", м. Донецьк (ідентифікаційний код 31297114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб столиці", м. Київ (ідентифікаційний код 32313105) державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2011р.

Суддя Попков Д.О.