Рішення № 17080697, 11.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.11 р. Справа № 44/98пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Сибірьової М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Центру поштового звязку №7 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 22020055

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Донецького обласного управління краматорського відділення №2865, м. Краматорськ, ідентифікаційний код 02789411

про: розірвання договору оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. та зобовязання відповідача звільнити приміщення

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю № 12-131 від 13.01.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю №3004 від 25.06.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 11.07.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Українське державне підприємство поштового звязку „Укрпошта” в особі Центру поштового звязку №7 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Донецького обласного управління краматорського відділення №2865, м. Краматорськ (далі Відповідач) про розірвання договору оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. та зобовязання відповідача звільнити приміщення

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобовязань за договором оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. щодо повернення обєкту оренди після закінчення строку дії договору оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. та повідомлення Орендодавця із запереченнями проти подальшої пролонгації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. з додатками та додатковими угодами, лист №10-07/686 від 26.09.2008р., лист №01-01/1049 від 20.08.2010р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 19, 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 525, 526, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи на підтвердження своїх вимог (а.с.а.с.101-109 т.1).

Під час нового розгляду справи, запровадженого постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2011р., Позивач у судовому засіданні усно підтримував вимоги первісного позову, проте будь-яких додаткових пояснень по суті спору з урахуванням вказівок касаційної інстанції та не надав.

Відповідач під час первісного розгляду справи надав відзив №3231 від 16.11.2011р. (а.с. а.с.86-88 т.1) з додатками (а.с.а.с.89-91 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на законність договору, його належне виконання сторонами та пролонгацію на два роки.

Під час повторного розгляду справи Відповідач надав відзив №2493 від 01.07.2011р. з додатками (а.с.а.с.2-22 т.2), в якому, заперечуючи проти позовних вимог, наголосив на: відсутності доказів надсилання заперечень проти подальшого продовження договору до завершення місяця після закінчення його строку; факті укладання вже після визначеної Позивачем дати припинення орендних правовідносин додаткової угоди до спірного договору.

У судовому засіданні 11.07.2011р. уповноважені представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування. При цьому, представник Позивача на запитання суду повідомив про відсутність доказів надсилання або вручення Відповідачу листа №10-01/718 від 01.10.2008р., а представник Відповідача заперечив факт отримання цього листа.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин в контексті вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2011р.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди №28-03-384 (а.с.а.с.7-11 т.1), згідно умов п.п. 1.1., 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення, загальною площею 60кв.м., яке розташовано на 1 поверсі приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 14, що знаходиться на балансі Краматорського ВПЗ (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить станом на 30.11.2001р. 64178,00грн., для використання з метою відкриття відділення Ощадбанку, строком до 31.12.2002р.

Пунктом 2.1. договору оренди (далі спірний договір) визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна. При цьому, згідно п. 2.2 спірного договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за перший місяць розрахунку - січень 2002р. становить 164,62грн. без ПДВ), оплата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, і сплаті до державного бюджету та Краматорського ВПЗ у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до розділу 5 договору оренди, на Відповідача, серед інших, були покладені зобовязання із своєчасного та в повному обсягу сплачувати орендну плату (п.5.2); у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві орендоване майно належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення або втрати (повної або його частини) орендованого майна з вини Орендаря (п.5.5.).

У пункті 10.6 спірного договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін, про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, а пунктом 10.7. визначили підстави для припинення його чинності, серед яких достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду та у разі закінчення строку, на який його було укладено, а п. 2.5. встановили, що у разі припинення цього договору майно повертається Орендодавцю аналогічно порядку встановленому при передачі майна Орендарю цим договором.

В перебігу дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди: №2 від 01.01.2003р.; № 3 від 12.08.2003р.; №4 від 01.01.2003р.; №6/28 від 31.12.2004р.; №6-28-1 від 01.12.2005р.; №7/28 від 25.10.2006р.; №8/28 від 25.09.2007р. (а.с.а.с.14-27 т.1), згідно яких змінювалися певні умови орендних правовідносин та неодноразово продовжувався строк дії договору - востаннє до 30.09.2008р.

29.06.2008р. Позивачем на адресу Відповідача був складений лист №10-7/686 (а.с. 28 т.1) з повідомленням про закінчення строку спірного договору 30.09.2008р. і наявність заперечень проти подальшої його пролонгації та необхідність отримання згоди Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області на укладання нового договору. Доказів надсилання або вручення означеного листа до справи надано не було.

01.10.2008р. Орендодавцем на адресу Орендаря був складений лист №01-01/718 (а.с.104 т.1), в якому з посиланням на ненадання документів згідно попереднього листа від 26.09.2008р. вказувалося про розірвання спірного договору 30.09.2008р. і необхідність повернення приміщення за актом приймання-передачі. Доказів надсилання або вручення означеного листа до справи надано не було і у судовому засіданні 11.07.2011р. представник Позивача на запитання суду повідомив про відсутність таких доказів, тоді як представник Відповідача заперечив факт отримання цього листа.

Відповідачем на адресу Позивача був надісланий лист №4723 від 12.12.2008р. з проханням відстрочити виселення з приміщення у звязку із тим, що документи для проведення конкурсу на укладання нового договору оренди перебувають на розгляді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

12.05.2009р. Позивач вручив Відповідачеві лист №02-01/654 від цієї ж дати (а.с.106 т.1) про необхідність звільнення приміщення в строк до 20.05.2009р., а у врученому 19.05.2011р. листі №01-01/697 (а.с.107 т.1) вказувалося на недійсність спірного договору у звязку із тим, що орендодавцем має бути Фонд державного майна України.

29.05.2009р. Орендодавець вручив Орендареві претензію №01-01/746 від 28.05.2009р. (а.с.108 т.1) про необхідність повернення спірного приміщення за актом в строк до 20.05.2009р.

20.08.2010р. Позивач вручив Відповідачу лист №01-01/1049 (а.с.а.с.29, 30 т.1) з вимогою повернути зазначене майно по договору №28-03-384 від 01.01.2002р., загальною площею 60кв.м., яке розташовано за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 14., посилаючись на закінчення строку орендних правовідносин 30.09.2008р. і надсилання згадуваних вище листів про відмову від його подальшої пролонгації.

01.01.2009р. сторонами був укладений додаток №4 (а.с.91 т.1) до спірного договору, яким визначалися орендні платежі на 2009р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи і під час нового розгляду на розірванні спірного договору і зобовязанні звільнити спірне приміщення.

Відповідач під час первісного розгляду справи надав відзив №3231 від 16.11.2010р. (а.с.а.с.86-88 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на автоматичне продовження строку дії спірного договору після 30.09.2008р. у відповідності до його п. 10.6 та положень ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України з огляду на укладання сторонами 01.01.2009р. додаткової угоди №4 до спірного договору

За результатами розгляду первісного позову рішенням Господарського суду Донецької області 11.01.2011р. (а.с.114 т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2011р. (а.с.а.с.147-149 т.1) позовні вимоги задоволені частково в частині зобовязання відповідача звільнити займане приміщення площею 60 кв.м., розташоване в місті Краматорську по вулиці Двірцева 14. Виходячи із змісту означених судових актів, суди дійшли висновку про припинення з 01.10.2008р. строку дії орендних правовідносин без їх подальшого автоматичного продовження через наявність заперечень Орендодавця, викладених у листі №01-01/718 від 01.10.2008р., доказом отримання якого був визначений лист Відповідача №4723 від 12.12.2008р.; при цьому лист Орендодавця №01-07/686 від 29.06.2008р. до уваги як доказ висування заперечень проти пролонгації прийнятий не був, зокрема - через відсутність підтвердження його надсилання.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 26.05.2011р. (а.с.а.с. 177-180 т.1) означені рішення попередні інстанцій були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Донецької області із застереженнями про правомірність висновку щодо неналежності як доказу заперечень проти продовження договору листа Позивача №01-07/686 від 29.06.2008р. та безпідставність кваліфікації листа Відповідача №4723 від 12.12.2008р. як відповіді і доказу отримання листа Орендодавця №01-01/718 від 01.10.2008р., а також щодо ненадання належної правової оцінки факту підписання між сторонами 01.01.2009р. додатку 34 до спірного договору про встановлення з січня 2009р. нового розміру орендної плати.

Згідно автоматичного розподілу справа № 44/98пн була передана на розгляд судді Господарського суду Донецької області Попкову Д.О.

Під час нового розгляду учасники справи підтримали свою позицію відносно первісного позову, викладену письмово, а Відповідач надав відзив №2493 від 01.07.2011р. з додатками (а.с.а.с.2-22 т.2), в якому наголошено на недоведеності Позивачем доказів висування заперечень проти автоматичного продовження спірного договору у період з 30.09.2008р. по 31.10.2008р.

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у позовній заяві, оскільки одночасне їх висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги повязані наданими доказами та підставами виникнення (порушення зобовязань з повернення майна за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Крім того, позиції щодо можливості висування в межах одного позову вимог про розірвання договору оренди і повернення орендованого майна дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із змісту п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовних вимог сутність розглядуваного спору полягає у розірванні договору оренди та повернення обєкту оренди.

Зважаючи на статус сторін, обєкту оренди та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, та умовами укладеного договору оренди №28-03-384 від 01.01.2002р.

Застосування до договору, який був укладений до набрання чинності вказаних Кодексів зумовлений триваючим характером орендних правовідносин та положеннями п.4 прикінцевих положень кожного із означених кодексів.

Виходячи з підстав позову, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору як на наслідку припинення дії договору через значення його строку і відмови від подальшої пролонгації та невиконання обовязку з повернення обєкту оренди.

Суд наголошує, що в контексті приписів ст.291 Господарського кодексу України та ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” закінчення строку дії договору та його розірвання у судовому порядку є самостійними, окремими, і більш того взаємовиключними підставами для припинення орендних правовідносин.

В свою чергу, діюче законодавство ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору у судовому порядку виключно з підстав істотного порушення його умов іншою стороною, або внаслідок істотної зміни обставин, якими сторонами керувалися при його укладанні. В розглядуваному випадку Позивачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського кодексу України не надано жодних доказів на підтвердження існування таких підстав, а твердження про наявність порушення у вигляді неповернення обєкту оренди судом до уваги не приймається, адже в контексті ч.1 ст. 27 Закону України „про оренду державного та комунального майна” і ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України обовязок Орендаря з повернення обєкту оренди Орендодавцеві виникає саме внаслідок припинення (розірвання) відповідного договору, а отже виникнення такого обовязку вимагає попереднього розірвання договору, підставою для чого не можуть слугувати невиконання ще відсутніх до моменту розірвання обовязків.

Відносно позовних вимог про повернення обєкту оренди у світлі вказівок і висновків Вищого господарського суду України суд наголошує на їх безпідставності через не доведення Позивачем факту надсилання (отримання) Орендарем до спливу місячного строку з моменту закінчення дії договору (30.09.2008р.) до 31.10.2008р. включно заперечень проти його подальшої пролонгації, що у світлі приписів ст.764 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 4 ст.284 Господарського кодексу України за умов фактичного здійснення Відповідачем користування майном призвело до автоматичної пролонгації договірних правовідносин на той же строк і на тих же умовах.

Дійсно, відносно представлені Позивачем листів, що були складені до 31.10.2008р. - лист №10-7/686 від 29.06.2008р. і лист №01-01/718 від 01.10.2008р. матеріали справи не містять (попри вимоги ухвали суду від 21.06.2011р.) доказів їх надсилання на адресу Орендодавця, тоді як подальші листи-вимоги та претензії щодо повернення майна були вручені вже після того, як відбулося продовження орендних правовідносин.

Суд також наголошує на правильності означеного висновку і в контексті укладеного між сторонами вже після визначеної Позивачем дати припинення договору додатку №4 від 01.01.2009р. до нього відносно визначення розміру орендної плати на 2009р., оскільки наявність орендних платежів вимагає існування орендних правовідносин, а отже чинності договору. В свою чергу, Позивачем не надано доказів на спростування презумпції правомірності означеного додатку, який фактично опосередковую угоду про зміну умов щодо орендної плати, встановленої (презумпції) положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних орендних правовідносин, у тому числі користуватися обєктом оренди, до припинення відповідних правовідносин у будь-який передбачений діючим законодавством спосіб. Відсутність в матеріалах справи доказів припинення орендних правовідносин після їх подальшого автоматичного продовження станом на момент подання позову до суду (27.10.2010р. ймовірні інші обставини судом не розглядаються і не оцінюються, оскільки заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну підстав позову подано не було) зумовлює висновок про відсутність у Позивача захищуваного права вимагати повернення обєкту оренди, і, як наслідок відмову у задоволені позовних вимог на підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок, і, крім того, ним мають бути відшкодовані витрати Відповідача зі сплати державного мита за подання апеляційної (а.с.132 т.1) та касаційної (а.с.171 т.1) скарг у загальному розмірі 85грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Центру поштового звязку №7 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 22020055) до Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Донецького обласного управління краматорського відділення №2865, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 02789411) про розірвання договору оренди №28-03-384 від 01.01.2002р. та зобовязання звільнити приміщення.

2. Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта” в особі Центру поштового звязку №7 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового звязку „Укрпошта”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 22020055) на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Донецького обласного управління краматорського відділення №2865, м. Краматорськ (ідентифікаційний код 02789411) компенсацію державного мита за подання апеляційної і касаційної скарги у загальному розмірі 85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2011р.

Суддя Попков Д.О.