Рішення № 17080248, 18.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.11р.Справа № 18/5005/6704/2011 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України", м. Київ

до Синельниківського міського комунального підприємства виробниче

об"єднання житлово-комунального господарства, м. Синельникове

про стягнення 29 425,42 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. дов. від 23.12.10р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. від 12.07.11р.

СУТЬ СПОРУ:

ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась до господарського суду з позовом до Синельниківського міського комунального підприємства виробниче обєднання житлово-комунального господарства про стягнення грошових коштів у сумі 29425 грн. 42 коп., з яких: 19 858 грн. 03 коп. заборгованість за поставлений природний газ, 2 417 грн. 81 коп. пені, 5 213 грн. 27 коп. збитків від інфляції, 1936 грн. 31 коп. 3 % річних та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовує наявністю невиконаних відповідачем зобовязань за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/09-1018 БО-3 від 23.09.09р.

Відповідач підтвердив наявність основної заборгованості у сумі 19858 грн. 03 коп., при цьому повідомив, що частину боргу у сумі 15891 грн. 30 коп. він сплатив. В судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення суми пені на 50%, що повязує із важким фінансовим станом підприємства.

Позивач проти клопотання заперечував.

В судовому засіданні 12.07.11р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

встановив:

Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Синельниківським міським комунальним підприємством виробничим обєднанням житлово-комунального господарства (“покупець”) був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/09-1018 БО-3 від 23.09.09р., відповідно до якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі зазначеному в статті 2 цього Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання.

Протягом періоду з листопада по грудень 2009 року та з січня по квітень 2010 року позивач передав у власність підповідача природний газ на загальну суму 286708 грн. 26 коп., що підтверджується актами передачі приймання природного газу, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1. вказаного Договору, Відповідач зобовязався здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконав частково, перерахувавши позивачу грошові кошти на загальну суму 15891 грн. 30 коп., що не заперечується відповідачем.

Таким чином, основний борг відповідача становить суму 3 966 грн. 73 коп.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, якими встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2 417 грн. 81 коп. за період з 16.11.10р. по 16.05.11р.

На підставі положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 5 213 грн. 27 коп. збитків від інфляції за період з грудня 2009 року по квітень 2011 року та 1 936 грн. 31 коп. три проценти річних за період з 11.12.09р. по 16.05.11р.

Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони є субєктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обовязків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобовязаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. ст. 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобовязання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання № 06/09-1018 БО-3 від 23.09.09р. та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 3 966 грн. 73 коп. основного боргу, 5 213 грн. 27 коп. збитків від інфляції, 1936 грн. 31 коп. трьох відсотків річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач надав докази про часткову оплату основного боргу в сумі 15 891 грн. 30 коп., грошові зобовязання перед позивачем, в цій частині підлягають припиненню згідно приписів п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо решти позовних вимог позивача про стягнення 2 417 грн. 81 коп. пені, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язання; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

До того ж, згідно з п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Враховуючи важкий майновий (фінансовий) стан підприємства відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 50 % від її розміру в сумі 1208 грн. 91 коп.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80 ч. 1 п. 11, 8285 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Синельниківського міського комунального підприємства виробниче обєднання житлово-комунального господарства (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Богми, буд. 26, п/р 2600793446 в Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32050733) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ „Ощадбанк” України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) суму 3 966,73 грн. (три тисячі дев"ятсот шістдесят шість грн. 73 коп.) основного боргу, 5 213,27 грн. (п"ять тисяч двісті тринадцять грн. 27 коп.) збитків від інфляції, 1936,31 грн. (одна тисяча дев"ятсот тридцять шість грн. 31 коп.) 3% річних, 1 208,91 грн. (одна тисяча двісті вісім грн. 91 коп.) пені, 295,00 (двісті дев"яносто п"ять грн. 00 коп.) витрат на держмито, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог на суму 15 891 грн. 30 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 15.07.11р.