Рішення № 1708021, 08.04.2008, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

08 квітня 2008р. м. Чернігів справа №16/59(6/73ап)

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Фесюри М.В..

при секретарі Козацькому А.В.,

за участю представників

позивача: Пилипенко І.С.

відповідача та третьої особи: не з”явились

в судовому засіданні взяв участь прокурор Курило Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах

держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернігові, м. Чернігів, вул. Шевченка, 5

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

за участю третьої особа

на стороні позивача,

яка не заявляє

самостійних вимог на

предмет спору: Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”,

м. Київ, вул. Січневого повстання, 34в

про стягнення 26520,43 грн.,

 ВСТАНОВИВ:

Першим заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернігові подано позов про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 у порядку регресу витрат, понесених на відшкодування ОСОБА_2 шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 26520,43 грн.

Помічник прокурора м. Чернігова та представник позивача просять позовні вимоги задовольнити та обґрунтовують свої вимоги наступним. 25.05.2005р. на 135-му кілометрі автодороги Київ - Харків (Пирятинський район Полтавської області) ОСОБА_3, керуючи автомобілем “МАН-18.403”, скоїв наїзд на автомобіль “Мерседес Бенц” під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди заподіяні тілесні ушкодження пасажиру автомобілю “МАН - 18.403” ОСОБА_2, що призвело до встановлення йому 100% стійкої втрати професійної працездатності. Винним у дорожньо-транспортній пригоді згідно з постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10.10.05р. визнаний ОСОБА_3 ОСОБА_2 працював в акціонерному товаристві закритого типу “Ритм” і нещасний випадок стався з ним під час виконання службових обовязків, а саме він був направлений у відрядження замовленим транспортом СПД ОСОБА_1 в м. Харків для доставки товару строком на дві доби 24 та 25 травня 2005 року. За вказаним маршрутом ОСОБА_1 відрядив водія-експедитора ОСОБА_3, який працював у підприємця водієм -експедитором по трудовому договору. Згідно з актом №1 від 20.09.2005р. за формою Н-1 нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2, визнаний таким, що повязаний з виробництвом. На підставі ст. ст. 21, 28, 32 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Чернігові ОСОБА_2призначені та виплачуються страхові виплати у звязку з нещасним випадком на виробництві. Загальна сума витрат Фонду на відшкодування шкоди ОСОБА_2 за період з 13.09.2005р. по 31.12.2005р. склала 26520,43 грн. Посилаючись на вищевказаний Закон, статті 1191, 1187, 1172 Цивільного кодексу України, позивач просить з метою повернення фактично витрачених Фондом коштів на проведення страхових виплат потерпілому, ушкодження здоровя якого настало з вини особи, яка не зобовязана сплачувати страхові внески за даного потерпілого, стягнути в порядку регресу понесені витрати.

Відповідач був повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду ,однак представника в судове засідання не направив, про причини неявки ек повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься письмовий відзив відповідача, зібрано достатньо доказів для з»ясування фактичних обставин справи, а новий розгляд справи зумовлений необхідністю вирішення спору із застосування інших процесцуальних норм, тобто в порядку господарського процессуального кодексу, тому неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в ній матеріалів.

Відповідач, заперечуючи позов, посилається на те, що відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України, абз. 3 ст. 5, ч. 5 ст.6, ст.13, п.2 ч.1 ст. 24, ст. ст.. 37,47 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності”, ч.3 ст. 319, ст.ст. 979 -999, 1166, 1172, 1191 ЦК України, ст.ст. 457, 460 ЦК УРСР, постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” №6 від 27.03.1992р. у позивача відсутнє право на відшкодування у порядку регресу виплачених потерпілому сум.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору представника в засіданння не направила, у поясненнях на позовну заяву зазначає, що відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” НАСК „Оранта” обов'язки перед ОСОБА_2 виконала, сплативши йому шкоду, пов'язану з лікуванням. У відповідності до п.26.1 ст.26 вищевказаного Закону у зв'язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування. На думку представника третьої особи, сума позовних вимог обумовлена проведенням позивачем страхових виплат з обов'язкового виду страхування, а тому страхова компанія не відшкодовує такі витрати.

Вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

25.05.2005р. близько 01.30 год. на 135-му кілометрі автодороги Київ-Харків (Пирятинський район, Полтавська область) ОСОБА_3, керуючи автомобілем „МАН-18.403”, скоїв наїзд на автомобіль „Мерседес Бенц” під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди заподіяні тяжкі тілесні ушкодження пасажиру „МАН-18.403” ОСОБА_2, що призвело до встановлення йому 100% стійкої втрати професійної працездатності.

Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді згідно з постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10.10.2005р. визнаний ОСОБА_3

ОСОБА_2 з 01.03.2004р. працював менеджером в акціонерному товаристві закритого типу „Ритм”, а з 01.04.2005р. його переведено на посаду начальника відділу матеріально-технічного постачання, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці. Звільнено ОСОБА_2 21.09.2005р. в зв'язку з встановленням інвалідності першої групи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України.

Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час виконання ним службових обов'язків, а саме 24.05.2005р. між АТЗТ „Ритм” та СПД ОСОБА_1 укладено договір-заявку на перевезення вантажу (м'ясо) з м. Чернігова до м. Золочів (Харківська область). Згідно з наказом АТЗТ „Ритм” №44-В від 24.05.2005р. ОСОБА_2 відправлений у відрядження замовленим транспортом СПД ОСОБА_1 в м. Харків для доставки товару строком на 2 доби 24 та 25 травня 2005 року. На підставі вищевказаного наказу ОСОБА_2видано посвідчення про відрядження, в якому є відмітка про вибуття у відрядження 24.05.2005р.

За вказаним маршрутом СПД ОСОБА_1 відрядив водія-експедитора ОСОБА_3, що підтверджується наказом №27 від 24.05.2005р., виданим ОСОБА_3 посвідченням про відрядження, подорожнім листом від 24.05.2005р. ОСОБА_3 працював у СПД ОСОБА_1 водієм-експедитором відповідно до трудового договору, укладеного 16.12.2003р.

АТЗТ „Ритм” було складено акт №1 від 20.09.2005р. розслідування нещасного випадку, що стався 25.05.2005р., за формою Н-1, відповідно до якого нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2, визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.

На підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105) відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Чернігові ОСОБА_2призначені та сплачені наступні страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві:

1. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 1558,80 грн.:

- за період з 31.05.2005р. по 04.08.2005р. в сумі 995,90 грн.

- за період з 05.08.2005р. по 12.09.2005р. в сумі 562,90 грн.

Відповідно до п.2.2.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), затвердженого постановою правління Фонду №7 від 31.01.2002р., виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2за вказані періоди здійснювалась роботодавцем за рахунок його страхових внесків до Фонду, що підтверджується заліком по лікарняним листкам АТЗТ „Ритм” за 2005 рік та копіями довідок №953, №954 від 19.10.2005р. про виплату допомоги.

2. Одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 16400 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1185 від 23.12.2005р. відповідно до Списку за листопад 2005р.

3. Щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, у розмірі 302,49 грн. щомісячно. Виплати призначені на період з 13.09.2005р. по 01.09.2006р.

За період з 13.09.2005р. по 31.12.2005р. виплачено щомісячне відшкодування втраченого заробітку на загальну суму 1088,96 грн., в тому числі за вересень 2005р. (18 днів) -181,49 грн., за жовтень 2005р. -302,49 грн., за листопад 2005р. -302,49 грн., за грудень 2005р. -302,49 грн. Дані вплати підтверджуються копіями платіжних доручень №1121 від 09.12.2005р. відповідно до Списку за листопад 2005р. та №17 від 13.01.2006р. відповідно до Списку за грудень 2005р.

4. Щомісячні виплати для відшкодування витрат на медичну та соціальну допомогу, в тому числі витрати потерпілого на лікування за наслідками травми та витрати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у розмірі 249 грн. щомісячно. Виплати призначені на період з 13.09.2005р. по 01.10.2006р.

За період з 13.09.2005р. по 31.12.2005р. виплачено відшкодування витрат на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування на загальну суму 896,40 грн., в тому числі:

- на постійний сторонній догляд у розмірі Ѕ мінімальної заробітної плати (332 грн. / 2): за вересень 2005р. (18 днів) -99,60 грн., за жовтень 2005р. -166 грн., за листопад 2005р. -166 грн., за грудень 2005р. -166 грн.;

- на побутове обслуговування у розмірі ј мінімальної заробітної плати (332 грн./4): за вересень 2005р. (18 днів) -49,80 грн., за жовтень 2005р. -83 грн., за листопад 2005р. -83 грн., за грудень 2005р. -83 грн.

- дані виплати підтверджуються копіями платіжних доручень №1100 від 08.12.2005р. відповідно до Списку за листопад 2005р. та №11 від 13.01.2006р. відповідно до Списку за рудень 2005р.

Крім того, відділенням виконавчої дирекції Фонду відшкодовано витрати на лікування ОСОБА_2згідно з абз.2 ч.4 ст.34 Закону №1105 на загальну суму 6576,27 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №1222 від 27.12.2005р. на суму 2991,91 грн. відповідно Списку за грудень 2005р., №43 від 13.01.2006р. на суму 3584,36 грн. відповідно до Списку за грудень 2005р.

Таким чином загальна сума витрат Фонду на відшкодування шкоди ОСОБА_2за період з 13.09.2005р. по 31.12.2005р. складає 26520,43 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

 У відповідності зі ст. 15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно ст. 18 Закону № 1105, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, яким, зокрема, є Позивач. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 46 Закону № 1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців.

Відповідно до абз. “а” п.1 ст. 21 Закону №1105 у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Чернігівським обласним управлінням ВАТ „Державний Ощадний банк України” надано довідку №28 від 06.06.2006р. про те, що ОСОБА_2 є держателем платіжної картки Maestro НОМЕР_1, емітованої Ощадбанком.

Згідно вищевказаної довідки на рахунок НОМЕР_2 в 2005-2006 роках надійшли кошти: 21.11.2005р. -740,19 грн., 02.12.2005р. -284,69 грн., 12.12.2005р. -647,40 грн., 14.12.2005р. -786,47 грн., 28.12.2005р. -16400 грн., 29.12.2005р. -2991,91 грн., 30.12.2005р. -284,69 грн., 13.01.2006р. -3584,36 грн., 17.01.2006р. -302,49 грн., 18.01.2006р. -249 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону №1105 суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Відповідач не є особою, яка зобов'язана була сплачувати за потерпілого на виробництві ОСОБА_2внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розумінні ст. 6 Закону №1105.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, згідно з постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 10.10.2005р. винним у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої заподіяна шкода здоров'ю ОСОБА_2, визнаний ОСОБА_3 - працівник відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В даному випадку відповідач користується транспортним засобом „МАН -18.403” на підставі договору оренди автотранспортних засобів від 08.09.2003р., укладеного між орендодавцем підприємцем ОСОБА_5 та орендарем підприємцем ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, оскільки шкода, заподіяна ОСОБА_2 джерелом підвищеної небезпеки з вини працівника фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_3, відшкодована потерпілому Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові, то відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний за регресною вимогою відшкодувати позивачу суму виплаченого ОСОБА_2відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 26520,43 грн.

Державне мито та витрати на інформацін0 -технічне забезпечення судового процесу мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49,82-86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь віддлення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові (м. Чернігів, вул. Шевченка, 5, р/р 37179400900002 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 25975429) 26520,43 грн. витрат на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 265,20 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) в доход державного бюджету (р. 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 118 грн. витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду у судах

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення у повному обсязі складено 08 квітня 2008 року.

Суддя М.В.Фесюра

08.04.08