Рішення № 17080097, 12.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.11р.Справа № 6/5005/7946/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

Відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", м. Київ

про стягнення 1 456,00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 191-4016 від 15.04.2011р.;

від відповідача-1 - ОСОБА_2., довіреність № 488 від 01.01.2011р.;

від відповідача-2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява публічного акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська областьдалі по текступозивача до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськдалі по текстувідповідача-1 та до товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", м. Київ -далі по текстувідповідача-2 про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 1456,00 грн. основного боргу, що становить, з урахуванням норми нестачі, вартість недостачі 1 120 кг вугілля за залізничною накладною № 48314629 у залізничному вагоні № 66115767, згідно комерційного Акту № АА 037245/12 від 20.01.2011року.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач-1 вимоги суду виконав частково, відзив на позов не надав, у судове засідання з`явився позовні вимоги позивача повноважний представник відповідача в судовому засіданні не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що нестача вугілля виникла з вини вантажовідправника.

12.07.2011року на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за участю повноважних представників позивача та відповідача-1, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011року по залізничній накладній № 48314629 на адресу позивача у залізничному вагоні № 66115767 надійшло вугілля марки антрацит, при видачі якого була встановлена недостача у кількості 2 500 кг, а з урахуванням 2% норми природної втрати нестача становила 1 120 кг, що підтверджується комерційним актом № АА 037245/12 від 20.01.2011року в якому зазначено, що вантаж прибув з ознаками розкрадання під час перевезення у вигляді виїмок та відсутності маркування, що не заперечується відповідачем.

Приймаючи до уваги, що рахунок попередньої оплати за поставлене вугілля позивач оплатив у повному обсязі, тобто без врахування недостачі вугілля під час транспортування відповідачем, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 1456,00 грн. основного боргу, що становить, з урахуванням норми нестачі, вартість недостачі 1 120 кг вугілля за залізничною накладною № 48314629 у залізничному вагоні № 66115767, згідно комерційного Акту № АА 037245/12 від 20.01.2011року.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць України: залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України 21.11.2000р. за № 644, встановлено розмір граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення для вантажів. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх можливостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт недостачі вугілля з вини відповідача по залізничній накладній № 48314629 у залізничному вагоні № 66115767 з урахуванням 2% норми природної втрати недостача вугілля у кількості 1 120кг на суму 1456,00 грн. повністю підтверджується комерційним актом № АА 037245/12 від 20.01.2011року, матеріалами справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача 1456,00 грн. основного боргу, що становить вартість нестачі 1120 кг вугілля у залізничному вагоні № 66115767, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 102,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,224,525,526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Стягнути з державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828 р/р 2600830130306 в Дніпропетровському центральному відділенні „Промінвестбанк”, МФО 305437) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, Дніпропетровська область, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "Приват Банк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 1456,00 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість грн. 00 коп.) - основного боргу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) - держмита і 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено

18.07.2011р.