Рішення № 17079940, 19.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 липня 2011 р. Справа 13/101/2011/5003

за позовом:Акціонерного товариства "Кріопром" (61002, Харківська область, м. Харків, пл. Театральна, б. 4; адреса для пошт. відправлень: 61118, м. Харків, вул. Познанська, 7, кв. 7; код ЄДРПОУ 03001885 )

до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 )

про виселення з території незавершеного будівництвом об'єкту

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : Лученко Г.В.- керівник; Акаричев В.В. - арбітражний керуючий

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 24.06.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Кріопром" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про виселення з території незавершеного будівництвом об'єкту, з призначенням до слухання на 06.07.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представників сторін судове засідання було відкладено на 19.07.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представники позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 07.07.2011 р. №6502р-6504р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні від позивача надійшло клопотання про доповнення позовних вимог, а саме на підставі п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК визнати пов'язаний з предметом спору договір суборенди №б/н від 17.08.2005 р. недійсним та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити територію незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача, який підтримали позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

11.10.2008 року між позивачем - Акціонерним товариством «Кріопром» (поклажедавець) в особі ліквідатора Макаричєва Володимира Васильовича, який діє на підставі Постанови Господарського суду Харківської області у справі № Б-9016/7-23 від 12.11.2001 року та Приватним підприємством «Агро-Мілл» (зберігач) уклали договір відповідального зберігання № 2, відповідно до умов якого поклажодавець передав на зберігання ПП «Агро-Мілл» майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Л. договору № 2 від 11.10.2008р. поклажедавець зобов'язався передати на відповідальне зберігання ПП «Агро-Мілл» майно на підставі акту прийому - передачі, який є невід'ємною частиною до договору. В результаті чого 11.10.2008р. представниками позивача (поклажедавця) та ПП «Агро-Мілл» (зберігача) був підписний акт прийому-передачі, який є додатком № 1 до договору відповідального зберігання №2 від 11.1.0.2008р. (а.с.17).

Позивач в своїх вимогах зазначає, що 13.10.2008р. відповідно - до п. 2.2.1. вищезазначеного договору представники ПП «Агро-Мілл» з'явилися за адресою розташування об'єкту відповідального зберігання для виконання умов договору по забезпеченню зберігання, однак виконати умови договору їм не дозволив ФОП ОСОБА_1. Після неодноразових спроб зайти на незаконно зайнятий об'єкт по АДРЕСА_4, для виконання умов договору відповідального зберігання №2, 23.09.2009р було укладено акт, який підписаний представником - АТ «Кріопром», техніком КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» та участковим інспектором Змостянського РВВС.

Згідно тверджень позивача, зазначене майно побудовано АТ «Кріопром» за власні кошти та власними силами, на земельній ділянці, відведеній під будівництво технологічного комплексу-по виробництву рідкого та газоподібного азоту рішенням № 423 від 31.08.1992 р. Виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів. Оскільки майно є незавершеним будівництвом, право власності на нього не було зареєстровано, однак, майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4, знаходиться на балансі АТ «Кріопром».

Позивач зазначає, що відповідач - ФОП ОСОБА_1, не має законних підстав для находження на об'єкті за адресою: АДРЕСА_4, його дії щодо не допущення позивача та зберігання майна приватним підприємством «Агро-Мілл» є незаконними.

Відповідач вимоги позивача про звільнення приміщення ігнорує, з тих підстав, що він правомірно знаходиться на об'єкті АТ «Кріопром», за адресою: АДРЕСА_4, на підставі договору суборенди від 17.08.2005 р. укладеного ТОВ «Самар-ЛТД». Саме на підставі вищезазначеного договору відповідач вважає законним не допускати представників позивача на зберігача майна для виконання договору відповідального зберігання №2 від 11.10.2008р.

Дії відповідача позивач спростовує наступним:

28.05.2002р. між АТ «Кріопром» та ТОВ «Самара ЛТД» був укладений договір №1 відповідального зберігання, який не є договором оренди та умови договору не передбачають суборенди майна за адресою: АДРЕСА_4. Таким чином, договір суборенди від 17.08.2005р. укладений між ТОВ «Самара ЛТД» та ФО-П ОСОБА_1 є нікчемним на підставі п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, так як відповідно до ст. 944 ЦК України зберігач - ТОВ «Самара ЛТД» - не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Таку згоду поклажодавець АТ «Кріопром» не давав. Крім того, відповідно до повідомлення № 07/10 від 07.10.2008р. про розірвання договору № 1 від 28.05.2002р. він вважається розірваним з 10.10.2008р.

Відповідно до ст. 774 ЦК України договір суборенди не може перевищувати строк договору оренди, також після закінчення строку договору оренди або дострокового розірвання укладений договір суборенди вважається розірваним. Таким чином, при укладанні договору суборенди сторонами були порушені п. 2 ст. 203 ЦК України, а саме особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Тобто повинна мати право на укладання відповідного правочину, але ж такого права ТОВ «Самара ЛТД» не мала. В зв'язку з чим договір суборенди від 17.08.2005р. є нікчемним, його недійсність встановлена законом та не потребує доказів недійсності його у суді.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заявлений Акціонерного товариства "Кріопром" позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту поданої позовної заяви, підставою позовних вимог про визнання договору суборенди №б/н від 17.08.2005 р. недійсним та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити територію незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 а, є укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Самара ЛТД» договору суборенди від 17.08.2005 р. (а.с.18).

Умовами даного договору ТОВ «Самара ЛТД» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендарем) погоджено, що орендодавець зобов'язується надати в оренду орендарю площі під оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів, збереження і ремонт автотранспортних засобів за адресою АДРЕСА_4.

Відповідач доказів в підтвердження правомірності своїх дій суду не надав.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Пунктом 1 роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вказано, що угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс), за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема статей 49, 50, 56, 57, 58 Цивільного кодексу, абзацу другого пункту 6 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", пункту 2 статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", пункту 3 статті 14 Закону України "Про оренду землі" тощо. При цьому вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.

Також відповідно до ч1 ст.774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак між Акціонерного товариства "Кріопром" та ТОВ «Самара ЛТД» договір оренди незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, не укладався, а також дозволу у АТ "Кріопром", щодо передання зазначеного будівництва у суборенду ФОП ОСОБА_1 отримано не було.

ТОВ «Самара ЛТД» на момент укладання договору суборенди від 17.08.2005 р. з ФОП ОСОБА_1, не мав належного обсягу цивільної дієздатності щодо майна яке ним по вказаному договору передавалось в суборенду ФОП ОСОБА_1

Отже позовні вимоги Акціонерного товариства "Кріопром" про визнання пов'язаний з предметом спору договір суборенди, укладений між ТОВ «Самара ЛТД» та ФОП ОСОБА_1, №б/н від 17.08.2005 р. недійсним та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити територію незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, є обґрунтованими та доведеними наявними в матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 32,33, 34, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним договір суборенди №б/н від 17.08.2005 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Самара ЛТД» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

3.Зобов"язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) звільнити територію незавершеного будівництва об"єкту Акціонерного товариства "Кріопром" (61002, Харківська область, м. Харків, пл. Театральна, б. 4; адреса для пошт. відправлень: 61118, м. Харків, вул. Познанська, 7, кв. 7; код ЄДРПОУ 03001885 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_4

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства "Кріопром" (61002, Харківська область, м. Харків, пл. Театральна, б. 4; адреса для пошт. відправлень: 61118, м. Харків, вул. Познанська, 7, кв. 7; код ЄДРПОУ 03001885 ) 85,00 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (АДРЕСА_3)